Віднедавна фумігувати зерно в Україні може будь-хто й без будь-якої спеціальної підготовки. Цей вид господарської діяльності законодавчо виключений із переліку тих, що підлягають ліцензуванню. Кореспонденти «АгроМаркету» з’ясовували, чи спростило це життя агробізнесу.
«Відміна ліцензування, на мою думку, мала на меті привести в галузь інший великий бізнес і таким чином перерозподілити потоки прибутку», — вважає директор одеської компанії «Тайм-Капітал» Дмитро Татарніков. Щоправда, за його словами, рівень підготовки та кваліфікованості кадрів у створених деякими компаніями фумігаційних загонах викликає сумнів: «Це все одно, що відмінити лікарів і поставити на їхні місця знахарів-травників». Зважаючи на небезпечність процедури фумігації та необхідність спеціальної підготовки для тих, хто безпосередньо виконує знезараження, учасники ринку самі просять… «зарегулювати їх».
«Тиск відчуваємо відразу з двох боків: з одного боку — економічна криза, а з другого — конкуренція в сегменті сьогодні дуже потужна, — зауважує директор ПП «Олівде» Олександр Демус. — Я не кажу, що клієнтів в нашої компанії поменшало, просто кількість недобросовісних гравців, які демпінгують ціни на послуги шляхом обробки неякісними (а подекуди й відверто фальсифікованими) препаратами зросла в рази».
Агровиробники, з якими вдалося поспілкуватися нашим журналістам, зізнаються, що за нинішніх економічних реалій кожна копійка на рахунку. Отож новину про те, що фумігаційні послуги коштуватимуть дешевше (мінус 5–7 грн на кожній тонні збіжжя) зустріли з певним оптимізмом. Утім, деякі вже переконалися на власному досвіді: немає жоднісінької гарантії, що заощаджені кошти не доведеться витратити на повторну фумігацію, якщо раптом придбаний препарат виявиться підробкою, або шкідники дістануть резистентність до пестициду. Як розповів Олександр Демус, в сільгосппідприємстві в Кам’янці-Бузькій на Львівщині якісь ділки тричі поспіль обробляли одну й ту саму партію зерна, проте належного результату так і не домоглися.
«Сьогодні ніхто не може заперечити важливість фумігаційної галузі, й кожна з країн, принаймні у ЄС має чіткі правила її функціонування. І лише в Україні ми фіксуємо від’ємну статистику — безконтрольність призводить до «тінізації» обігу — понад 30% препаратів завозять в Україну нелегально та мають сумнівне походження», — наголошує національний координатор проекту ЄС/ФАО Михайло Малков. На його переконання, боротись із цим силами окремих підприємств замало: замість дерегуляції держава мала б запровадити ретельний контроль.
Смертельно небезпечні для життя людини сполуки, що містяться в багатьох фумігантах, потребують від користувачів величезної обережності. Про це знає кожен досвідчений господар. Однак дуже часто новачкам, котрі беруться самотужки протравлювати зерно, за інструкції правлять етикетки на банках із вельми сумнівним перекладом, скажімо, з китайської (в Україні, як відомо, цих отруйних речовин не виробляють). Украй токсичні препарати на основі фосфористого водню (фосфіну) продаються без обмежень і застережень, гуртом і вроздріб як фахівцям, так і пересічним громадянам. Буває й таке, що у продавця на базарі взагалі відсутня будь-яка інформація щодо використання фуміганта. Наслідки, зрозуміло, можуть бути летальними. Торік у Братському районі Миколаївської області препаратом «Фоском» отруїлися шестеро осіб, троє дітей померли. Таке трапилося і на Черкащині й Одещині. Та, власне, як запобігти трагедіям, коли навіть сучасних методичних вказівок і затверджених інструкцій для знезараження в Україні не існує? Досі чинний, як кажуть експерти, тимчасовий порядок проведення фумігації на суднах 1999 року для загонів Держкарантину, а також правила, що були розроблені мало не півстоліття тому.Інструкцій із фумігації деревини у трюмах суден, зернопродуктів у вагонах-зерновозах з експортним призначенням немає взагалі. Не дивно, що часом концентрація фосфіну у вантажах, які транспортують залізницею чи морем, перевищує гранично допустимий рівень у десятки тисяч (!) разів. Через незнання правил поводження з токсичними препаратами, нехтування ними трапляються летальні випадки, гострі та хронічні отруєння як у працівників фумігаційних компаній, так і в персоналу портів, розвантажувально-навантажувальних комплексів, екіпажів суден.
Обговорюючи на наших теренах, фахівці неодноразово обговорювали про саморегулювання — як це відбувається у всіх цивілізованих країнах світу. Зокрема, доступ до фумігаційних препаратів повинні мати тільки ті фахівці, котрі пройшли відповідне навчання. Визнаний експерт із питань захисту, комерційний директор компанії «Детія Дегеш» доктор Берндт Хааг розповів, що навчають фахівців у Німеччині професійні асоціації, які мають право видачі державних дозволів на ведення такої діяльності тільки після проходження спеціалістами відповідного навчального курсу. «Тривалість навчання в Німеччині становить 5 днів, після того фахівець має скласти іспит. До того ж, щоб знезаражувати, компанія власним коштом повинна вивчити мінімум двох працівників», — зазначив пан Хааг.
Уже кілька років поспіль своє право навчати працівників господарств і компаній правильному поводженню з пестицидами, агрохімікатами та фумігантами обстоює й Українська Фумігаційна Асоціація. Та, як зізнається її очільниця Тамара Підберезняк, державні мужі обмежуються відписками. «У нас панує безвідповідальність, породжувана відсутністю належних законів», — каже вона.
У Держхарчспоживі — на це відомство частково покладено функцію контролю за обігом пестицидів — нас укотре запевнили, що готові до конструктивного діалогу з профільними асоціаціями. Аби їм таки було передано право навчати фахівців, має бути ухвалена відповідна постанова Кабміну за поданням Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та МінАПіП, пояснив очільник підрозділу фітосанітарного контролю Держхарчспоживу Віталій Романченко. За його словами, підписаний проект такої постанови вже направлено в аграрне міністерство. Зазначені проблеми можуть датися взнаки не тільки на внутрішньому споживчому ринку. Тож і вирішувати усі ці питання потрібно, не зволікаючи. Та, як сказав один мудрий чоловік, чиновники швидше вчадіють від фумігаційних випарів, ніж визнають власну провину та добровільно почнуть ліквідовувати власні кричущі упущення.
Ірина Глотова
газета “АгроМаркет”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
