СОРТОВИЙ ПІДБІР
Вирощуванням картоплі у СТОВ «Плато» займаються із 2004 року, тож досвід мають чималий. Висаджують голландські та німецькі сорти столового напряму. Крім того, що мають кілька перевірених сортів, випробуваних непередбачуваними погодними умовами, на окремих ділянках щороку експериментують із новинками. Але тільки одиниці показують себе добре на піщаних ґрунтах господарства, та ще й в умовах екстремальної спеки, яка спостерігається останні кілька сезонів.
На богарі основні сорти — Арізона й Пікассо. Їх цього року почали копати в 10-х числах вересня.
Картоплю на поливних ділянках зібрали раніше: сорт Еволюшн, за попередніми підсумками, дав 40 т/га, сорт Коломба — 30–35 т/га, аналогічна врожайність у сорту Гранада (до речі, це улюблений сорт одного з очільників господарства Олега Плаксі). Звісно, господарям хотілося б кращого результату.
— Робити висновки зарано, але вже зараз очевидно, що врожайність картоплі в підсумку буде меншою, ніж торік, — поділився спостереженнями Валентин Плакся. — Навіть на поливних ділянках рослини під час спеки мали надто великий стрес і не змогли реалізувати свій потенціал. А спека влітку була тривала, кілька тижнів під 40 °С. Через те маємо багато дрібних, нетоварних бульб, вони не набрали потрібного калібру. На богарі ми тільки почали копати з другої декади вересня, там рослини мали ще більший стрес, багато бульб з ознаками вторинного росту. Але я скажу так: краще хай врожайність буде меншою, головне — щоб ціна була вищою. Досі ціна на картоплю була невисокою, на початку вересня — в межах 5 грн/кг, оскільки фермери Півдня масово скидали на ринок урожай, який не міг зберігатися і який треба було терміново продати. Але ми очікуємо зростання ціни, адже врожайність картоплі середніх і пізніх термінів достигання по Україні менша порівняно з минулим роком.
ТЕХНІКА
Для вирощування картоплі в господарстві використовують техніку Grimme. Зокрема, комбайн Grimme DR 1500 працює у СТОВ «Плато» вже понад десять років.
— Техніку Grimme обираємо, бо її дистриб’ютори — компанія «Агролінії» — забезпечують хороший сервіс. Скажімо, наш комбайн за якістю вважається найнадійнішим. Свого часу нам його привезли з Туреччини. Це перевірена техніка. Певний час ми вирощували чипсову картоплю на замовлення компанії «Монделіс Україна» (ТОВ «Чіпси люкс»). Вони навчили нас технологіям, першими завезли різноманітну техніку для вирощування картоплі. Це стало найкращою рекламою для Grimme, адже фермери могли подивитися, як працюють машини в полі й згодом купували такі собі в господарства. Таким шляхом пішли й ми, — розповів Олег Плакся.
Задоволені в господарстві й посадковим комплексом Grimme GL 34 T, який дозволяє за один прохід додатково вносити і добрива, і засоби захисту від колорадських жуків. Місцеві механізатори також встановили аплікатор для внесення під час посадки ґрунтового інсектициду Регент.
— Зараз хочемо до посадкового комплексу додати підгортачі, які йтимуть безпосередньо за саджалкою і нагортатимуть гребені. Після цього буде достатньо внести ґрунтовий гербіцид і не виходити в поле до перших обробок ЗЗР, — поділився планами пан Олег.
ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ
Для захисту посівів у СТОВ «Плато» використовують значну кількість препаратів компанії «Сингента». І хоча перелік захисних засобів із року в рік радикально не змінюється, все одно є багато нюансів щодо їх використання.
— Із відносно нових засобів використовуємо Ампліго — інсектицид контактно-кишкової дії широкого спектра. На картоплі він зареєстрований із 2019 року. Схеми захисту коригуємо залежно від погодних умов і ситуації на полі. Ціна на якісні оригінальні препарати трохи кусається: той самий Ридоміл Голд від «Сингенти» коштує 50 доларів на гектар, але ж він має комбіновану системну і контактну дію. Бувають ситуації, як цього року з його холодним і дощовим початком літа, що без такого препарату працювати ризиковано, — розповів Валентин Плакся.
Водночас за підсумками сезону особливих проблем із хворобами та шкідниками на картоплі в господарстві не спостерігали. Керівники СТОВ «Плато» говорять, що опадів мали менше, ніж торік, і точно менше, ніж їхні колеги на півдні, тож і врожай отримали здоровіший.
Для гербіцидного захисту картоплі використовують Проман від компанії Belchim Crop Protection (діюча речовина — метобромурон 600 г/л), а також страхові гербіциди по ситуації. Проман — досходовий системний ґрунтовий гербіцид і подобається тим, що діє, навіть коли в ґрунті бракує вологи, негативного токсичного впливу на картоплю після його використання помічено не було.
Живлення розраховують з огляду на високий урожай, виходячи з формули: хочеш отримати вал — маєш дати потрібну дозу добрив. Окрім основного внесення, разом із фунгіцидними обробками проводять листкові підживлення. Обприскувач працює на полі баковими сумішами в сезон вегетації щотижня.
Ґрунти в господарстві — з високим умістом піску, на окремих ділянках із рН 5,5, тож щороку на них вносять вапно, по 200–300 кг/га.
ПОЛИВ
Кілька років тому СТОВ «Плато» придбало дощувальні машини фронтального типу, але в експлуатацію їх так і не запустили через брак достатньої потужності в локальній електромережі. Поки що для поливу картоплі використовують дощувальні машини шлангобарабанного типу, таких машин мають дві, марок Irtec та Idrofoglia. Придбали їх вживаними через інтернет.
— Картоплю на поливі шлангобагабанними машинами ми вирощуємо вже років десять, — розповів Олег Плакся. — Але поливати можемо тільки одне поле площею 150 га, відповідно, по сівозміні щороку садимо на поливі не більше 50 га картоплі. На цьому полі є свердловини ще радянських часів. Ми їх орендуємо. Зробити свою свердловину — дорого, а ще дорожче — підвести до неї електроенергію, яка потрібна для роботи насосної станції.
Дощувальна машина барабанного типу — це встановлена на рухомий візок пересувна зрошувальна машина зі стаціонарним барабаном, на який намотується шланг. Вода до неї має подаватися під тиском, а вже машина подає воду до далекоструменевого дощувального апарата (спринклера).
Відрізняються машини різних моделей передусім довжиною поливної труби: на 300, 400 чи 500 метрів. Сама труба — пластикова. Струмінь поливної води розбризкується приблизно на 18 м, постійно рухаючись вправо та вліво. Для обслуговування двох машин у господарстві використовують один трактор.
Поливають картоплю у вечірні й нічні години, коли спадає спека і є найменший ризик ураження рослин сонячними опіками, а також найменше випаровування води.
— Звісно, крапельний полив для картоплі був би кращим, — говорить Олег Плакся, — оскільки менше випаровування, більша ефективність використаної води, є можливість вносити з поливом добрива та ЗЗР. Однак крапельні системи більш клопітні й дорогі. Хочемо на наступний рік перевести хоча б 10 га картоплі на крапельне зрошення. Але поки це лише плани. Спочатку треба підбити підсумки поточного сезону.
З ПОЛЯ — ДО СХОВИЩА
Копати картоплю в господарстві почали у 20-х числах серпня. Якщо стан поля дозволяє одразу зайти комбайном, то проводять попередню десикацію. Якщо ж поле забур’янене, перед десикацією його спочатку обкошують. На відміну від ділянок зі столовою картоплею, на насіннєвих посівах (господарство закуповує еліту і потім розмножує для власних потреб) десикант вносять тричі.
Зібрану картоплю автотранспортом перевозять у Велику Димерку, де розміщене сховище потужністю 4 тис. тонн і сортувальний цех. Сховище підлогового типу, тобто зібрані бульби зберігають насипом. Є окрема камера з охолодженням для зберігання насіннєвих бульб у контейнерах, яка може вмістити 1,5 тис. тонн, а також камера для зберігання цибулі. Сховищем користується не лише СТОВ «Плато», а й споріднене з ним ФГ «Журавушка».
Зі сховища картоплю постачають клієнтам. Основні покупці — супермаркети, зокрема мережі «Ашан» і «Фоззі».
ЦИБУЛЯ
Цього року у СТОВ «Плато» висадили 10 га ріпчастої цибулі гібрида Седона F1. На питання про те, яка мотивація в господарства вирощувати нову культуру, Олег Плакся відповів:
— Цибуля — продукт масового попиту, а в нас є для її вирощування потрібна техніка. Маємо чим зібрати й куди закласти на зберігання.
Сіяли цибулю стрічковим способом, на технологічній гряді, по чотири стрічки з двома спареними рядками. На полі цибулі облаштували крапельний полив, по дві крапельні стрічки на кожну технологічну гряду. Полив вмикали регулярно, адже температури вище 30 °С трималися по кілька тижнів. Клопоту додавали ворони, які у спеку в пошуках прохолодного джерела розкльовували стрічки.
Розраховують отримати врожайність на рівні 60–70 т/га. Станом на середину вересня цибулю готували до закладання на зберігання: спочатку скосили бадилля, склали цибулини у ворох, кілька днів підсушували на полі та мали невдовзі запустити підбирач. Стан цибулин на час збирання був цілком задовільним: ситуація з хворобами та шкідниками на цибулі протягом періоду вегетації була стабільною.
— На цибулю в нас є надія на хорошу ціну. Тоді як у березні за неї давали 3–3,5 грн/кг, то в середині вересня вона коштувала 7–8 грн/кг, — розповів Валентин Плакся.
ЗЕРНОВІ
Для збирання зернових господарство кілька років поспіль орендує комбайн у партнерів з Одеської області. Однак цього року мали форс-мажор: через особливості погодних умов зернові на Одещині та Київщині дозріли мало не одночасно, тож очільникам СТОВ «Плато» довелося понервувати через затримку зі жнивами, адже потрібен був час, щоб доставити техніку й полагодити деякі технічні несправності.
Зазвичай жнива в господарстві починають 20-го липня, але цього року на ділянках, де ґрунти піщані, пшениця дозріла навіть раніше. Утім, господарі урожаєм були розчаровані.
— Хоча колос був великим, а врожаю не дав, бо зерно не встигло налитися, — розповів Олег Плакся. — Під час наливу стояла аномальна спека, а опадів було небагато. У підсумку зібрали 43 ц/га озимої пшениці, що значно менше, ніж торік.
ВІДКРИТІ ПИТАННЯ
В очільників СТОВ «Плато» багато планів: і щодо розширення поливу, впровадження крапельного зрошення, і щодо модернізації парку техніки. Однак у їх реалізації стовідсоткової певності немає, адже лишається відкритим земельне питання і питання рентабельності бізнесу.
— Земля, на якій ми працюємо, поки не наша, — констатує Олег Плакся. — Ринок землі відкрито, але власних коштів, щоб викупити паї в людей, у нас немає. Плануємо брати кредити. Держава обіцяє фермерам кредити на викуп землі під 10% річних. Це цікава перспектива, адже така річна ставка — на рівні орендної плати. Але питання ще в тому, що пайовики поки не поспішають продавати свою землю. Хтось робить це свідомо, виважено, вважаючи землю додатковим джерелом доходу, а хтось вірить експертам із телевізора, що через 5 років гектар буде коштувати в Україні $5000. Я в це не вірю, бо є економіка господарювання на землі, рентабельність виробництва. Зараз усі заздрять сільгоспвиробникам, мовляв, їм дуже добре живеться. А добрива подорожчали на 80%, тонна нітроамофоски 16:16:16 коштує в районі 20 тис. грн. Ми в серпні оформили безвідсотковий кредит для підприємців (безвідсоткова ставка діятиме до кінця карантину), щоб купити добрива. Зараз попит на них невеликий, а ми хвилюємося, що навесні вони знову подорожчають.
Плантатор
