Яблучний сезон приносить сюрпризи, а ягідний — дає суворі уроки. Світло в кінці тунелю експерти бачать у теплицях і черешні

У кінці — тунелі

 Яблучний сезон приносить сюрпризи, а ягідний — дає суворі уроки. Світло в кінці тунелю експерти бачать у теплицях і черешні. 

Дефіцит яблук на світовому та внутрішньому свіжому ринках і рекордно малі залишки в Україні. Ситуація з експортною логістикою стабілізувалась. Падіння черешневого виробництва через війну завдало перший відчутний удар по цінах і виводить черешню у найперспективніші культури для вирощування. Ягоди загалом зберігають пріоритетні позиції, крім малини, яка через демпінг і низьку якість накопичила великі перехідні залишки. Найперспективнішим напрямом у фруктах експерти бачать у вирощуванні ягід в тунелях. Про ці та інші тенденції поточного сезону та відлуння минулого — в огляді «Садівництва по-українськи». 

ЯБЛУКА ПІШЛИ 

На сьогодні пропозиція яблук для споживання свіжими сильно обмежена, фактично допродають усі залишки врожаю минулого року, констатує Володимир Гуржій, керівник компанії U SPA Fruit. 

«Продається все: будь-якого сорту, калібру та якості, — розповідає він. — У зв’язку зі зростанням відпускних цін у 2–3 рази, що зумовлено рекордно низькими залишками, основним сегментом збуту яблук є продаж на внутрішньому ринку до торгових мереж, які запропонують найвигідніші умови». 

Наприклад, у господарстві Голд Ромі, що в Чернівецькій області й що експортує значні обсяги яблук, на початок червня у сховищах лишалося 10% тогорічного врожаю яблук (близько 200 т), хоча, за словами заступника директора підприємства Олександра Мигалатюка, вони збувають яблука до серпня. «Залишок в основному вже буде розходитись на внутрішньому ринку», — каже він. Голд Ромі експортує приблизно 50% свого врожаю, основні напрями — Грузія, Узбекистан, ОАЕ, Сирія, Ірак. 

В українському експорті — 2022/23 Гуржій фіксує одразу кілька незвичних тенденцій. За даними USPA Fruit, за п’ять місяців 2023 року Україна експортувала понад 22 тис. тонн яблук, що на 10 тис. тонн менше за аналогічний період минулого року. Але якщо за перші три місяці 2023 року було експортовано майже 20 тис. тонн українських яблук, то за квітень-травень — усього 2 тис. Це спричинено не лише скороченням наявних обсягів яблук експортної якості, а й поступовим підвищенням цін на яблука в Україні. 

Володимир Гуржій не спостерігав таких низьких залишків більше ніж 10 років. «Від досвідчених і мною поважних виробників я чув про такі прогнози ще восени 2022 року, — додає він. — Тенденції вже тоді були очевидними, базуючись на рівень закладання яблук на тривале зберігання. Навесні навіть експортні сорти продавались чудово і в Україні». 

Цього сезону багато яблук сорту Голден і Ред Делішес було експортовано в досить посередній якості та дерев’яній тарі, перелічує далі свіжі тренди керівник USPA Fruit. Дерев’яні ящики на зовнішні ринки Гуржій взагалі називає новим явищем. Таке яблуко постачали здебільшого автомобільним транспортом, і до нього зазвичай не було високих вимог з якості, які застосовували для постачання в бушелі та морем. 

«За наявною інформацією, яблук нижчої якості для переробки на ринку майже не лишилось, бо під кінець сезону вже продавалось свіже яблуко різної якості на внутрішньому ринку», — резюмує він. 

Відповідно й ціни на яблука стрімко зростали, органічне підвищення цін ґрунтувалося на динамічному зменшенні залишків. Нині на ринку «Шувар» яблуко сорту Чемпіон продають за 23–35 грн/кг, Голден — 27–30, Фуджі — 22–30, Ред Принц — 25–28 грн/кг. 

USPA Fruit фіксує у другій половині експортного сезону аномально високий попит на яблука малих калібрів. Українські виробники просто лишали його в саду або здавали на переробку відразу в період збирання урожаю, пояснює він, у той самий час європейські виробники не мали яблук малих калібрів. 

«У мене було відчуття, що цього сезону попит на таке яблуко був таким високим, що ми могли б продати будь-який обсяг малого яблука за його наявності», — резюмує Гуржій. 

Ще одна непогана новина: ситуація з транспортуванням яблук стабілізувалася, всі, хто до цього причетний, навчились працювати в нових умовах, констатує Гуржій. Зокрема, USPA Fruit змогла скоротити витрати на логістиці, оптимізувавши підходи. Разом із великою міжнародною страховою групою вони розробили нові підходи в страхуванні, які враховують усі слабкі місця та ризики. 

«Традиційно страхуємо не лише ризики фізичної втрати товару, а й фінансові, тому рівень неоплат нашими покупцями зведено до нуля», — пояснює Гуржій. 

Поступово розширюється і географія поставок після припинення експорту в білорусь та рф. Лідером лишається Близький Схід, зокрема ОАЕ. На Емірати припадає найбільша частка відвантажень. 

«Одним із головних чинників цього є консолідація ринку дистрибуції фруктів в ОАЕ, — зазначає керівник USPA Fruit. — За поточний сезон в ОАЕ відбулось кілька угод із поглинанням великими фінансовими фондами основних гравців на ринку, таким чином сьогодні існують ледь не три гравці, що контролюють ситуацію та на частку продажу яких припадає значна частка поставлених яблук з України». 

Через російську воєнну агресію також розширилися поставки до країн ЄС (Естонія, Литва, Румунія) та Африки (Гвінея, Екваторіальна Гвінея, Кенія, Малі). Нині на глобальному ринку є п’ять найбільших експортерів яблук — Італія, Китай, Польща, США та ПАР. Найбільші імпортери — Німеччина, рф, В’єтнам, Велика Британія та Єгипет. 

ЯГОДАМ ПОРА 

Дані Держстату України на сьогодні — єдине джерело інформації щодо обсягів виробництва та площ насаджень ягід в Україні. Про це попереджає президентка асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна перед тим, як дати власну оцінку ситуації. Офіційні дані за минулий рік експерти очікували ще в лютому, проте вийшли вони лише в середині червня. Згідно з ними, за 2022 рік Україна виробила 1233 тис. центнерів, із них, зокрема, суниць — 543 тис. центнерів, малини й ожини — 336 тис., лохини — 18 тис. центнерів. Площі насаджень становили 19,4 тис. гектарів. 

Кухтіна відразу зауважує, що принаймні за двома позиціями — малина та лохина — статистика занижує реальні цифри. Виробництво малини за фактом приблизно вдвічі вище, а лохині — вище у 3–4. Плюс-мінус так само корегується в більший бік і реальна площа насаджень цих культур. Насправді в Україні вже 3,5–4 тис. гектарів лохини, каже Кухтіна, а не 1,1 тис., як свідчить статистика. Держстат не враховує обсяги й площі чисельних, але низькопродуктивних домогосподарств, крім того, багато ягідного бізнесу ще в тіні. 

Хоча по нових ягідних насадженнях, як минулого, так і цього року, статистично правдивої інформації немає. За спостереженнями ягідної асоціації та по розмовах її спеціалістів із фермерами великої кількості нових насаджень навесні не відбувалося. Напевно, це піде на користь щонайменше ринку малини та чорниць, тому що через їхнє перевиробництво з минулого сезону в сховищах України та Польщі ще й досі лежить багато українських перехідних залишків (через кризу з електроенергією взимку багато було перевезено до польських морозильників). За неофіційними даними, це близько 20 тис. тонн. Залишки також є в інших країнах-виробниках — Польщі, Сербії, Болгарії. Отже, чекати на високі ціни на малину й лохину цього року на міжнародних ринках не варто. 

Кризу перевиробництва викликав дворічний бум на малину, який, своєю чергою, став наслідком того, що 2021 року ціна на малину була рекордно високою, і її багато насадили, особливо домогосподарства та дрібні виробники, які вирощують більшість обсягів, проте лишаються поза статистикою. 

«Але висока ціна також спровокувала, що споживання малини впало більше ніж на 30%, — аналізує далі Кухтіна. — Тому впродовж сезону 2022/23 років ми спостерігали значне падіння ціни — з 4+ євро за кілограм на початку сезону, до майже 2 євро — нині». 

Малини в минулому сезоні було багато, але якість була не дуже доброю, констатує президентка ягідної асоціації. Тому практично не лишилося малини 95/5 (95% цілої), а лишилася 80/20 та нижче. Фактично можна констатувати, що в Україні станом на сьогодні є перевиробництво малини, що ринок скорегує протягом наступних двох років, каже експертка. 

Зважаючи на низькі поточні ціни на заморожену малину, не варто очікувати великих цін і на свіжу цього сезону — вони будуть значно нижчими ніж торік. Малина на закупівлю, за прогнозом Кухтіної, буде на рівні 40–50 грн. Така ж тенденція і в суниць, незважаючи на те, що в багатьох регіонах весняні заморозки її пошкодили, адже дефіциту ягоди на ринку немає, а поточна ціна в Україні на суниці не дуже сильно нижча за польську. Ціни на закупівлю суниць на заморозку на разі — 20–30 грн/кг, залежно від регіону, ціна свіжого ринку — 40–60 грн/кг — і це на початку сезону! 

Чому сьогодні всі ягідники кинулися на зовнішній ринок, запитує Кухтіна й дає просту відповідь: тому що ягід у країні стали купувати менше. Причини: впала купівельна спроможність українців, і багато людей мігрували з країни, причому виїхала переважно цільова аудиторія ягід — жінки й діти. 

«Споживання впало дуже сильно, ціни на внутрішньому ринку немає, тому що ніхто не буде купляти багато полуниць за 100 грн/кг, — розповідає президентка «Ягідництва України». — Нині фермери жаліються, що продавати полуниці за 30–40 грн/кг — це невигідно, але ж її треба в результаті продати! Наприклад, на ринку в центрі Львова найбільші й найякісніші полуниці на початку сезону коштували 65 грн/кг. А загалом — від 40 грн/кг. Це попри те, що у Львові немало людей із грошима». 

У цій ситуації експерти й просунуті виробники радять дивитись у бік ягід захищеного ґрунту. Його й було небагато, а ще значну частину втратили на Півдні. Завдяки грантовому підтриманню на побудову теплиць в Україні з’являються нові проєкти. 

Так, співвласник компанії «Тріада-МК» Сергій Українець анонсував чотири тепличних проєкти в різних регіонах України — від Одещини до Київщини. 

«В Одеській області ми посадимо ремонтантні суниці, тому що у відкритому ґрунті, як показала ця весна, суниці не можуть пережити квітневі заморозки, як і вересневі, — розповідає він. — Ремо-суниці ми збираємось збирати аж до морозу в теплицях. Запланована врожайність — понад 40 т/га, в Італії збирають по 60 т/га. Саме тунель дає можливість вирощувати такі врожаї. Також ми будемо вирощувати в тунелях ожину та навіть черешню». 

Проте успішність вирощування в захищеному ґрунті в Україні найбільше залежить від купівельної спроможності населення й інвестиційної спроможності фермерів, кажуть експерти, бо закритий ґрунт вимагає більших інвестицій та, як правило, має вищу собівартість виробництва. А ці чинники зростатимуть тільки після закінчення війни. 

«Тому я не очікую значного зростання вирощування в закритому ґрунті найближчих пару років, — каже Кухтіна. — З іншого боку, закритий ґрунт значно зменшує ризик втрати врожаю через погодні умови, тому він буде далі розвиватися, переважно тунелі». 

У тунелях можна вирощувати майже всі ягоди, зокрема й лохину, кажуть спеціалісти, але останньої під накриттям в Україні зовсім мало, бо вона тут переважно пізня. Врожай лохини Кухтіна прогнозує цьогоріч непоганий, але нижчий від минулого року з розрахунку виходу з рослини. Тогорічний урожай вона оцінює як дуже добрий. З іншого боку, додає експертка, плантації фізично ростуть, входять у плодоношення нові, тому загальна кількість ягоди буде, найшвидше, не меншою, а то й більшою, ніж торік. 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ