Агрономія

Тритикале яре

Тритикале яре

Завдяки низці агрономічних переваг яре тритикале може стати альтернативою ярим пшениці та ячменю.

  

В аграрному виробництві України провідне місце посідають озимі зернові культури, серед яких найбільші площі належать пшениці озимій. Водночас через динамічні зміни клімату й нестійкі погодні умови в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди щороку виникає потреба в пересіванні значних площ озимини. Однією зі страхових культур є тритикале яре. Завдяки високій продуктивності та невибагливості до умов росту й розвитку його вирощування на значних площах може сприяти суттєвому зростанню виробництва продовольчого зерна.

 

Сучасні сорти, зокрема української селекції, відзначаються високими показниками фізичних властивостей, а за якістю зерна й технологічними властивостями борошна не поступаються, а за деякими ознаками й переважають пшениці хлібопекарських класів. Завдяки цьому тритикале яре можна вирощувати як основну продовольчу культуру.

 

За даними FAO, у світі щорічно зростають площі сівби та валові збори зерна тритикале. Так, у Європі найбільші площі цієї культури зосереджено в Польщі — понад 1 млн га, Білорусі — понад 425 тис. га, а також Німеччині — близько 404,4 тис. га.

 

За даними Держкомстату, в Україні у 2010 році під посівами тритикале було близько 200 тис. га, із них майже 80 тис. га — під ярими формами.

 

Тритикале яре розвивається швидше, менш вибагливе до умов вирощування порівняно з пшеницею ярою завдяки тому, що його рослини мають добре розвинену кореневу систему, міцний листковий фотосинтетичний апарат, що дозволяє краще витримувати періоди дефіциту вологи й перезволоження й активно засвоювати поживні речовини з ґрунту. Завдяки функціонуванню в їх геномі хромосом жита яре тритикале витриваліше до дії холоду та морозів під час вегетації.

 

За більшої кількості зерен у колосі (34–40) порівняно з пшеницею (24–30), а також більшої маси зерна в колосі, тритикале формує значно вищу продуктивність, ніж пшениця.

 

Можливість застосування борошна тритикале у виготовленні хліба приваблювала вчених і технологів із часу створення сортів цієї культури. Підвищений уміст білка, збагаченого на незамінні амінокислоти, багатий вітамінний (групи: В, РР, Е) і провітамінний склад (каротиноїди) вигідно відрізняють тритикале від пшениці. Крім того, тритикале здатне давати високий урожай зерна без застосування хімічних засобів захисту, що дає змогу отримувати екологічно безпечну продукцію без шкідливих домішок.

 

Сьогодні уведено в реєстр 14 сортів тритикале ярого вітчизняної селекції, які здатні формувати зерно високої якості та клейковину з високими технологічними показниками навіть за умов вирощування після гірших попередників у Лісостепу та на Поліссі України. Водночас науковці відзначають можливість широкого використання тритикале ярого й у Степу України.

Таблиця. Сорти ярого тритикале, що зареєстровані в Україні

 

Агрономічні особливості

 

Тритикале яре відзначається цілим комплексом господарських цінних ознак. Насамперед це стійкість до хвороб і шкідників і несприятливих умов зовнішнього середовища. Показники якості зерна (висока маса 1000 зерен — понад 42 г; натура — 700–750 г/л, уміст протеїну — близько 15% і клейковини — 25–27%) свідчать про те, що зерно цієї культури не поступається пшениці ярій, а за певних умов вирощування переважає її за рівнем продуктивності.

 

Клейковина тритикале ярого відзначається високою гідратаційною здатністю та пружністю. Уміст і якість клейковини залежать від особливостей погодних умов і режиму мінерального живлення, особливо азотом.

 

На відміну від пшениці тритикале яре не потребує надто якісного ґрунту та попередника. Зважаючи на добре розвинену кореневу систему й потужний стеблостій, які формує ця культура, вона є добрим попередником для просапних і технічних культур, оскільки залишає велику кількість післяжнивних решток та розпушує ґрунт.

 

Тритикале яре відзначається високою конкурентною стійкістю до бур’янів. Добрим попередником для цієї культури є багаторічні й однорічні трави, просапні культури. За умови сівби після гірших попередників норму висіву слід збільшити до 5,5–6,0 млн схожих насінин/га, а за кращих попередників — знизити до 4,5–5,0.

 

Способи сівби такі, як і в інших культур ярих зернових культур. За даними окремих дослідників, за норми висіву 550 насінин/м²кращі показники економічної ефективності забезпечує смуговий спосіб сівби, а за норми 500 насінин/м² — рядковий. За підвищеної норми 600 насінин/м² спостерігали суттєве зниження економічного ефекту.

 

Завдяки високій масі та виповненості зерна глибина загортання насіння становить 4–5 см, а за небезпеки висушування верхнього шару — до 6–7 см. За внесення добрив збільшення норми висіву сприяє суттєвому приросту врожаю зерна.

 

Тритикале яре — достатньо холодостійка культура. Її сходи витримують морози до –8…–9 °С, зниження температури повітря після сівби не шкодить рослинам. Цю культуру потрібно висівати якомога раніше навесні, одразу, коли ґрунт набуде фізичної стиглості. Тому передпосівний обробіток ґрунту під тритикале яре обмежений у часі. Для забезпечення найсприятливіших умов для проростання насіння в передпосівному обробітку ґрунту потрібно застосовувати широкозахватні комбіновані агрегати.

 

Якщо основний обробіток ґрунту не був проведений з осені, то навесні під тритикале треба провести поверхневий обробіток дисковими знаряддями, не допускаючи значного розриву в часі з передпосівним обробітком, комбінованими багатофункціональними агрегатами, що мають у своєму складі шлейфи та котки для якісного вирівнювання й ущільнення ґрунту.

 

У догляді за посівами тритикале ярого основними складовими є боротьба з бур’янами, насамперед з коренепаростковими. Завдяки високій стійкості й імунності проти поширених листкових хвороб на посівах тритикале ярого фунгіциди практично не застосовують. За появи шкідників вище порога шкодочинності застосовують інсектициди.

 

Тритикале яре добре реагує на внесення добрив. Результати наших досліджень свідчать, що навіть невисокі їх норми на сірих опідзолених ґрунтах сприяють поліпшенню елементів структури врожаю та забезпечують суттєві прирости врожаю зерна. Позитивно впливає на продуктивність тритикале ярого також унесення гумінових добрив і мікробіологічних препаратів. До того ж висота рослин зростає в середньому за сортами на 34–35%, кількість зернин у колосі — на 44–46%, а маса 1000 насінин — на 6–10% порівняно з неудобреним фоном.

 

Перед основним обробітком ґрунту доцільне внесення фосфорних і калійних добрив, у середньому до 50–60 кг/га Р2О5 та К2О. Якщо фосфорні й калійні добрива не були внесені восени, їх можна вносити навесні під передпосівну культивацію. Ефективне застосування локально під час сівби 10–15 кг/га фосфорних добрив.

 

Оптимальною дозою азотних добрив для тритикале ярого, залежно від родючості ґрунту й попередника, вважають 50–60 кг/га азоту в діючій речовині. За дефіциту вологи у весняно-літній період азотні добрива вносять повністю за один прийом, бажано якнайшвидше, під передпосівну культивацію. Оптимізація живлення рослин тритикале ярого азотом досягається дробним унесенням цього елемента живлення, що сприяє підвищенню окупності добрив зерном, зростанню врожайності та якості зерна, особливо в поєднанні з інтегрованим захистом рослин і шкідливих організмів.

 

Загалом норми й терміни внесення добрив під тритикале яре можуть суттєво відрізнятися залежно від типу ґрунту, способів обробітку, сівби, попередників, напрямів використання врожаю, технологічних і фінансових можливостей господарства тощо.

 

Отже, тритикале яре є цінною та невибагливою до умов вирощування зерновою культурою. Особливості технології вирощування тритикале ярого незначно відрізняються від особливостей вирощування інших ярих колосових і в господарствах із налагодженим зерновиробництвом неважко запровадити його вирощування з дотриманням усіх вимог до якості технологічних операцій.

  

Говорять експерти

 

Яків Вакуленко, директор НВФ «Хелп-Агро» (Харківська обл.)

Тритикале ми вирощуємо близько 13 років, і за цей час можу сказати про цю культуру тільки хороше — вона не розчаровує і завжди дає стабільний результат на рівні 3,4–4 т/га. Це найбільш пластична культура зернової групи, стійка до вилягання, чудово витримує посуху й поганий агрофон, а також дефіцит добрив. Крім того, оскільки культура відносно нова, вона не уражується борошнистою росою та різними видами сажки. Це означає, що в умовах господарства вона не потребує додаткового протруювання. Та найкращим для мене, як для виробника, є те, що вирощування тритикале дає змогу розтягнути в часі період збирання ранніх зернових, оскільки достигає на 10 днів пізніше за інші культури. Чому ж тоді господарства так мало його вирощують? Вважаю, що вся справа в промоції цієї культури — вона відносно нова, виробники елементарно бояться вводити її в сівозміну. Як на мене, то дарма. Дійсно, раніше траплялися випадки проблемного його обмолоту, проте на сьогодні створено низку нових сортів, які можна обмолотити так само якісно, як й інші зернові.

 

Віталій Орлов, директор ДП ДГ «Eлітне» (Харківська обл.)

Як на мене, тритикале — одна з найбільш невибагливих культур клину. Висока якість клейковини дозволяє використовувати борошно ярого тритикале для виготовлення сортосумішей із пшеничним борошном низької якості, тому виробники часто послуговуються цим задля отримання більшого прибутку за низької класності збіжжя. Що цікаво, біохімічні властивості зерна ярого тритикале дозволяють використовувати зерно в круп’яному виробництві та для отримання крохмалю. Також зерно ярого тритикале використовують для виробництва високоякісного спирту. Якщо казати про технологію вирощування, то вона нічим не відрізняється від ярої пшениці та ярого ячменю.

 

 

Василь Лопушняк, д-р с.-г. наук, професор

Марія Августинович, здобувач

журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ