Про світове споживання й виробництво овочів і фруктів розповів на конференції «Овочі та фрукти України – 2016» економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Андрій Ярмак. Наводимо короткі тези його виступу.
Посилюється тенденція до локалізації торгівлі овочами та глобалізація в торгівлі фруктами. Овочами торгують між сусідніми країнами, фруктами — навіть між континентами. Частка фруктів, задіяних у світовій торгівлі, становить 61%, овочів — 39%.
Україна — нетто-імпортер плодоовочевої продукції. На рік вона виробляє 160 млн тонн, що в грошовому еквіваленті становить 180 млрд доларів. Частка України у світовому виробництві плодоовочевої продукції становить трохи більше 0,5%, частка СНД — 6,5%.
Після 2013 року зменшився імпорт та зріс експорт у країнах СНД. У Росії імпорт зменшився вдвічі, але не за рахунок імпортозаміщення, а за рахунок зниження споживання. Україна — єдина країна європейського регіону, де експорт плодоовочевої продукції за останні п’ять років знизився. Європа і Кавказ за цей час стали нетто-експортерами. Центральна Азія стала нетто-імпортером, однак там бурхливо розвиваються технології. Узбекистан через 3–5 років почне витісняти Україну з традиційних ринків плодоовочевої продукції. Така сама ситуація і в Молдові. Там уже є чого вчитися.
У Європі виробництво плодоовочевої продукції зменшується, дещо знижується споживання, але це найбільший та найстабільніший ринок збуту. Його імпорт становить 31 млрд доларів. Імпорт в Азію росте найшвидше: на 2,2 млрд доларів на рік. Але споживання там не зростає, воно й так найвище у світі. Є перспективи збільшення обсягів торгівлі за рахунок екзотичних для регіону фруктів та росту населення. В Україні зі зростанням доходів населення збільшується попит на фрукти, в Азії — навпаки. Африка, незважаючи на теплий клімат, швидше нарощує імпорт фруктів, ніж експорт. Тут з’явився попит на нетрадиційні для континенту фрукти, зокрема яблука.
Роботизація і точне землеробство, у тому числі безпілотні трактори, приведуть у сектор овочів та фруктів інвесторів. У цьому сегменті сьогодні працюють маленькі місцеві компанії й дуже мало міжнародних. У найближчі 10–15 років сюди можуть прийти великі інвестори.
Транспортування без участі людей знизить терміни та вартість доставки продукції. Для плодоовочевого сегмента це має більше значення, ніж для зернових та олійних культур, які перевозяться величезними кількостями, але повільно. Передусім це торкнеться ягід. Попит на них зростає, і єдина перепона для споживання — фізична недоступність у певні сезони.
Завдяки розвитку технологій все більше продукції можна зберігати цілий рік. Зараз у багатих країнах, таких як США, країни Аравійського півострова, черешню можна купити в будь-якому місяці.
Отже, товари стають доступнішими, і це провокує попит. Завдяки поширенню Інтернету та смартфонів бізнес компаній, які продають ринкову інформацію, стане неактуальним. Інформація стає доступнішою в будь-який момент, у будь-якому місці. Стає складніше підтвердити достовірність інформації та проаналізувати величезний потік. Якщо відома ціна товару в будь-якому місці в будь-який час, це знижує маржу торгівлі, переробки. Дефіцит моментально ліквідується швидкою реакцією всіх учасників ринку.
В Україні поки що зростає частка супермаркетів, на 25–28% на рік. Основною їх загрозою буде Інтернет-торгівля. У Південній Кореї онлайн продається 12% їжі. Це економить багато часу та грошей.
Змінюється поняття продукту. Раніше продуктом була картопля на полі, потім — картопля на складі, але сьогодні й це вже не продукт. Це сировина. Продуктом сьогодні є відсортована, чиста, упакована картопля в розподільній мережі супермаркетів. Виробники сировини мають найменше шансів залишитися в бізнесі. Через це вже два роки українські фермери не можуть продати яблука, бо в них яблука — це сировина. Інвестиції в зберігання, доробку, упаковку потрібні, але це не спосіб додаткового заробітку. Це спосіб виживання.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, січень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
