Мінеральне живлення плодових культур — процес складний. Він залежить від рівня забезпеченості ґрунтів різними елементами, ґрунтово-кліматичних умов, особливостей підщепи, сорту, віку дерев, а також від можливостей господарства — вирощування в богарних умовах чи на крапельному поливі, який із кожним роком набуває популярності.
Як змінилися підходи до живлення в українському садівництві за останні роки та що варто взяти до уваги — розповідає керівник відділу розвитку продуктів і сервісів мікродобрив Ukravit Сергій Адаменко.
ГОЛОВНА ТЕНДЕНЦІЯ
Попри війну, садівництво в Україні розвивається — як за ініціативи садівників, так і за допомогою держпідтримки та грантів. Однак підходи до живлення змінилися.
Через подорожчання мінеральних добрив багато садівників підтримують родючість ґрунтів під плодовими, застосовуючи сидеральні культури. Замість органічних добрив за парового утримання ґрунту в садку в міжряддях висівають сидеральні культури (люпин, вико-вівсяну суміш, фацелію, гірчицю й ін.). Так, люпин здатен накопичувати азот з атмосфери — від 100 до 300 кг/га й переводити у доступні форми калій та фосфор. Крім того, він збагачує ґрунт зеленою вегетативною масою та корінням, які є еквівалентними 20–40 т/га гною ВРХ.
Деякі господарства застосовують дернову-перегнійну систему: висівають у садах суміш газонних трав, які скошують 4–5 разів упродовж сезону і лишають зелену масу в міжряддях для мінералізації та збагачення ґрунту органікою. Крім того, частіше проводять позакореневі підживлення легкозасвоюваними добривами, що містять потрібний культурам комплекс мікроелементів. У підсумку це дозволяє заощадити на застосуванні традиційних міндобрив.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПОТРЕБИ
Специфіка мінерального живлення плодових полягає в тому, що вони ростуть на одному місці 10, 15 і навіть більше років. За таких умов відбувається постійне внесення елементів живлення з ґрунту. Встановлено, що 1 т врожаю яблуні в середньому виносить 2,57 кг азоту, 0,94 кг — фосфору, 3,72 кг — калію, 3,5 кг — кальцію, 0,38 кг магнію; груші — 3,8 кг азоту, 0,96 кг — фосфору, 3,84 кг — калію, 3,0 кг — кальцію, 0,4 кг магнію. Щодо кісточкових, то черешня виносить 6,67 кг азоту, 2,67 кг — фосфору, 10 кг — калію, 3 кг — кальцію, 0,4 кг магнію; персик і абрикос — 6,5 кг азоту, 1,5 кг — фосфору, 6,5 кг — калію, 3,5 кг — кальцію, 0,5 кг магнію.
Щоб забезпечити баланс елементів мінерального живлення, ґрунти під плодовими насадженнями рекомендується раз на три роки досліджувати.
«Компанія Ukravit упроваджує сучасну стратегію керування мінеральним живленням плодових культур, що являє собою розширений агрохімічний сервіс: від відбору проб ґрунту та їх дослідження до надання рекомендацій для кореневого та позакореневого підживлення, зокрема добривами власної лінійки Авангард, — зазначає Сергій Адаменко. — В основі нашого підходу — агрохімічне дослідження ґрунту. Це та дорожня карта, що дозволяє побачити, в якому стані ґрунт: установити вміст у ньому макро-, мезо- та мікроелементів, визначити рН, гідролітичну кислотність, місткість катіонного обміну, рівень засолення».
Маючи такі дані, пояснює експерт, можна оцінити рівень забезпечення ґрунтів елементами мінерального живлення, побачити співвідношення між ними й побудувати науково обґрунтовану програму підживлень як за богарного вирощування, так і в системах фертигації.
Варто зважати й на те, що кожна культура має індивідуальні «вподобання»: яблуня й абрикос вимогливі до магнію; яблуня, черешня, вишня, абрикос, слива — до марганцю; груша, абрикос, черешня, слива, яблуня — до заліза; яблуня, груша, черешня, слива, абрикос — до цинку тощо.
ОСНОВА ЖИВЛЕННЯ
В основу програми підживлень плодових покладено застосування традиційних добрив для кореневого живлення. Так, азот важливий у фази цвітіння, формування зав’язі та росту плодів. Сергій Адаменко рекомендує проводити триразове підживлення азотом: 40% рекомендованої дози — по мерзлоталому ґрунту навесні, 30% — після цвітіння у фазу наливання плодів, решту 30% — восени.
Фосфор краще застосовувати влітку, в липні-серпні, бо він впливає на ріст кореневої системи та закладання майбутніх плодових бруньок і потенційного врожаю. А калій — восени; його норма застосування залежить від забезпечення ґрунту обмінним калієм.
МОНІТОРИНГ ДЕФІЦИТІВ
Навіть якщо агрохімічне дослідження ґрунту показує повну його забезпеченість елементами живлення, не варто забувати, що ґрунт — складна система, у якій відбуваються різні процеси, що можуть заважати культурі безперешкодно споживати мінеральну поживу. Зокрема, надлишок кальцію може блокувати бор, калій і магній, і це не єдиний приклад.
«Упродовж вегетації плодових ми проводимо функціональну діагностику (ФД) їх потреби в мінеральному живленні. За допомогою портативної лабораторії ФД оперативно, протягом 1–1,5 години, визначаємо потреби в елементах живлення, — розповідає Сергій Адаменко. — Якщо ж виникає потреба у встановленні забезпечення культури тим чи іншим елементом, зразки передаємо до Ukravit Institute».
Таке дослідження дуже важливо провести після збирання врожаю, щоб зрозуміти винесення елементів живлення і застосувати ті добрива, яких плодовим бракує для наступного сезону, резюмує Сергій Адаменко.
ПОЗАКОРЕНЕВІ ВНЕСЕННЯ
Окрім кореневого живлення фахівець радить застосувати NPK позакоренево. Через 10–14 днів після цвітіння та після збирання плодів він рекомендує підживити культури легкодоступними азотвмісними добривами Авангард Комплекс Азот + мікро або Авангард Комплекс Сірка + азот + мікро, 3–4 л/га. Через 10 днів після цвітіння — фосфором, бо він позитивно впливає на розмір плодів, їх лежкість і твердість, накопичення цукрів, поліпшує забарвлення, сприяє закладанню квіткових бруньок на наступний рік.
Для цього доцільно застосувати добрива Авангард Фосфор або Авангард Фосфор + Калій, 3–5 л/га; таку обробку в нормі 3 л/га бажано повторити й після збирання плодів. Щодо калію, він потрібен у період набрякання бруньок і у фазу «мишаче вушко». Таке підживлення збільшить масу та розмір плодів, сприятиме утриманню води в клітинах та їх міцності, поліпшить стійкість до хвороб і стресів.
Окремо варто сказати про кальцій. Цей елемент рухається в рослині завдяки транспірації, тобто за достатнього вмісту води в ґрунті, насамперед потрапляючи до листків, а вже потім — до плодів. І, на відміну від азоту, фосфору чи калію, не реутилізується.
Кальцій підвищує стійкість культур до хвороб і стресів, поліпшує їх якісні показники, товарний вигляд, лежкість і транспортабельність, запобігає гіркій ямковитості плодів та іншим хворобам. Тому кальцієві добрива рекомендується застосовувати не менше як 4–6 разів, починаючи від опадання цвіту. Забезпечити потреби плодових кальцієм можна за допомогою добрива Авангард Кальцій + М/Е, 3–5 л/га.
Також важливим для повноцінного розвитку плодових є бор, уміст якого в ґрунтах України переважно низький і середній. Застосовувати борні добрива на кшталт Авангард Бор, 1,0–1,5 л/га, треба перед цвітінням, бо він важливий для запліднення, зокрема росту пилкових трубок і формування зав’язі. Крім того, бор впливає на якість плодів: за його браку на плодах з’являються тріщини та «корковість». Велику роль цей елемент відіграє у засвоєнні кальцію. Бор рекомендовано застосовувати не менше як 2–3 рази за вегетацію, зокрема сумісно з кальцієм. Остання обробка — після збирання плодів.
Цинк сприяє активації понад 300 ферментів, синтезу ауксинів, впливає на фотосинтез і засвоєння азоту, регулює водний баланс, поліпшує стійкість плодових до грибниих і бактеріальних хвороб. Його дефіцит провокує розетковість. Для усунення дефіциту цинку Сергій Адаменко рекомендує 2–3 рази за вегетацію застосувати добрива Авангард Цинк або Авангард Фосфіт К + Цинк. Останнє окрім забезпечення плодових легкодоступним цинком, знижує ризик ураження хворобами, спричиненими грибом несправжньої борошнистої роси. Оптимальний період застосування — за активного наливання плодів.
АНТИСТРЕСОВІ ПІДЖИВЛЕННЯ
Упродовж вегетації плодові піддаються різноманітним стресам: навесні — приморозкам і перепадам температур, надалі — надмірно високим температурам, посусі. Щоб підвищити опірність культур стрес-факторам, доцільно застосовувати вже згаданий вище цинк, а також антистресанти.
Цинк, застосований напередодні приморозків, поліпшує процеси дихання та підвищує вміст цукрів, що допомагає культурам справитися з несприятливими умовами. А застосування кремнієвого добрива Авангард Кремній Біо, 1,5–3 л/га, в посушливі періоди зменшує транспіраційний коефіцієнт, знижує температуру плодових на 3–5 °С і допомагає рослинам швидко відновитися.
Щодо пестицидних стресів, то подолати їх наслідки допоможе застосування добрива на основі амінокислот Авангард Гроу Аміно в нормі 1,5 л/га.
ЗАПОРУКА ЗБЕРІГАННЯ
Важливо перед закладанням яблук на зберігання дослідити їх якісні показники, наголошує Сергій Адаменко. Кальцію в плодах має бути понад 5–10 мг / 100 г — інакше їх лежкість буде гіршою, азоту — 25–50 мг / 100 г, калію — від 100 до 120 мг / 100 г, фосфору — понад 10 мг / 100 г, магнію — 5 мг, бору — 0,2–0,5 мг / 100 г, цинку — 0,05 мг / 100 г.
Садівництво по-українськи
