На якість молока впливає безліч чинників, але найважливіші з них — годівля, менеджмент і нормальний обмін речовин корів. Помилки в годівлі можуть спричиняти порушення метаболізму корів — ацидоз, кетоз, порушення мінерального обміну тощо. Зі збільшенням молочної продуктивності зростає й небезпека патологій, що ведуть до серйозних метаболічних захворювань молочних корів. Уміст жиру, білка, сечовини в молоці, а також рівень надою — дані, що необхідно використовувати для оцінювання годівлі тварин і виявлення помилок менеджменту.
Жир у молоці
Уміст жиру в молоці характеризує передусім необхідну структуру раціону. Оскільки попередником молочного жиру є оцтова кислота, що утворюється в рубці внаслідок ферментації рослинної клітковини, достатній уміст у раціоні сіна, сінажу, соломи відповідальні за нормальний рівень жиру в молоці з обов’язковим контролем оптимального співвідношення об’ємистих кормів до концентрованих і споживання сухої речовини корму. У перші тижні лактації вміст жиру показує, чи достатньо енергії отримує тварина. У цей період корови відчувають найглибший негативний енергетичний баланс (НЕБ), що природно відображається дуже різким зниженням молочного жиру з першого по четвертий тиждень лактації. Потім мірою збільшення продуктивності показник жиру починає плавно підвищуватися, що пов’язано зі збільшенням споживання сухої речовини корму, зниженням тяжкості НЕБ та відновленням у корів внутрішніх жирових резервів.
Високий уміст жиру (зазвичай понад 4%) за низького вмісту білка (менше як 3,1%) і високого співвідношення жир / білок (більше як 1,5) у перші 2–4 тижні після отелення свідчить про інтенсивну мобілізацію резервного жиру корови. Така ситуація сигналізує про можливий кетоз. Зазвичай до кетозу схильні багатоплідні корови з дуже інтенсивним обміном речовин, а також корови високої кондиції до періоду отелення. Пік кетозів припадає на період між 3 і 5 тижнями лактації, що зумовлено збільшенням різниці між низьким споживанням корму та все більшими потребами в енергії.
Низький уміст жиру може бути підозрою на ацидоз зазвичай унаслідок недостатньої структури раціону, особливо часто в перші тижні лактації — через надто швидке збільшення частки концентратів, якими намагаються забезпечити належний рівень енергії за недостатнього споживання кормів.
Білок у молоці
Уміст білка у молоці залежить насамперед від енергозабезпеченості молочних корів і є своєрідним енергетичним барометром для стада. Саме від того, чи достатньо енергії мають мікроби рубця, що синтезують мікробний протеїн, залежить, яким буде показник білка в молоці. Зі збільшенням продуктивності все більшого значення набуває нерозщеплюваний у рубці протеїн.
У перших два місяці лактації вміст білка в молоці змінюється так само, як і кондиція тіла тварини. Зазвичай у першій третині лактації показник білка в молоці зменшується в зв’язку з НЕБ і негативним балансом азоту в рубці. У цей час нормальним уважається рівень молочного білка не більший за 3,1%. Однак, якщо він нижчий за 2,8%, це означає, що тварина більше не має резервів енергії в організмі. У будь-якому разі, навіть за дуже високих надоїв (понад 50 кг/день), уміст білка в молоці не має знижуватися нижче ніж 3,1%. Коли тварина знову починає набирати вагу і її кондиційна оцінка підвищується, показник білка в молоці теж збільшується, а надої — знижуються. У пізній лактації нормальними є показники білка в молоці до 3,8%. Рівень молочного білка вищий за 3,8% сигналізує про значне зниження продуктивності, що пов’язано з накопиченням жиру в організмі корови. У пізній лактації молочна продуктивність майже не залежить від кондиції тіла, якщо BCS перебуває в оптимальному діапазоні 3,0–3,5 бала за п’ятибальною шкалою. За вищої кондиції (>3,5) потрібно бути готовим до різкого спаду продуктивності в комбінації з дуже високим показником білка (>3,8%).
Сечовина в молоці
Сечовина в молоці — показник забезпеченості мікроорганізмів рубця азотом, джерелом якого є сирий протеїн, що розщеплюється в рубці. Уміст сечовини в молоці нижчий за 0,15 г/л свідчить про суттєвий дефіцит азоту в рубці, що обмежує активність мікроорганізмів рубця, через що знижується споживання кормів і як наслідок знижується молочна продуктивність.
Оптимальний уміст сечовини в молоці становить 0,15–0,30 г/л. Рівень сечовини в молоці більший за 0,30 г/л вказує на надлишок азоту в рубці, як наслідок — надлишок сирого протеїну, що розщеплюється в рубці. Кількість сечовини в молоці відбиває показник балансу азоту в рубці (БАР), який використовують для складання раціону. Значення БАР 0–10 г відповідає вмісту сечовини в молоці на рівні 0,20–0,25 г/л.
Правильне співвідношення
Показники жиру та білка в молоці мають бути у певному співвідношенні один до одного. Співвідношення (1,1 : 1)–(1,5 : 1) свідчить про збалансований раціон годівлі. Співвідношення жиру до білка більше за 1,5, особливо на початку лактації (крім молозивного періоду) — попереджувальний сигнал. Високий уміст жиру — ознака інтенсивної мобілізації жиру з організму. Низький уміст білка свідчить про брак енергії, хоча частина енергії надходить із резервів організму. Наслідком посиленого ліполізу можуть бути метаболічні захворювання, зокрема кетоз, ацидоз рубця, ламініт, жирова дистрофія печінки, порушення репродукції. Якщо співвідношення жиру до білка становить більше як 1,5 протягом усього періоду лактації, це говорить про багату структуру, але бідну енергію годівлі, особливо за поганої якості об’ємистих кормів і браку концентратів. Наслідком цього є низька молочна продуктивність і низький уміст білка в молоці.
Дуже низьке співвідношення жиру до білка (нижче за 1,1) виникає, якщо раціон багатий на енергію і бідний на структуру (висока частка концентратів у раціоні).
Взаємопов’язані показники
Оскільки продуктивність і якість молока прямо залежать від якості годівлі, то й метаболічне здоров’я корів — відображення менеджменту та певною мірою предиктор продуктивності та якості молока.
Контроль над метаболічним станом молочних корів здійснюється на основі метаболічного профілю крові, що показує рівень обміну речовин в організмі корови протягом кожної стадії репродуктивного циклу.
Метаболічні зв’язки в організмі корів уже досить точно вивчено. Якщо метаболічний профіль свідчить про порушення будь-якого виду обміну речовин, це найбільшою мірою зумовлено порушенням годівлі. Однак оскільки регулятором метаболізму в організмі корів є печінка, то показники стану печінки мають корелювати з показниками білкового, енергетичного та ліпідного обміну.
Практика показує, що білковий обмін нерозривно пов’язаний зі співвідношенням у раціоні протеїну, що розщеплюється і не розщеплюється, співвідношенням структурних і неструктурних вуглеводів, співвідношенням кальцій / фосфор / магній. Тільки за комплексного розгляду показників метаболічного профілю, порівнюючи з результатами лабораторного контролю якості кормових інгредієнтів, балансу раціону щодо поживності та енергії та показників якості молока, можна знайти оптимальне рішення для покращення господарських показників стада та якості молока.
The Ukrainian Farmer
