Елеватор
Головне:
Елеватор

Тарифи набирають відсотки

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Тарифи набирають відсотки

Поточного сезону середня вартість послуг комерційних елеваторів знову зросла здебільшого через подорожчання енергоносіїв і зростання зарплат.  

 

Постійне подорожчання послуг із доробки й зберігання збіжжя на комерційних елеваторах — одна з причин, що спонукає сільгоспвиробників будувати власні елеваторні потужності. Втім, доведення зерна до товарної якості навіть на своєму зерносховищі не є безоплатним, бо кожна операція об’єктивно має свою ціну. Вона складається з вартості електрики, природного газу чи інших енергоносіїв, амортизації обладнання, заробітної плати персоналу тощо. Вартість цих складників зростає, отже, і зростання ціни елеваторних послуг — явище для зерновиробників хоч і неприємне, але закономірне. 

 

У загальному тренді 

 

Аналіз вартості послуг елеваторів свідчить, що тарифи українських зерносховищ упродовж попередніх двох сезонів послідовно додавали близько 10% у своєму розмірі. Зростання розцінок спостерігалося на всі основні операції, разом із сушінням, очищенням, зберіганням зерна, а також його відвантаженням на автомобільний і залізничний транспорт. У структурі тарифів ураховувалися амортизація обладнання, енергоносії, фонд заробітної плати, сертифікація, послуги сторонніх організацій тощо. Найбільш витратними для елеваторів були енергоносії та фонд оплати праці. Так, на газ і електрику припадало понад 40% витрат, ще приблизно третину їх бюджету становила заробітна плата. 

 

Поточного сезону ситуація з витратами й тарифами на елеваторах практично аналогічна. Враховуючи, що в Україні лише сертифікованих елеваторів налічується понад 800, а їх загальна кількість разом із невеликими зерносховищами сягає 1000–1100, докладно вивчити динаміку цін на кожному з них, м’яко кажучи, важко. Однак узагальнити картину можливо. 

 

До того ж питання, чому в Україні немає єдиних тарифів на елеваторні послуги, має вигляд риторичного. Хоча елеваторний ринок за потужностями зберігання все ще є дефіцитним, проте в деяких регіонах зерновиробництва він достатньо насичений, і ціни на послуги у цій ситуації є елементом конкурентної боротьби між елеваторами. Ба більше, однакових розцінок часто немає навіть на елеваторах, що належать одному агрохолдингу чи трейдерській компанії. У 2009 році тодішній уряд виступив з ініціативою уніфікації тарифів на елеваторах, що належать державним підприємствам, маючи на увазі, що це справить тиск на комерційників і змусить їх також грати за загальними правилами. Відповідні доручення були надані Міністерству аграрної політики і продовольства, але в підсумку ідея провалилася. На переконання експертів, уніфікація тарифів можлива лише для елеваторів, що мають однакові обсяги зберігання, виробниче обладнання й технології, сировинну базу та решту ідентичних параметрів, та й у цьому разі вона буде не завжди коректною. 

 

Між тим двох однакових елеваторів навіть радянського зразка в Україні немає, бо вони хоч і могли бути побудовані за типовими проектами, та все одно прив’язувалися до конкретної місцевості, враховували потреби місцевих зерновиробників і переробників. Тому маємо сьогодні розмаїття тарифів, які узгоджені між собою лише в загальному тренді. 

 

Так чи інакше, в елеваторному загалі сьогодні вирізняються два «тарифо-формувальних табори». Перший і найбільший — лінійні елеватори комерційних компаній, що займаються трейдингом зерна. Серед них є «чисті» трейдери, а є й агрохолдинги, для яких торгівля зерном є одним із напрямів діяльності. Комерційні елеватори споріднює те, що для всіх них доробка й зберігання зерна є бізнесом, завдання якого — генерувати прибуток. Другий табір — елеватори рослинницьких компаній, що здебільшого працюють із зерном власного виробництва, а давальницьке приймають за наявності вільних потужностей і для поліпшення своїх економічних показників, але їхня прибутковість для власника є хоч і бажаною, але не ключовою. 

 

Незважаючи на відмінності, в тарифній політиці обидвох таборів багато спільного, бо вони так чи інакше орієнтовані на клієнта, який має привезти до них зібраний урожай. Ми звернулися до представників обох таборів за інформацією щодо того, як змінилися ціни послуг на їхніх елеваторах проти минулого сезону, і про причини, які призвели до цих змін. 

 

Зважений підхід 

 

Зерноторгова компанія «Прометей» за останні кілька років збільшила власні потужності зі зберігання зерна вдвічі — до понад 1 млн тонн. Сьогодні в складі компанії працюють 17 елеваторів у Миколаївській, Запорізькій, Кіровоградській, Київській і Хмельницькій областях. Як повідомили в компанії, цього сезону ціни на елеваторні послуги зросли на 10%. Наприклад, вартість послуги зберігання однієї тонни ранніх зернових (пшениця, ячмінь) із липня становить 1,32 грн/т/день, очищення — 15,48 грн/тонновідсоток, сушіння — 39 грн/тонновідсоток, відвантаження на автомобільний і залізничний транспорт — 72 і 96 грн/т відповідно. Найбільше коштує зберігання соняшнику — 1,80 грн/т/день, очищення — 19,5 грн/тонновідсоток, сушіння — 54 грн/тонновідсоток, відвантаження на автомобільний і залізничний транспорт — 120 і 150 грн/т. До того ж вартість послуг по кожній культурі на всіх елеваторах «Прометея» — і у Вознесенську на Миколаївщині, і в Чеботирках на Хмельниччині, в Гребінці на Київщині — однакова, і це той самий рідкісний випадок уніфікації тарифів, який не спромоглися ввести в усій країні, але вдалося зробити в межах однієї компанії. 

 

«Так, ціни на основні елеваторні послуги поточного сезону в нас зросли на 10%, — зазначає власник “Прометею” Рафаель Гороян. — Ми дуже зважено підходимо до формування тарифів, але в умовах підвищення заробітних плат, зростання курсу долара, подорожчання матеріалів, дизельного палива елеватори не можуть тримати ціни на свої послуги незмінними. Та це й економічно неправильно, бо неминуче призвело б до зниження якості цих послуг, а в підсумку — до занепаду всієї галузі зернозберігання». 

 

Інший приклад — компанія Agricom Group, яка володіє двома елеваторними комплексами загальною потужністю одночасного зберігання 63 тис. тонн на території своїх зерновиробничих кластерів у Білокуракиному Луганської області та на Чернігівщині. Ціни елеваторних послуг на обидвох комплексах відрізняються, і поточного сезону вони змінилися різноспрямовано — якісь послуги подорожчали, якісь, навпаки, подешевшали, що дає привід компанії говорити про відносну сталість тарифів. 

 

Так, наприклад, на Білокуракинщині вартість приймання та зберігання не змінилася, проте подорожчали послуги відвантаження (в середньому на 12%), сушіння (в середньому на 14%) й очищення (для зернових й олійних культур до 30 грн/тонновідсоток). Натомість на Чернігівщині за сталої ціни на приймання, зберігання та сушіння збільшилася вартість послуг очищення на 15–35% (з 18–22,2 до 21–30 грн/тонновідсоток), а от відвантаження на авто олійних культур, навпаки, — знизилося на 6,8% (з 106,8 до 100 грн/т). 

 

«Ключовим чинником, який вплинув на збільшення вартості послуг елеваторів, є подорожчання енергоносіїв. А здешевлення в першу чергу зумовлене модернізацією потужностей, що дозволило знизити собівартість послуг», — пояснює заступник директора Agricom Group зі зберігання Олександр Назаров. 

 

Не тарифами єдиними 

 

Ціна послуг є одним з основних критеріїв, за яким виробник обирає елеватор, на який везтиме зерно. Проте для фермера дуже важлива довіра до елеватора, зазначає Рафаель Гороян. «Компанія „Прометей” із роками домоглася довіри з боку виробників. У фермера є розуміння, що товар буде в надійних руках, в цілості й незмінній якості протягом усього терміну зберігання. Проте ми бачимо свою перевагу й в іншому — зберігаючи зерно на наших елеваторах, власник завжди зможе продати його оперативно і за вигідною ціною», — наголошує він. 

 

Разом із тим в Agricom Group звертають увагу й на інші важливі складники, якими послуговується поклажодавець у своєму виборі. Це і відстань до елеватора з місця навантаження зерна, бо великий кілометраж — зайві витрати на логістику; і наявність черг на приймання, бо вони призводять до невиправданого простою автотранспорту, особливо в період збиральної кампанії; і швидкість роботи технологічного обладнання, яка важлива, коли доробити й відвантажити зерно покупцеві треба за терміновим контрактом. Останнім часом для поклажодавців усе більшого значення набуває можливість елеватора оперативно завантажити й відправити товар залізничним транспортом, оскільки проблема залізничних перевезень зерна в країні загострюється. 

 

«Крім того, важливе реальне визначення елеватором якісних показників під час приймання зерна. Зайвий відсоток вологості й засміченості, заниження класності призводять до зменшення ціни та додаткових витрат на доробку. На жаль, на сьогодні немає єдиного документа, який регламентує загальний порядок руху зерна в елеваторах. Зважаючи на скасування 661-ї інструкції, кожен елеватор або термінал розробляє «під себе» власні нормативні документи, що досить часто призводить до спірних ситуацій. А вдруге на елеватор, який нечесний із клієнтом, він своє зерно навряд чи повезе», — каже Олександр Назаров. 

 

Отже, не тарифами єдиними. Попри об’єктивне зростання ціни послуг на доробку й зберігання власники багатьох елеваторів запроваджують програми заохочення клієнтів, підвищуючи таким чином їхню лояльність. Так, «Прометей» одним із перших запропонував своїм поклажодавцям послугу зберігання зерна безкоштовно за умови подальшого його продажу компанії. Також на всіх елеваторах послуга приймання зерна не тарифікується, і це не залежить від наявності в клієнта якихось додаткових угод із ним. 

 

«У новому сезоні фермерам, які завезли великі партії сільгосппродукції, планується презентувати певні подарунки, бонуси. Також поточного року на наших елеваторах з’явилася нова послуга — можливість придбати аміачну селітру, нітроамофоску, тобто в обмін на зерно виробник може отримати мінеральні добрива високої якості за помірною ціною й до того ж заощадити на логістиці», — каже власник «Прометею».

 

За словами заступника директора зі зберігання Agricom Group, елеватори компанії також мають особливі пропозиції щодо цін на послуги й шукають індивідуальний підхід до кожного поклажодавця. «Наприклад, за умови продажу зерна нашій компанії послуги елеватора можуть взагалі не оплачуватися або компенсуватися в момент переоформлення. Ми намагаємося працювати з кожним клієнтом так, щоб він захотів повернутися до нас і наступного року», — зазначає Олександр Назаров. 

  

Ярослав Левицький

журнал “The Ukrainian Farmer”, вересень 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
9
Статті з журналу:
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: