Агрономія
Головне:
Агрономія

Строки сівби соняшнику

Строки сівби соняшнику

На розмір врожаю соняшнику впливає час проходження фази утворення кошика, тривалість світлового дня та вологозабезпеченість у цей період.

 

Однозначної думки щодо оптимальних строків сівби соняшнику в науковців і практиків немає, оскільки для різних сортів та гібридів цієї культури вони є різними. До того ж, обираючи ті чи інші терміни сівби, можна регулювати вплив довжини світового дня на вегетацію культури, що дозволяє прискорювати або уповільнювати темпи розвитку рослин.

 

У своєму досліді для встановлення оптимальних строків сівби ми висівали гібриди соняшнику різних груп стиглості в три різних терміни: ранній — при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 6—8 ºС (орієнтовний календарний строк — 15 квітня), середній — прогріванні ґрунту до 10—12 ºС (30 квітня) та пізній — 14—16 ºС (15 травня).

 

Висівали три гібриди. За роки досліджень високу стійкість до посухи проявили гібриди Запорізький 28 та Запорізький 32 при середньому та пізньому строках сівби; гібрид Світоч виявився менш стійким. Рослини гібридів соняшнику відрізнялися неоднаковими темпами розвитку, для них характерною була різна тривалість вегетаційного періоду, що змінювалась під впливом строків сівби і температурного режиму. Цей прийом мав певний вплив і на ростові процеси рослин.

 

За висотою рослин значно виділялися посіви гібриду Світоч при їх сівбі 30 квітня, тобто в той період, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівався до 10—12 ºС; у варіантах ранньої та пізньої сівби спостерігалося суттєве зниження інтенсивності росту рослин. У гібридів Запорізький 28 та Запорізький 32 найвищими рослини були за ранніх строків сівби, а сівба в більш пізні терміни призводила до зменшення цього показника (табл. 3).

 

У середньораннього та середньостиглого гібридів при ранній сівбі розвиток вегетативної маси шкідливо вплинув на генеративні органи (табл. 1).

 

Таблиця 1. Висота рослин соняшнику різних груп стиглості та маса сім’янок з 1 кошика залежно від строків сівби, 2006—2008 р.

Група стиглості

(гібрид)

Температура ґрунту на глибині

загортання насіння (орієнтовний

календарний строк сівби), ºС

Висота

рослин, см

Рівномірність достигання,

%

Маса сім’янок з 1 кошика, г

Скоростигла

(Світоч)

6—8 (15 квітня)

138

95

27,1

10—12 (30 квітня)

148

95

33,7

14—16 (15 травня)

136

95

34,7

Середньорання

(Запорізький 28)

6—8 (15 квітня)

148

95

32,0

10—12 (30 квітня)

145

90

36,8

14—16 (15 травня)

131

90

40,8

Середньостигла

(Запорізький 32)

6—8 (15 квітня)

146

95

37,4

10—12 (30 квітня)

141

90

40,9

14—16 (15 травня)

132

90

44,8

 

Одним із важливих показників, які характеризують адаптивність рослин до умов середовища, є рівномірність достигання. Спостереження показали, що найбільш рівномірним достигання було в ранньостиглого гібриду Світоч за всіх строків сівби та в Запорізького 28 й Запорізького 32 за ранньої сівби.

 

Показник маси сім’янок з одного кошика значно варіював залежно від умов вирощування. Простежувалася тенденція до збільшення розміру цього показника зі зміщенням календарних строків сівби від ранніх до пізніших. У середньому за роки досліджень маса сім’янок з одного кошика в гібриду Світоч при другому та третьому строках сівби була на одному рівні та становила 33,7—34,7 г. У гібридів Запорізький 28 та Запорізький 32 більшого значення цього показника досягали при пізньому строкові, а за сівби 30 квітня спостерігалося зниження маси сім’янок з кошика на 11,0 та 9,7% відповідно. Найменшу масу було сформовано всіма досліджуваними формами за ранньої сівби.

 

Відміченні особливості формування маси сім’янок з одного кошика мали відповідний вплив і на урожайність гібридів. Дані обліку врожаю показали, що його формування в основному залежало від морфобіологічних властивостей досліджуваних біотипів та погодних умов періоду вегетації. Найбільшу урожайність практично в усі роки досліджень забезпечив середньостиглий гібрид Запорізький 32. Порівняно з ним середньоранній Запорізький 28 формував дещо меншу (2006—2007 р.) або майже однакову продуктивність (2008 р.). Найменший рівень урожайності серед досліджуваних форм показав ранньостиглий гібрид Світоч (табл. 2).

 

Аналізуючи результати досліджень, слід зауважити, що в більшості випадків вищий урожай насіння серед гібридів соняшнику різних груп стиглості формувався в тих варіантах, де період від утворення кошика до цвітіння припадав на перші дві декади липня, а саме, з 4 по 18 липня, незалежно від року досліджень. Тобто для того, щоб рослини соняшнику проходили цю важливу фазу в оптимальні терміни, сівбу треба здійснювати з 30 квітня по 15 травня (у зоні північного Степу), розпочинаючи із середньостиглих та середньоранніх гібридів, а завершувати ранньостиглими формами.

 

Також важливим періодом у формуванні генеративних органів соняшнику є початок формування суцвіття (багатоквітковий кошик). Цей період у середньоранніх гібридів починається тоді, коли рослини утворюють 5—6 пар листків, а у середньопізніх гібридів — 7—8 пар листків. Кількість квіток, що закладається в суцвіттях у цей час, варіює у широких межах і значною мірою залежить від агроекологічних умов вже в перші 2—3 тижні після появи сходів.

 

Таблиця 2. Урожайність гібридів соняшнику різних груп стиглості залежно від строків сівби, т/га

Група стиглості

(гібрид)

Строк сівби

Середня за 2006—2008 р.

Середня за 2006—2009 р.

Олійність, %

Скоростигла

(Світоч)

6—8 ºС (15 квітня)

1,62

49,0

10—12 ºС (30 квітня)

2,00

2,26

49,3

14—16 ºС (15 травня)

2,05

2,32

49,1

Середньорання

(Запорізький 28)

6—8 ºС (15 квітня)

1,81

50,2

10—12 ºС (30 квітня)

2,22

2,47

49,9

14—16 ºС (15 травня)

2,30

2,51

49,5

Середньостигла

(Запорізький 32)

6—8 ºС (15 квітня)

2,00

49,8

10—12 ºС (30 квітня)

2,18

2,44

50,3

14—16 ºС (15 травня)

2,33

2,53

50,0

  

Разом з гібридами, що досліджувалися протягом 2006—2009 р., для порівняння було висіяно новий районований ранньостиглий гібрид Ясон. Сівбу виконали на площі 6 га лабораторії землеробства Кіровоградського інституту АПВ у два кращі строки сівби. Тобто гібриди висівали 30 квітня (раніше рекомендований строк) та 15 травня (кращий за результатами попередніх досліджень). За результатами проведеного випробування встановлено, що урожай ранньостиглого гібриду Світоч становив 3,01 та 3,12 т/га з вологістю насіння 6,01 та 7,8% відповідно, а гібриду Ясон — 2,99 т/га (вологість 6,8%) та 3,42 т/га (8,7%). Вологість насіння вказано станом на 18 вересня. Слід зауважити, що якщо ранньостиглі гібриди більшу урожайність формували при сівбі 15 травня, то середньоранній та середньостиглий — при сівбі 30 квітня. Урожайність середньораннього гібриду Запорізький 28 становила 3,13—3,31 т/га, а середньостиглого Запорізький 32 — 3,15—3,23 т/га (табл. 3).

 

Таблиця 3. Урожайність гібридів соняшнику у виробничих умовах, т/га, 2009 р.

Група стиглості

(гібрид)

Урожайність, т/га

Вологість, %

30 квітня

15 травня

30 квітня

15 травня

Ранньостигла

(Світоч)

3,01

3,12

6,0

7,8

Ранньостигла

(Ясон)

2,99

3,42

6,8

8,7

Середньорання

(Запорізький 28)

3,31

3,13

8,7

13,5

Середньостигла

(Запорізький 32)

3,23

3,15

8,4

16,7

 

Треба відмітити, що в ранньостиглих гібридів Світоч та Ясон відстрочення сівби до 15 травня не призводило до значного зростання вологості насіння. Але в середньораннього гібриду Запорізький 28 цей показник при сівбі в оптимально-пізній строк зростав на 4,8%, а у середньостиглого Запорізький 32 — взагалі вдвічі.

 

Отже, зміною строків сівби можна створити кращі умови для росту й розвитку рослин соняшнику, а також розвести в часі настання несприятливих умов і критичні фази розвитку рослин. Наприклад, 2009 року цвітіння ранньостиглих гібридів, що були висіяні 15 травня, збіглося із цвітінням середньораннього та середньостиглого гібридів, які висівали 30 квітня, що і забезпечило формування максимального збору насіння з одиниці площі цих форм.

 

Висновки

 

Гібриди з різними морфобіологічними ознаками і властивостями неоднаково реагують на строки сівби. Ранньостиглі Світоч та Ясон сформували кращу насіннєву продуктивність при сівбі 15 травня, коли ґрунт на глибині загортання насіння прогрівався до 14—16 °С, а середньоранній Запорізький 28 та середньостиглий Запорізький 32 — при сівбі після 30 квітня за прогрівання ґрунту до 10—12 °С. У зв’язку з цим аналогічно змінювались і показники економічної ефективності вирощування гібридів.

 

Виробничі витрати при вирощуванні соняшнику майже не залежали від строків сівби та змінювались від 2878 до 2971 грн/га, а умовно-чистий дохід змінювався в основному за рахунок отриманої продуктивності. Умовно-чистий дохід у ранньостиглого гібриду Світоч та середньораннього Запорізький 28 при сівбі як 30 квітня, так і 15 травня був близьким, а в гібриду Запорізький 32 більшого значення цього показника досягали за сівби 15 травня. Найбільший умовно-чистий дохід від реалізації готової продукції отримали при вирощуванні середньостиглого гібриду Запорізький 32 за сівби 15 травня. Окупність коштів, витрачених на вирощування і післязбиральну доробку насіння, найвищою була в середньостиглого гібрида (табл. 4).

 

Таблиця 4. Економічна ефективність вирощування гібридів соняшнику за різних строків сівби, 2006—2009 р. (ціни грудня 2010 р.)

Група стиглості (гібрид)

Строк сівби

Урожайність,

т/га

Витрати,

грн/га

Умовно-чистий дохід,

грн/га

Рівень рентабельності,

%

Скоростигла (Світоч)

30 квітня

2,26

2878

5854

203

15 травня

2,32

2923

6039

207

Середньорання (Запорізький 28)

30 квітня

2,47

2926

6606

226

15 травня

2,51

2968

6719

226

Середньостигла (Запорізький 32)

30 квітня

2,44

2921

6497

222

15 травня

2,53

2971

6792

229

 

Ураховуючи дані насіннєвої продуктивності досліджуваних гібридів, їх передзбиральну вологість, а також показники економічної ефективності технологічних заходів сортової агротехніки цих форм, оптимальним і найбільш економічно доцільним при вирощуванні соняшнику є період сівби з 30 квітня по 15 травня. Розпочинати сівбу слід із середньостиглих та середньоранніх гібридів, а завершувати ранньостиглими формами.

 

 

Андрій Андрієнко, кандидат с.-г. наук

Кіровоградський інститут АПВ НААНУ

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року 

  

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали