Овочі-Ягоди-Сад
Головне:
Овочі-Ягоди-Сад

Столові буряки на зрошенні

Столові буряки на зрошенні

Ця культура найбільше потребує вологи в період проростання насіння та появи сходів. Крім того, вона використовує порівняно багато поживних речовин із ґрунту, особливо азоту та калію.

 

Біологічні особливості

 

Столові буряки — холодостійкі рослини. Насіння починає проростати за температури 5 °С, сходи з’являються через 14–15 діб після сівби. За температури 10–11 °С сходи з’являються через 10–12 діб, за температури 15–18 °С — через 5–6 діб після сівби. Сходи буряків менш холодостійкі, ніж сходи інших коренеплідних рослин. Вони пошкоджуються заморозками від -3 °С. З появою справжніх листків рослина більш стійка до низьких температур. Найбільш сприятлива для росту коренеплодів температура становить 15–23 °С.

 

Коренева система буряків може проникати на глибину до 2,5 м і до 1–1,5 м в ширину. Незважаючи на це, буряки є достатньо вологовимогливими, особливо в період від появи сходів до початку інтенсивного росту коренеплодів. Пояснюється це великою листковою поверхнею. Найбільше вологи в ґрунті буряки потребують у період проростання насіння та появи сходів.

 
 

Вибір ділянки і місце в сівозміні

 

З усіх коренеплідних культур столові буряки є найбільш вимогливими до родючості ґрунтів. Кращими для них є багаті на поживні речовини легкі суглинки, супіски і чорноземи з дрібногрудкуватою структурою і нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину (рН 6,2–7,5), добре аеровані та достатньо зволожені. Високу врожайність коренеплодів також можна отримати на важких за гранулометричним складом ґрунтах, якщо внести повну норму добрив у легкозасвійній формі. Столові буряки витримують вищу концентрацію солей у ґрунті, ніж інші овочеві культури. На фізіологічно кислих ґрунтах спостерігається зрідження посівів, коренеплоди формуються низької якості.

 

Кращими попередниками для буряків є огірки, рання картопля, рання капуста, ранні томати, ріпчаста цибуля, озима пшениця, однорічні трави, а також однорічні бобові культури. Буряки повертають на попереднє місце вирощування не раніше ніж через 3–4 роки, щоб уникнути ураження фомозом.

 

Підготовка ґрунту і внесення добрив

 

Восени підготовку ґрунту проводять за типом напівпару. Одразу після збирання попередника дискують у два сліди з інтервалом у 15–20 діб на глибину 8–10 см, орють на глибину 25–27 см і двічі культивують: спочатку з боронуванням на глибину 10–12 см, потім — зі шлейфами для вирівнювання ґрунту на глибину 14–16 см. Весною передпосівний обробіток ґрунту проводять комбінованим агрегатом на глибину висіву насіння (3–4 см). На легких за гранулометричним складом ґрунтах за потреби поле коткують.

 

На урожайність коренеплодів позитивно впливає післядія гною, тому буряки доцільно розміщувати другою культурою після внесення органічних добрив. Високі врожаї одержують на окультурених торфових ґрунтах, проте смакові якості й лежкість коренеплодів при цьому погіршуються.

 

Столові буряки використовують порівняно багато поживних речовин із ґрунту, особливо азоту та калію. На утворення 10 т урожаю коренеплодів вони споживають 27 кг азоту, 15 кг фосфору і 43 кг калію. На чорноземах звичайних та південних столові буряки реагують передусім на фосфорні добрива. Часто вміст фосфору на цих ґрунтах мінімальний. На чорноземах оптимальною дозою мінеральних добрив є внесення восени перед оранкою врозкид N90Р60К120 або навесні N30 на 1 га під передпосівний обробіток ґрунту. За локального внесення основного добрива рекомендується застосовувати його в дозі N45P30K60. Столові буряки позитивно реагують на внесення мікроелементів, зокрема марганцю й бору, на торфових ґрунтах — міді.

Сівба

 

Сівбу насіння буряків починають за прогрівання верхнього шару ґрунту (3–6 см) до температури 6–8 °С, орієнтовно через 5–7 діб після сівби ранніх зернових. Для Степу України та Закарпаття це перша-друга декади квітня, а Лісостепу й Полісся — друга-третя. Буряки для тривалого зберігання або на маточники на зрошуваних землях сіють з другої декади травня до другої декади червня. Застосовують такі способи розміщення рослин: однорядковий, широкосмуговий з міжряддями 45 см, дворядковий (20 + 50 або 25 + 45 см) і трирядковий (40 + 40 + 40 + 60 см), на грядах сіють у 3–4 ряди з відстанню між рядами 22–33 см. Стрічкові дворядкові і багаторядкові схеми сівби є найефективнішими за умови використання крапельного зрошення.

 

Сівбу буряків доцільно проводити одночасно з маячною культурою, найчастіше для цього використовують редиску (200 г/га), яка швидко сходить і позначає рядки. Норма висіву насіння, залежно від схеми сівби і призначення продукції, становить 10–12 кг/га, за використання однорядкових схем — 8–10 кг/га. На важких за гранулометричним складом ґрунтах насіння висівають на глибину до 4 см, легких — 3 см. Під час сівби сівалками точного висіву використовують каліброване насіння, при цьому норма висіву зменшується на 40–50%. Після сівби поверхню ґрунту коткують.

 

Догляд за посівами

 

Боронування посівів проводять після появи поодиноких бур’янів або утворення ґрунтової кірки за 3–4 доби до появи сходів буряків на глибину 1–1,5 см упоперек напрямку рядків. Післясходове боронування проводять на глибину 3–4 см на посівах із густотою рослин, яка більше запланованої на 25–50%, у фазі 2–3 справжніх листків. Після появи сходів маячної культури або повних сходів буряків проводять перший міжрядний обробіток ґрунту на глибину 5–6 см. У фазі двох справжніх листочків (фаза «вилочки») посіви за потреби просапують у рядках і проривають, формуючи густоту 300–350 тис. шт. рослин на 1 га. Міжрядні обробітки проводять у разі ущільнення ґрунту, збільшуючи поступово глибину розпушування до 10–12 см.

 

Високу врожайність коренеплодів у зонах нестійкого та недостатнього зволоження можна отримати тільки на зрошенні. У середньопосушливі роки зрошення підвищує врожайність у 1,5–2 рази за товарності коренеплодів 92–95%, одночасно покращується їх хімічний склад. Температура поливної води для вегетаційних поливів повинна бути в межах від 10 до 30 °С, для вологозарядних — не менше 5 °С. Високий урожай можна одержати у разі проведення післяпосівного поливу і підтримування вологості ґрунту не нижче 80–75% НВ у період від появи сходів до утворення коренеплодів. У період формування і росту коренеплодів вологість ґрунту повинна підтримуватися на більш низькому рівні — 70–75% НВ. Глибина зволоження визначається фазою розвитку рослин: у перший період (до утворення коренеплодів) ґрунт слід зволожувати до глибини 20–25 см, у другий (утворення коренеплодів) — до 40–50 см. За крапельного зрошення терміни поливу визначають за допомогою тензіометрів на глибині 15–20 см у перший період вегетації і на глибині 30 см у другий. Тензіометри встановлюють посере дині між поливним трубопроводом і вузькими рядками стрічки. Величина поливної норми, частота поливів і тривалість міжполивного періоду залежать від фази розвитку рослин, схеми сівби, погодних умов, схеми розміщення поливних трубопроводів.

 

За схеми сівби 30 + 30 + 30 + 50 см і розташування поливних трубопроводів у середині крайніх рядків величина поливної норми в перший період вегетації становить 100–120 м3/га, у другий (у зв’язку зі збільшенням зони зволоження і проведенням поливу за більш низької передполивної вологості ґрунту) величина поливної норми збільшується до 200–220 м3/га. У перший період вегетації поливи проводять за значень потенціалу ґрунтової вологи 0,043–0,057 МПа, у другий — 0,075–0,085 МПа. Відповідно до збільшення поливної норми змінюється і тривалість поливу: від 2–2,5 до 6–7 годин. За 5–7 діб до збирання коренеплодів поливи припиняють.

Фертигація

 

У вегетаційний період підживлюють рослини, вносячи мінеральні добрива з поливною водою. Перше підживлення у дозі N20P20K30 проводять тоді, коли з’являються 3–4 пари справжніх листочків. Друге — через 20–25 діб після першого у дозі N35K60. Азотними добривами підживлюють тільки в першій половині вегетації. Столові буряки дуже чутливі до внесення калію. Для формування високого врожаю треба вносити мікроелементи (бор, марганець). Визначення доз мінеральних добрив слід проводити за результатами агрохімічного аналізу ґрунту.

Захист рослин

Для знищення бур’янів проводять організаційні, технологічні й хімічні заходи захисту, що включають: дотримання сівозмін, дискування поля після збирання попередника, проведення лемішних лущень на полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, та перші міжрядні обробітки ґрунту культиваторами з двосторонніми робочими органами, що заміняють ручне прополювання.

 

Застосування гербіцидів на фоні комплексу попередніх заходів дає можливість цілком виключити ручні прополювання за низької забур’яненості поля або ж у 3–4 рази знизити витрати на їх проведення. Ефективність гербіцидів залежить від якості внесення і дотримання правил їх застосування. В Україні столові буряки пошкоджують понад 200 видів шкідників, які поїдають висіяне насіння, пошкоджують сходи і надземну частину рослин, коренеплоди й кореневу систему. Надземна частина та коренеплоди буряків уражуються коренеїдом сходів, фомозом, пероноспорозом, церкоспорозом, борошнистою росою, кагатною гнилизною.

 

Збирання врожаю

 

Коренеплоди буряків столових починають збирати у фазі технічної стиглості й закінчують до настання приморозків. Збирання врожаю є найбільш трудомісткою операцією в технології вирощування. Для підкопування коренеплодів застосовують коренеплідно-збиральні машини брального типу, переобладнані картоплекопачі, скобу з подальшим їх вибиранням вручну. Підкопаних і зібраних коренеплодів має бути не менше ніж 95%. Коренеплоди доочищають, обрізають листки, залишаючи черешки довжиною не більше 2 см або обрізають врівень із плечиками коренеплодів. Сортують, затарюють і відправляють на реалізацію або закладають на довгострокове зберігання.

 

Якість коренеплодів буряків столових для пучкової продукції, вирощених у відкритому ґрунті, повинна відповідати вимогам ДСТУ 7034:2009 «Буряк столовий молодий свіжий з листками. Технічні умови».

 

Уміст залишкової кількості пестицидів, мікотоксинів, нітратів у свіжих буряках не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів», затверджених Міністерством охорони здоров’я України. Уміст нітратів не має перевищувати 1400 мг/кг, мікотоксину патулін — 0,05 мг/кг, свинцю — 0,50 мг/кг, кадмію — 0,03 мг/кг, ртуті — 0,02 мг/кг, міді — 5 мг/кг, цинку — 10 мг/кг, миш’яку — 0,20 мг/кг.

Зберігають свіжі молоді буряки з листками у тарі в чистих складських приміщеннях за температури не вище 12 °С і відносної вологості повітря не менше 85%, а також у холодильних камерах за температури 0 °С і відносної вологості повітря 90–95%. Коренеплоди зберігають у підвалах у невеликих ящиках, попередньо пересипавши їх піском. Добре зберігаються буряки в поліетиленових та крафтових мішках, в яких залишають отвір для притоку повітря, за температури 2–3 °С і відносної вологості 80–85%. Для запобігання розвитку хвороб перед закладанням на зберігання столові буряки обробляють порошком крейди з розрахунку 0,2 кг на 10 кг коренеплодів.

 

Олександр Вітанов, д-р с.-г. наук, професор
Інститут овочівництва і баштанництва НААН

журнал “Плантатор”, вересень 2018 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали