Скорцонера – овочева коренеплідна культура, яка мало поширена в Україні. Натомість вона широко використовується у Північній Америці, Франції, Бельгії та інших країнах Західної Європи, популярна в китайській і тибетській медицині.
Скорцонера належить до родини айстрових (Asteraceae) або складноцвітих (Compositae). Цей корисний коренеплід із давніх часів використовується людством в їстівних та лікувальних цілях. Він має кілька назв: скорцонера, скорцонер, чорна морква, чорний корінь, солодкий корінь, козелець, іспанській корінь. Рослину використовують у їжу у вигляді приправи до супів, із неї готують соуси, її додають до маринаду під час засолювання огірків. Скорцонера, тушкована в олії, цілком може замінити спаржу, а сушена збагачує бульйони та супи. Із молодих вибілених листків готують салати. Перед приготуванням коренеплоди очищають від шкірки та витримують 2–3 години в підсоленій воді, щоб позбутися від молочного соку.
У перший рік життя скорцонера формує розетку прикореневих листків і коренеплід, на другий — квітконосне стебло та насіння. Коренеплід стержневий, циліндричної або веретеноподібної форми, товщиною до 4 см і довжиною 30–40 см, темно-коричневого або чорного забарвлення. М’якуш білий із молокоподібним соком.
Найбільш смачні й ніжні коренеплоди скорцонера дає в перший і другий рік життя.
Квітконосні пагони часто з’являються в перший рік життя, проте основна маса рослин викидає їх на другий.
Скорцонера — холодостійка культура, коренеплоди в ґрунті переносять морози до -30 °С, а сходи — тривале похолодання та весняні приморозки. Насіння починає проростати за температури 4–5 °С, але оптимальною для росту є температура 20 °С. Рослина відносно посухостійка. Ґрунт для неї повинен бути добре дренованим та водночас добре утримувати вологу, його структура не повинна бути надто важкою та має містити значну частку органічної речовини. Скорцонера добре реагує на внесення мінеральних добрив і негативно — на внесення свіжого гною. Ґрунт після збирання попередників, які рано звільнили площу, обробляють за типом напівпару.
На пухких родючих ґрунтах скорцонеру висівають якомога раніше широкорядним або стрічковим способами на глибину 2–3 см із нормою висіву 20–24 кг/га. За раннього висіву до осені вона формує товарні коренеплоди. Якщо спізнитися з висівом, коренеплоди будуть дуже тонкими та дрібними. Залишені на перезимівлю в полі, вони дадуть урожай наступної осені. Після перезимівлі в ґрунті рослини на наступний рік починають стрілкуватися, хоча за наявності стрілки якість коренеплодів істотно не змінюється. І все-таки краще квітконосні пагони видалити одразу, щойно вони починають з’являтися.
У разі підзимового посіву рослини стрілкуються менше, ніж за весняного або літнього з подальшою перезимівлею. Від рослин підзимового посіву отримують більш якісний урожай коренеплодів, тому господарствам, які починають займатися вирощуванням скорцонери, варто планувати підзимні посіви.
Сходи скорцонери з’являються через 14–20 днів після сівби. Догляд за рослинами включає розпушування міжрядь та виполювання бур’янів.
Урожай збирають восени або рано навесні. Коренеплоди дуже крихкі, у разі пошкодження стають непридатними для тривалого зберігання. Вибрані коренеплоди очищують від ґрунту, сортують, затарюють у сітки та закладають на зберігання. Під час зберігання підтримують температуру 1–3 °С, вологість повітря 90–95% і забезпечують його циркуляцію.
Євген Духін, канд. с.-г. наук
Наталія Духіна, канд. с.-г. наук
Інститут овочівництва і баштанництва НААН
журнал “Плантатор”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
