Шкідники зернових: на кого чекати?
Дані про чисельність зимуючих шкідників дають змогу правильно обрати стратегію майбутньої боротьби з ними.
В отриманні високоякісної зернової продукції, особливо пшениці, велике значення має захист рослин від шкідливих організмів. Тому сільгоспвиробникам варто знати, з ким доведеться боротися у виробничому сезоні 2011 року.
У посівах зернових культур Лісостепу в сезоні 2010 р. з хлібних клопів переважала шкідлива черепашка (до 80%), решту становила елія гостроголова та носата. Масове заселення посівів клопами, що перезимували, відбувалося в другій декаді травня. Щільність дорослих клопів становила 0,5 екз. проти 0,4 попереднього року, в окремих районах середня чисельність клопів досягала 1,0 екз./м2. Високі температури червня прискорили розвиток всіх стадій шкідника. У фазу наливу зерна чисельність личинок становила 0,7, максимально 2 екз./м2. На площах, де чисельність клопів перевищувала порогову, проводили хімічні обробки, їх біологічна ефективність становила 84—90%. Проти хлібних клопів торік оброблено вдвічі більше посівів, ніж 2009 року, а пошкодженість зерна становила 0,3—0,8, максимально 1,5%.
Чисельність хлібних клопів, що пішла на зимівлю восени 2010 р., становила в середньому — 1 екз./м2, а максимально — 4 екз. Заселеність клопами місць зимівлі зросла на 8—10%. Стан клопів в осінній період був добрим, личинки встигли дохарчуватися, окрилитися і набрати масу тіла, достатню для благополучної перезимівлі, проте відсоток їх загибелі може бути високим за умов малосніжної зими. Тому цього року за сприятливих погодних умовах у вегетаційний період можливе підвищення чисельності в окремих господарствах, де буде потрібним проведення захисних заходів.
Основної шкоди ярим і озимим хлібам завдають жуки, які живуть близько місяця. У роки масового розвитку через них втрачають від 20 до 30% врожаю. Поріг шкодочинності хлібних жуків становить 3—5 екз./м2, а втрати зерна при такій чисельності — 0,5—1 ц/га.
Серед поширених в зоні спостережень видів хлібних жуків переважав жук-кузька — 70%, жук-красун — 25%, хрестоносець — 5%. Минулого року було відмічено зростання поширеності цих шкідників порівняно з 2009 р. на 5%, середня чисельність жуків на 1 м2 лишилась на минулорічному рівні і становила 0,8, максимально 5 екз./м2.
Під час осінніх ґрунтових розкопок личинки хлібних жуків виявлені на 40% обстежених площ у чисельності 1,2, максимально 4 екз./м2. Оскільки личинки шкідника дуже чутливі до вологи, то спека упродовж літа і посуха восени зменшили їх чисельність. Але за сприятливих умов перезимівлі і достатнього зволоження ґрунту популяція хлібних жуків на посівах зернових 2011 року може помітно збільшитись і становити небезпеку сільгоспкультурам.
Хлібні п’явиці почали заселяти посіви в другій декаді квітня, масово — в четвертій декаді травня. Жуки вигризають наскрізь повздовжні отвори на листках, проте відчутна шкідливість імаго виявляється рідко. Більше шкодять личинки: на пошкоджених ними рослинах з’являються білясті повздовжні смуги. Тепла погода травня сприяла прискореному розвитку личинок, і залялькування почалось на декаду раніше, ніж 2009 року. Найбільша шкідливість п’явиць спостерігалась на ярій пшениці та ячмені у фазу колосіння, пошкоджених рослин було 10—12%, максимально — на сході Київської області, 26% у слабкому ступені. Зимуючий запас шкідника становив 1 екз./м2. 2011 року шкодочинність п’явиць може зрости за умов теплої і посушливої весни та помірно дощового літа, насамперед в посівах ярих зернових колосових.
Агрокліматичні умови квітня 2010 (похмура погода із заморозками) не сприяли активності і шкодочинності хлібних блішок. Пошкодженість озимої пшениці становила 11%, максимальна досягала 36%, але в слабкому ступені. Більш шкодочинними вони були в посівах ярої пшениці і ячменю — 17—19%, максимально — 53% рослин. Враховуючи невисокий зимуючий запас хлібних блішок — 3—4 екз./м2, потенційна небезпека від шкідника менша, ніж в минулі роки. Проте 2011 року за сухої спекотної весни слід очікувати підвищеної шкідливості блішок в посівах ярих культур, особливо на полях з низьким запасом ґрунтової вологи.
Восени 2009 р. шкодочинність хлібної жужелиці на озимій пшениці було відмічено осередково на невеликих площах, засіяних по стерньових попередниках. Чисельність личинок становила в середньому 0,3 екз./м2. 2010 року несприятливі умови гідротермічного режиму (повітряна та ґрунтова посуха, відносна вологість нижча за 30%) негативно позначилися на розвитку хлібної жужелиці. При ґрунтових осінніх розкопках заселеність личинками шкідника становила 18% площ озимої пшениці, чисельність — 0,4 екз./м2, що нижче ЕПШ, але потенціал шкідливості навіть при низькій чисельності є значним. 2011 року розвитку хлібної жужелиці можна очікувати в окремих осередках, насамперед у посівах, розміщених після колосових попередників на півдні Лісостепової зони.
У південних і центральних районах Київщини в посівах озимої пшениці спостерігався розвиток гусениць звичайної зернової совки. У фазу молочної стиглості їх було виявлено на 13% обстежених площ. Чисельність становила 3—8 екз. на 100 помахів сачком, а в осередках заселення сягала 10 екз. на колос. За сприятливої перезимівлі є передумови для поширення звичайної зернової совки і 2011 року. Розтягнуте збирання врожаю, великі втрати, відсутність лущіння і зяблевої оранки дають можливість гусеницям добре відгодуватись і перезимувати.
За сухої із заморозками погоди в квітні 2010 р. заселеність і пошкодженість рослин пшениці попелицею була незначною і не перевищувала 9% з чисельністю шкідника на заселену рослину 1—3 екз. До фази колосіння і цвітіння рослин вона поступово збільшувалась, і за результатами літніх обстежень у фазу молочної стиглості злаковими попелицями було заселено 71% обстежених площ. Проте не було подолано показники 2009 року: заселеність у середньому 22% рослин, у тому числі слабко — 90%, середньо — 10%. Огрубіння рослин, наявність ентомофагів та посушливі умови погоди знизили чисельність шкідника у фазу молочно-воскової стиглості. На ярих зернових у фазу кущіння — трубкування рослин присутність злакової попелиці становила 1—3% з чисельністю 1—2 личинки на заселену рослину. У фазу колосіння — цвітіння збільшилась до 15—23% рослин, молочної стиглості — на окремих площах становила 16% заселених рослин. 2011 року в умовах теплої весни з достатньою кількістю опадів можливе збільшення шкідливості попелиці.
Із внутрішньостеблових шкідників у Лісостепу на зернових колосових найбільш поширеними були шведські мухи, муха-опоміза, озима, гессенська і чорна пшенична мухи.
2010 року розвиток шведських мух спостерігався в чотирьох поколіннях. Перше покоління розвивалось на підгонах озимих і посівах ярих хлібів. Літ імаго I покоління розпочався на півдні зони Лісостепу наприкінці квітня, на 100 помахів сачком відловлювалось 6 екз. шкідника. Розвиток личинок спостерігався переважно на посівах ярих культур. На 20% обстежених площ спостерігалась пошкодженість 2—3% рослин при чисельності личинок 6 екз./м2, на сходах кукурудзи було пошкоджено в середньому 2,2%, максимально до 4% рослин, що майже вдвічі більше проти 2009 р. Друге покоління шкідника пошкоджувало колосся ячменю. Пошкодженість колосків становила 2% і траплялась лише на 18% обстежених площ. Третє покоління шведських мух розвивалося на падаличних сходах озимих і було найбільш чисельним. Наприкінці серпня на падаличних сходах озимини відловлювали по 25 екз. шведської мухи на 100 помахів сачком. З появою сходів озимої пшениці почалося їх заселення злаковими мухами. На кінець звітного періоду із обстежених сходів озимих шведськими мухами було заселено 51%. Пошкоджено личинками шведських мух 1,1—3% рослин з середньою чисельністю 3,3 екз./м2. Це вдвічі більше, ніж у 2009 р.
Гессенська муха спостерігалася лише на півдні зони Лісостепу на 24% обстежених площ, із середньою чисельністю 3 екз./м2. Личинки озимої мухи були виявлені на 31% обстежених площ і пошкодили 2,3% рослин. Муха опоміза спостерігалася навесні 2010 р. на 53% обстежених площ, личинки пошкодили 2,7% рослин.
Восени на озимих посівах на 100 помахів сачком відловлювали 6 екз. озимої мухи і 9 екз. опомізи. Достатня кількість тепла і вологи у весняний період 2011 р. сприятимуть розвитку злакових мух та збільшенню їх шкідливості в осінній період.
Пшеничний трипс зменшуєвагу зерна залежно від кількості личинок, що живляться: за однієї — на 10%, за двох — на 22%, за трьох — на 30%. Від пошкодження цим шкідником помітно погіршуються насіннєві якості зерна. Погодні умови в період формування зернівки сприяли зростанню й інтенсивності розвитку личинок та заселенню колосків. Торік шкідником було заселено 21—45% колосків з чисельністю 7—12 екземплярів на колос. На окремих площах на 1—2% рослин відмічалась білоколосиця. Ці показники були вищі 2009 року. Тому 2011 року за умов сухого спекотного літа передбачається підвищення чисельності фітофага та його шкідливості скрізь у посівах.
Ксенія Баннікова, начальник відділу прогнозування та фітосандіагностики
Любов Кондратенко, консультант
Державна інспекція захисту рослин Київської області
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року