Cитуація знайома кожному фермеру: посівна наближається, кожен згаяний день рівноцінний недобору врожаю, а обігових коштів на закупівлю необхідного бракує. Відтак аграрій змушений або обмежувати себе в засобах, або позичатися (якщо дадуть кредит). Альтернативу пропонує компанія «Хімагромаркетинг»: відтермінування оплати за придбані ЗЗР, мікродобрива, біопрепарати та ад’юванти від 90 днів до збирання врожаю. Програма діє за підтримки USAID АГРО й розрахована на мікро-, малих і середніх виробників.
Цього року вперше програмою скористалися у ФГ «ПАНТУС-ВВ», що на Житомирщині. Як співпраця з «Хімагромаркетинг» допомагає в роботі, розповів директор господарства Ярослав Пантус.
— Пане Ярославе, яку структуру посівних площ маєте? Чим керуєтеся у виборі культур?
— Структура посівних площ, набір культур змінювалися неодноразово. Спершу на 600 га вирощували пшеницю, овес, гречку, просо, жито, певний час — технічні коноплі, навіть отримали статус насіннєвого господарства. Разом з іншими фермерами якось їздили в Німеччину реалізовувати насіння конопель. Проте через несприятливі умови вирощування (а ми працюємо на піщаних ґрунтах) і високу конкуренцію на ринку культура стала нерентабельною.
Утім, поїздка в Німеччину була переломною. Побачивши, як працюють німецькі фермери, вирішив наслідувати їхній приклад: взяли кредити, купили нормальну техніку й переорієнтувалися на вирощування експортоорієнтованих культур — пшеницю, сою, соняшник, під якими тепер до 80% посівних площ, решта — нішеві, зокрема цього року вирощували льон, овес.
Цього року найбільше посіяли соняшнику, наступного року буде більше сої та пшениці, соняшнику — мінімум. Від кукурудзи відмовилися, бо робота коло неї триває до пізньої осені, а працівників у нас мало, та й сушарки нормальної немає. Можливо, коли придбаємо нову, повернемося до кукурудзи.
— Які ґрунтово-кліматичні умови склалися у вашій зоні? Як вони впливають на врожайність ?
— На жаль, урожайність невисока: пшениця родить по 2–4 т/га, соняшник — 1–1,5 т/га, соя цього року показала рекордний урожай 2 т/га, а зазвичай 1,1–1,5 т/га. Ґрунтово-кліматичні умови, справді, дуже впливають на продуктивність культур. Маємо піщані ґрунти, місцями по полю плями по 0,5 га, де навіть бур’яни не ростуть. Щодо опадів, то раніше проблем не було, але останніми роками навесні може заливати, а влітку сухо. Саме так було цього сезону. Тож цвітіння пізніх культур припало на спеку, що позначилося на врожайності.
На піщаних ґрунтах не лише волога не затримується, а й добрива промиваються. Тому цього року перейшли на рідкі комплексні добрива, а раніше в основному вносили тільки азотні.
Для роботи в наших умовах найкраще підходить мінімальний обробіток ґрунту. Обробляємо на глибину не більшу як 5 см агрегатом «Колісниця» або навіть по нулю сіємо. Оремо хіба що нові землі й то не завжди. Сходи після мілкого обробітку з’являються найшвидше, як порівняти з іншими системами. Наприклад, після оранки насіння тільки після дощу починає проростати. Ми ще плануємо купити глибокорозпушувач, щоб розущільнювати ґрунт.
Сподіваємося, що поліпшить стан ґрунту й, відповідно, урожайність і сидерація. Насіння сидератів вирощуємо самі. Цього року після жнив висіяли на 100 га сумішку з вівса, проса, льону, гречки, гірчиці, редьки, фацелії, конюшини. Навесні ці поля засіватимемо після лущення сидерата, частково «по нулю» — так зберігаємо вологу й уберігаємо ґрунт від перегрівання. Наступного року плануємо сіяти сидерати вже на половині всіх посівних площ.
— Чому обрали для співпраці компанію «Хімагромаркетинг»?
— Ми співпрацюємо років 7–8, коли ще вирощували коноплі. На той час це була одна-єдина компанія, яка нам допомагала підібрати ЗЗР, бо на цій культурі практично немає зареєстрованих препаратів. Коноплі заростали бур’янами — була біда. Але всі розводили руками. І тут приїхали нормальні фахівці, які знали, що роблять. Першого року заклали багато дослідів — у результаті обрали найкращі схеми захисту, і культуру набагато простіше стало вирощувати.
Що мені подобається в роботі з їхніми агрономами — вони відразу розписують схеми захисту. Тому, коли перейшли на теперішні основні культури, продовжили співпрацю.
Починали з гербіцидної схеми захисту пшениці — вона була найдешевшою і дуже ефективною: післясходові Герсотил і Амадор на основі трибенуронметилу та амідосульфурону відповідно. Дві різні діючі речовини знищують широкий спектр бур’янів за один прохід без післядії на основну культуру, а вартість обробки гектара — до 30 грн. Кілька років за цією схемою працював, дуже мені подобалося. Тепер у компанії дуже великий вибір препаратів для пшениці. Наприклад, є у нас проблемний бур’ян хвощ, який раніше нічим не можна було забрати, — тепер для нього є Тристар. На кукурудзі хвощ зачищає класний препарат Клінкорн.
Щороку застосовую ґрунтовий Вождь-Про на соняшнику й кукурудзі. Цього року одним цим препаратом закрив 200 га соняшнику мінімальною дозою — і до збирання врожаю практично поле було чистим, тільки на кількох нових гектарах підчистив посіви. Післядії не було — одразу після збирання посіяв пшеницю — через тиждень зійшла.
Фунгіциди, інсектициди, протруйники також «Хімагромаркетингу». Дуже ад’юванти мені їхні подобаються — Бона Супервет і Супер КАП. Бувало, обприскую посіви — пішов дощ, якраз коли був посеред поля. Я зупинився, перечекав, потім знову почав обприскувати. Через тиждень приїхав — є ефект. Лободу, яка має дуже сильний восковий наліт, раніше нічим не можна було забрати — основну культуру підпалив, а лободі хоч би що. Тепер, додавши всього 80 г/га (навіть 50 г/га) ад’юванту, гербіцид працює.
Останнім часом намагаюся більше працювати з біопрепаратами. От раніше сої сильно дошкуляли бактеріози. Було таке: всі засіяні поля через місяць пересіяв просом. Тоді почав додавати до протруйника Бактолайв Сід на основі макроелементів і корисних мікроорганізмів. Сою протруюю у два етапи: спершу хімічним протруйником, а перед сівбою обробляю насіння біопрепаратом й азотфіксувальними бактеріями. Також додаю продукт до хімічного протруйника, коли обробляю пшеницю, соняшник. Відколи почав ним користуватися, бактеріозів на сої немає і загалом набагато менше фунгіцидів використовую.
Нині 80–90% продуктів, якими користуюся, — «Хімагромаркетингу». Деяке насіння чи препарати купую в інших компаній, але щороку ця частка зменшується, бо «Хімагромаркетинг» динамічно розвивається, розширюючи асортимент.
Приваблює не лише ціна та якість продукції. Головне — супровід, оперативна доставка, бо ситуації різні бувають — від вчасного внесення залежить доля врожаю. Я сам обприскую посіви, якщо щось не виходить, можу в будь-який час зателефонувати — і мене проконсультують. Спочатку працювали за передоплатою, тепер можу заплатити за продукцію через тиждень-два.
— Ваше господарство стало учасником програми «Кредитне забезпечення врожаю» від «Хімагромаркетингу». Які ваші враження?
— Класна програма, мені сподобалося. Агроном компанії порекомендував скористатися нею. Привіз препарати, я ними одразу почав користуватися, а розрахувався через кілька місяців, коли продав зерно за нормальною ціною. Зазвичай до нового врожаю оборотних коштів бракує, щоб перед посівною закупити ЗЗР, треба заморозити інші статті витрат. Раніше, бувало, брав відсоткові кредити, тож фактично доводилося переплачувати за продукцію. Цього року нічого не заморожував, узяв препарат і заплатив, коли з’явилися кошти. Тому ця програма найвигідніша: зафіксував ціну в гривні й віддаєш, коли зможеш. Доки така програма буде, користуватимемося.
The Ukrainian Farmer
