Груша, особливо на карликовій айвовій підщепі, легко витримує неглибоке, від 1,5 м, залягання ґрунтових вод. Легка їх мінералізація культурі також не шкодить.
Рекордний урожай яблук у 2018 році та проблеми з їх збутом і ціною вкотре змушують нас замислитися над спеціалізацією й стратегією українського садівництва та над його диверсифікацією відповідно до ґрунтово-кліматичних умов країни. Дотепер ми сліпо копіювали польський досвід із орієнтацією на інтенсивне вирощування яблуні, хоча ґрунти в Україні зовсім інші та й клімат різноманітніший. Впадає в око й диспропорція між виробництвом яблук і груш. Про смаки не сперечаються, але грушу «даром богів» називав ще давньогрецький поет Гомер. Й дійсно, коли є вибір — мало хто відмовиться її скуштувати й обере яблуко. Та коли закладають товарний сад, то чомусь саме яблуневий. Стадію перевиробництва яблук проходив ледь не кожен садівник-аматор. Раніше на обійсті рекомендувалося садити більше дерев яблуні аніж груші. Причина зрозуміла — це і підвищена теплолюбність останньої, і проблеми зі зберіганням взимку, і не завжди придатні ґрунти, а ще — проблеми зі шкідниками абощо. Та діти цього не знають, і коли у них є вибір між плодами яблуні, груші, персика й винограду, то вони спочатку з’їдять ті, що смачніші. Тому годі нам сподіватися на пожвавлення внутрішнього ринку споживання яблук: в умовах глобального потепління південні культури упевнено ідуть на північ, хурму та інжир садівники-аматори вирощують під Києвом, на Черкащині закладають інтенсивні персикові сади, а виробництво столового винограду різко збільшується навіть у північних регіонах.
Проте світовий ринок фруктів не насичений грушею, й за роками виробництво цієї культури майже не зростає. В Україні це теж відчутно: грушу господарства реалізують щонайменше удвічі дорожче, ніж яблука, а у період після новорічних свят, коли у продажу починає домінувати імпортна груша, грушеві ціни, як на українську мірку, стають астрономічними. Повторювати, як мантру, щоб виправдати себе, оповідки про грушеву медяницю й бактеріальний опік марно. На заваді вирощування груші у нас стоїть певна інертність мислення й, найголовніше, відсутність належного прикладу у сусідів.
Польські садівники прямо кажуть, що основною перепоною у розширенні виробництва груші є слабкі ґрунти …>>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30
Садівництво по-українськи
