Ринок чекає насіннєву картоплю
Насіння картоплі у цьому році буде продано втричі більше, стверджує засновник СТОВ «Десна» Микола Пономаренко.
У цьому році СТОВ «Десна» що в селі Боромики на Чернігівщині, засадило картоплею 150 га. Це майже втричі менше, ніж у довоєнний період. Збереженню картопляних плантацій завадила окупація – поля в області були під обстрілами, окупацією, заміновані. Зараз ці території поступово відроджуються.
Зараз у картопляному господарстві, яке має статус насінницького, третина площ – саме під насіннєвою картоплею, у структурі прибутку від картопляного бізнесу насінницький напрямок займає більше двох третин.
Десна використовує європейське насіння. Супереліту та еліту господарство репродуктує у першу та другу репродукцію.
Засновник СТОВ Десна Микола Пономаренко розповів AgrоTimes про те, які регіони України будуть збільшувати площі під картоплею, як господарство заощадило на азотних добривах та скільки насіннєвої бульби воно планує продати цьогоріч.
– Пане Миколо, який зараз стан вашого виробництва насіннєвої картоплі?
– Як це не було тяжко фінансово, але ми у цьому сезоні завезли 230 т насіння з Європи (Німеччина, Нідерланди). Я вважаю, що ми одні з лідерів в Україні з завезеного обсягу насіння. Це перспективні сорти, які користуються попитом у виробників: Гранада, Коннект, Королева Анна, Ліллі, Бельмонда, Аризона, Беллароза, Санібель. Сьогодні їх немає майже ні у кого в Україні у статусах еліта та першої репродукції, і цього матеріалу не вистачає вітчизняним виробникам. Тому ми засадили ним 52,5 га і плануємо виробити каліброваної насіннєвої картоплі у статусі еліта та перша репродукція в обсязі 1,5 тис. тонн. З них далі на продаж піде третя частина. Решту посадимо у себе, якщо буде добрий збут товарної картоплі. І під це ми вже шукаємо нові ділянки – і у наших партнерів, і у себе. У нас є 100 га під лісом, які ми вже активно корчуємо та готуємо грунт під картоплю.
– Як змінюється попит на насіннєву картоплю останні два роки?
– До війни попит був дуже активний і добрий. Після початку масштабної окупації ми втратили гроші. Ми ж працюємо з компанією Солана, а у них у Димерці овочесховище, куди, за контрактом, ми постачаємо насіння, яке вони потім доробляють та реалізують. Того року вони забрали у мене 1200 т, і це було на 20% більший обсяг, ніж у 2021 році. Але через воєнні дії у регіоні, а потім відключення електроенергії приблизно за 60% продукції ми гроші не отримали: частково насіння було пошкоджене або його просто не брали виробники через складні обставини та невизначеність майбутнього.
Згідно офіційній статистиці, 93% картоплі в Україні виробляють домогосподарства і лише 7% промислові підприємства. Я вважаю, що цифри перебільшені – десь 80% дають приватні двори, або як я їх називаю, «гектарники», і 20% – професійні виробники. Хоча професійних можна перерахувати на пальцях, але частка домогосподарств поступово зменшується, тому що відкрився ринок землі. Це сприяло розвитку промислового землеробства, і зокрема насінницькі господарства кожного року на 20% збільшували виробництво. Якби не війна, вже були б значні досягнення, тому що картоплярі вже почали будувати вентиляційні камери, робити охолодження. У мене вже готовий проект з альтернативного енергозабезпечення. Ми вже використовували дрони для дослідження плантацій і точного внесення добрив…
– На який обсяг насіннєвої картоплі ви розраховуєте цього року порівняно з минулим?
– Її буде більше. Загальний обсяг виробленої в Україні насіннєвої картоплі не задовільнить нинішній попит на ринку. Я ще не почав копати картоплю, але впевнений, що всі очікувані 1,5 тис. тонн у нас заберуть, та вже готую контракти на придбання у Європі нових партій насіннєвого матеріалу – наразі інформую моїх закордонних партнерів про необхідні обсяги, які буду купувати у наступному році. Взагалі наша програма з розвитку насінництва, зокрема, закупівель насіння, розрахована на 10 років. Минулого року після початку війни я купив лише 40 тонн насіння, зараз – 230 тонн. Тобто все згаяне я надолужив у цьому році. Це вдалося зокрема завдяки перекредитуванню, пільговій програмі кредитування 5-7-9 тощо. Банки мені і зараз під це пропонують кошти, бо впевнені у перспективі напрямку.
– За вашими спостереженнями, які регіони у цьому році будуть активно збільшувати площі під картоплею?
– Дніпропетровська область – вона якраз є серединкою між картопляним Херсоном та Київщиною. Ще Полтавщина – вони вже зараз активно копають і продають, і продають добре. Виробники з цієї області вже замовили у мене 800 тонн насіннєвого матеріалу на посадку картоплі у цьому році. Взагалі виробники з вищеназваних областей, а також з Одеської та частково Херсонської та Миколаївської завжди шукають надійних постачальників насіння, і якщо знаходять, то готові вкласти відразу 100% грошей за замовлення. Проте я не беру відразу всі гроші: адже є правило – ризикуй на 50%. Тому я завжди беру спочатку половину вартості і цілу зиму зберігаю замовлене насіння. Зазвичай мої клієнти замовляють доставку насіння у їхнє господарство на кінець квітня – початок березня. А до того я пропоную їм приїжджати до мене у сховища і подивитись, як зберігається придбаний ними посадковий матеріал.
– З якими компаніями ви працюєте із захисту та живленню?
– Зі всіма найбільшими – «Басф», «Байєр», «Сингента», «Кортева», «Дюпон». Користуємось тільки оригінальними препаратами. Після останнього великого дощу з градом з’явилася потреба попрацювати контактним препаратом. Зробили одне покриття фунгіцидним захистом у якості профілактики від фітофтори. Зокрема, кортевівський препарат Зорвек Інкантія, дюпонівський Танос. Також зараз робимо апробацію нових препаратів компанії «Басф» разом з насіннєвою інспекцією. Незабаром компанія-виробник буде їх презентувати на дні поля.
– Яке обладнання у сховищах ви використовуєте?
– Ми використовуємо сучасно переобладнане сховище радянських часів з голландським обладнанням. Робили це поступово, починаючи з 2012 року. Зараз у п’яти сховищах можемо зберігати до 8 тис. тонн продукції. Ще 8 тис. тонн зберігаємо на базі наших партнерів. Крім того через них ми закуповуємо європейський посадковий матеріал, і їхні спеціалісти ведуть нас – починаючи від підготовки грунту і закінчуючи реалізацією. Через «Солана Україна» «Десна» реалізує отриманий урожай першої репродукції, а другу збуває самостійно.
– Чи заощаджуєте ви на сьогодні на чомусь у виробництві? Є вже якась випрацьована модель оптимізації?
– Розумієте, землю не обдуриш. Але трошки ми економимо на живленні. Проте захист у нас надміцний. Для насінницьких господарств є певні рекомендації: від 5 до 8 обробок, а для європейських – до 12. Через те, що ми знаходимось на межі – тобто виробляємо і насіннєву, і продовольчу картоплю, то не можемо давати препарати ЗЗР 12 разів, бо не можна буде таку картоплю споживати, та й торгові мережі за своїми вимогами її не приймуть. Тому ми вирішили дещо зменшити кількість обробок оригінальними препаратами. Але на дженеріки не переходимо, бо серед них майже немає якісних, тобто їх використання – це не економія.
– Ви розповідали, що економите на азотних добривах – як вам це вдається?
– Це було коли, ціни на них дуже злетіли, правда, пізніше вони знизились. І все ж ми не положили їх стільки, як було треба, проте компенсували це завдяки сидератній частині. Для цього засіяли люпин. Його ми не реалізовуємо, тому що за копійки не має сенсу, а дискуємо. Після цвітіння він набирає зелену масу, потім насіння падає і проростає наново. 15-17 см виростає – і знову передисковуємо. Так робимо два-три рази. Після цього робили аналіз грунту – і вмістом азоту задоволені. Того року у нас залишався навіть невикористаний люпин – і багато картоплярів його у нас придбали весною. Зараз я хочу поекспериментувати: спробувати щойно розкорчовані площі двічі засіяти люпином та дати туди лише п’яту частину норми аміачної селітри, а на контрольній ділянці без сидератів внести повну норму – та порівняти результат.
– На які сорти ви робите ставку у цьому сезоні?
– На всі вищеназвані. Додам до цього списку ще Прада і Саншайн, які я буду обов’язково завозити.