Наприкінці серпня представники ТОВ «Юг Агролідер» разом зі своїми дистрибуторами відвідали Нові Сад (Сербія). Там пройшов семінар на тему новітніх розробок у генетиці соняшнику.
Якщо говорити про походження соняшнику, то першою землею, на якій він виріс, була Латинська Америка. А якщо ж говорити про першу селекцію гібридів соняшнику, то вона виникла в стінах сербсь кого Інституту NS SEME. Там із 1938 року твориться історія розвитку різних сільгоспкультур (овочевих, бобових, зернових, олійних ін.). Однак усе-таки основним напрямом роботи Інституту є соняшник. На сьогодні одним із найбільших ринків збуту батьківських ліній гібридів цієї культури є Україна. Тому з року в рік NS SEME запрошує ознайомитись із процесом селекційної роботи своїх партнерів в Україні — компанію «Юг Агролідер». Нинішній рік також не став винятком.
Присутні ознайомилися з перевагами нових гібридів, представлених у цьогорічній лінійці ТОВ «Юг Агролідер», а також поринули в технологічний процес виведення батьківських ліній і їхнього виробництва. Гості відвідали тепличні комплекси та поля, де розмножуються лінії, а також завод, де допрацьовується й пакується в мішки кінцевий продукт.
Відвідувачів ознайомили з понад 70-річною історією становлення та розвитку світового селекційного процесу. Розпочався він із рішення Югославського міністерства сільського господарства, коли була створена контрольно-дослідна станція в м. Нові Сад. Саме з того часу й розпочалась плідна та масштабна наукова історія Інституту, бо завдяки успішним досягненням тодішніх учених на дослідній станції, її реорганізували на теперішній селекційний Інститут NS SEME.
Відділ олійних культур створено в 1962 році. Перший гібрид соняшнику зареєстровано в 1978 році. А ось перший стійкий гібрид до групи імідазолінонів було зареєстровано 2004 році. До нього у Європі таких гібридів не було. Передував йому лише гібрид, що стійкий до трибенурон-метилу, який серби зареєстрували 2003 року.
У науковій роботі співробітники Інституту використовують 12 га під ділянки селекції, 3 га — під тепличні установки, 25 га — під виробництво експериментальних гібридів і 40 га — під тестування цих гібридів, також 5 га — під зрошенням для тестування стійкості до хвороб. На сьогодні також функціонують чотири лабораторії: цитогенетична, лабораторія біотехнології, лабораторія фітoпатології, лабораторія хімічного аналізу.
Таким чином, NS SEME став першопрохідцем у селекції гібридів культурних рослин. За цей час там напрацьовано масштабні розробки з генетики овочів, бобових, зернових, олійних (зокрема — соняшник). І тепер в Інституті налічується 956 сортів і гібридів, із яких 318 вирощено й зареєстровано за кордоном. Також Інститут має банк генів у розмірі 7000 найменувань. Із них найбільша кількість у світі дикого соняшнику. У ньому зберігаються 21 багаторічний вид, 7 однорічних і 447 популяцій. Батьківські лінії цієї колекції протягом шести років збирав доктор наук Сеніша Йоцич.
Не менш важливим досягненням NS SEME є науковий склад селекціонерів. До команди входять 170 наукових співробітників і 320 технічних працівників.
Сьогодні Інститут є лідером у своїй галузі як усередині країни, так і далеко за її межами. Це спонукало сербський уряд розпочати перемовини щодо надання NS SEME титулу «Національний здобуток країни». Отже, у недалекому майбутньому слід очікувати, що Інститут стане володарем цього почесного звання…
Таким чином, NS SEME, так би мовити, започаткував саме поняття селекції. Бо в той час по всьому світу висівали тільки сорти культурних рослин, і мова про селекцію гібридів навіть не йшла. Тільки згодом почали з’являтись інші виробники насіння й інші селекційні розробки. Проте й нині ці розробки базуються на фундаменті напрацювань NS SEME.
Характерно, що актуальну проблему для України, — вовчок сербський інститут майже розв’язав. Уже чотири роки поспіль на території нашої держави тривають досліди й випробування на стійкість гібридів соняшнику до всіх рас вовчка. Тож ми стоїмо на порозі виведення нових гібридів, стійких до всіх, саме українських, рас вовчка.
Над цією проблемою тривалий час працювали сербські вчені, оскільки розуміли, що вовчок поступово виробляє резистентність до дії гербіцидів імідозалінонів. І все більше гостро стоїть вимога ринку до гібридів, які мають стійкість до все більших рас саме українського вовчка.
Чому актуальним є питання виведення гібридів, стійких до українського вовчка? Відповідь на нього криється в сучасних гібридах різних виробників, котрі вказують стійкість до семи й більше рас. Хоча їхня кількість може бути й більшою, оскільки вовчок має властивість мутувати.
Усі ці напрацювання, зрозуміло, посприяли тому, що інші світові компанії-виробники зацікавилися розробками та вихідними матеріалами сербського інституту.
Так згодом і сталось — мультинаціональні компанії викупили плазми для виробництва своїх гібридів. Ця історія триває й досі. Тобто можна впевнено сказати, що все сучасне насіння польових культур взяло свій початок із Сербії, а точніше — з міста Нові Сад, де розташовано Інститут овочівництва та рільництва NS SEME.
Інна Бірюкова
журнал “The Ukrainian Farmer”, жовтень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
