Ринок свинини: на стадії очікування
Ринок свинини: на стадії очікування
Поведінку вітчизняних виробників свинини можна назвати одним словом — причаїлися. Їхні подальші дії та рішення щодо розвитку виробництва залежать від співпраці з ЄС, відкриття нових ринків, мінімізації втручання держави та її підтримки галузі.
Основні тенденції 2013 року
Основною тенденцією галузі свинарства в 2013 році можна назвати нарощення виробництва: усіма категоріями господарств було вироблено 765 тис. тонн свинини, що на 9% перевищує аналогічні показники попереднього року, у сільгосппідприємствах 2013 року відбулося нарощення показників на 18,6% — до 360 тис. тонн. Поголів’я свиней в усіх категоріях господарств збільшилося на 9% і на кінець 2013 року становило 7,9 млн.
Промислове виробництво охолодженої свинини зросло до 208,7 тис. тонн що на 16% більше від попереднього року, натомість випуск замороженого м’яса свиней скоротився на 21% і становив 13,2 тис. тонн. Скорочення обсягів замороженого м’яса пов’язане з небажанням виробників формувати великі запаси через нестабільність ситуації на ринку. Крім того, купуючи в українського виробника туші чи напівтуші, МПЗ купують ще й високий відсоток відходів. Тому українські МПЗ, особливо ті, що не мають цеху забою, обвалювання й жилування, зацікавлені у свинині у вигляді обрізків чи шматків (тримінгу), який необхідний для виробництва ковбасних виробів і фаршу. То ж Марія Колесник, голова аналітичного департаменту консалтингової групи «ААА», вважає, що «…сьогодні погляди українських виробників свинини спрямовані й на освоєння виробництва тримінгу».
Протягом 2013 року в Україну було ввезено 150 тис. тонн свинини, що на 28% менше за показники попереднього року. Найбільшим імпортером свинини, як і раніше, залишається Бразилія. Значний обсяг м’яса надходив із Німеччини, Канади, Польщі та США. Минулого року частка вітчизняної свинини в структурі загальної пропозиції на внутрішньому ринку становила 80%, тоді як в 2012 році цей показник становив 69%. Щодо експорту, то переважна більшість свинини — 93% була поставлена на ринок Росії, невеликі партії реалізувалися також у Казахстан і Молдову.
Нарощення виробництва
Минулого року відбулося збільшення поголів’я свиней у сільгосппідприємствах на 31 тис. порівняно з 2012 роком. Низка агрохолдингів заявила про наміри інвестувати у виробництво свинини. Одним із найбільших оголошених проектів є наміри агрохолдингу Ukrlandfarming вкласти в будівництво свинокомплексу та м’ясокомбінату в Миколаївській і Херсонській областях близько 1 млрд дол. Також Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписала інвестиційну угоду на 54 млн євро з датською групою Axzon, яка займається свинарством і переробкою м’яса в Україні та Польщі. В Україні цій групі належить компанія «Даноша». Виділені кошти Axzon планує направити на розширення виробництва свинини в Україні та на будівництво біогазових установок у Польщі. «Глобинський свинокомплекс» завдяки будівництву нових свинокомплексів наростив поголів’я на 35% — до 148 тис. голів. Також інвестуванням у галузь активно займалася компанія KSG Agro, яка проводить реконструкцію свинокомплексів у Дніпропетровській області. Минулого року холдинг завіз свиноматок і кнурів датської селекції, які вже восени дали перший приплід. Та як констатує Аліна Жарко, експерт аграрних ринків УКАБ, «…сьогодні багато інвестиційних проектів ще перебувають на стадії реалізації».
Державне регулювання
У 2013 році було виділено 155 млн грн державних дотацій на відшкодування вартості будівництва та реконструкції об’єктів у галузі свинарства. Ці бюджетні кошти отримали такі підприємства: холдинг «АПК-ІНВЕСТ», Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс», холдинг «Агро-Союз», «Белгранкорм-Полтавщина» і підприємство «Ліга». Додатково було виділено 9,3 млн грн на часткове відшкодування вартості будівництва й реконструкції комбікормових заводів. Ці кошти отримали «Агрофірма ім. Довженка» (холдинг «Астарта»), Науково-виробниче підприємство «Глобинський свинокомплекс», «Агро-Союз» і свинарська компанія «Золотоніський бекон».
Ціни
На початку 2013 року закупівельні ціни на свинину у живій вазі були низькими, навіть нижчими за рівень цін 2012 року. Проте в березні було заборонено імпорт свинини з Бразилії. Ця заборона протрималася тільки до середини червня, однак дозволила дещо підвищити ціни на внутрішньому ринку. Найсприятливішими для виробників вони були в літні місяці, коли більшість запасів бразильської свинини були розпродані, а нові поставки після зняття заборони мали ще подолати довгий шлях океаном. У липні ціни на живих свиней були найвищими і наприкінці місяця доходили до 21-22 грн/кг на м’ясні породи, а на свиней ІІ категорії — до 19-20 грн/кг. Причиною росту стало зниження пропозиції товарних свиней традиційної вагової категорії 110–115 кг, здебільшого продавалися свині вагою 90–95 кг. Восени імпортна свинина дісталася берегів України, що сприяло збільшенню пропозиції на ринку й зниженню закупівельних цін. Крім цього, на осінній період припадає традиційне «просідання» вартості свинини, яке в 2013 році підсилилося зниженням попиту на м’ясо з боку населення через низьку купівельну спроможність. Невеликого підвищення цін вдалося досягти тільки перед новорічними святами. Загалом же можна сказати, що ціни у 2013 року були досить комфортними для ведення бізнесу.
У перші місяці 2014 року закупівельні ціни на живих свиней переважно демонстрували тенденцію до незначного зниження. У березні вони знову почали зростати. Ріст курсу долара сприяє зменшенню імпорту м’яса, що робить вітчизняну свинину більш конкурентоспроможною. Проте напружена політична та економічна ситуація в країні, зниження реальних доходів українців дещо зменшують попит на м’ясо-ковбасні вироби. Основні гравці на ринку свинини та їх частка Основні гравці ринку свинини практично не змінилися, проте їх позиції зазнали змін. Найбільшим виробником свинини так і залишається «АПК-ІНВЕСТ». Цьому підприємству належало близько 10% ринку в обсязі виробництва свинини сільгосппідприємствами. Друге місце належить «Глобинському свинокомплексі», який наростив свою частку до 6%, а третє місце посіло підприємство «Даноша».
Прогноз до кінця року та на 2015 рік
Ринок свинини в Україні все ще залишається дефіцитним, і вітчизняні виробники мають змогу й далі підвищувати конкурентоспроможність, нарощувати обсяги виробництва своєї продукції й витісняти імпорт з українського ринку. Цього року, за прогнозами аналітиків, виробництво свинини зросте на 4–6% — до 800 тис. тонн у забійній вазі.
Подальший розвиток українського свинарства напряму залежатиме від розвитку експортних можливостей галузі. Відкриття ринку ЄС стало б найбільшим визнанням і можливістю для вітчизняного свинарства. Однак стримувальними факторами на шляху до європейських ринків є неготовність більшості свиногосподарств до проходження сертифікації контрольними органами країн ЄС, висока собівартість українського виробництва порівняно з європейським, високі кредитні банківські ставки та незначна підтримка з боку нашої держави порівняно з конкурентами з Євросоюзу.
Якщо припустити призупинення експортних відносин із РФ (куди Україна постачає за різними даними 93–97% усього експорту), виникне можливість наситити внутрішній ринок і (в умовах конкуренції) замислитися над зменшенням собівартості виробництва. Проте сьогодні всі розуміють, що насправді росіянам буде не так просто замінити українську продукцію. Тому можна очікувати від російської сторони посилення вимог до технічних регламентів. У повне ж згортання експорту української свинарської продукції повірити важко. Однак зрозуміло одне: необхідно диверсифікувати ризики за рахунок розширення географії експортних поставок.
Перспективними є ринки Азії та Близького Сходу. Інвестицій у нарощення потужностей у 2014 році чекати не слід — обігові кошти вкладатимуть в удосконалення технологій і, знову-таки, у зменшення собівартості з метою подальшої конкурентоздатності. Поки що українська галузь свинарства переходить у стадію очікування, коли її подальший розвиток напряму залежатиме від політичної та економічної ситуації в країні, зваженої роботи профільних міністерств й уряду в цілому. Нагальними проблемами для вирішення є стабілізація фіскальної політики, курсу долара та євро, повернення ПДВ, гарантування незмінності чинної системи оподаткування господарств за єдиним податком тощо.