Досвід вирощування зернових й олійних культур на Північному Поліссі свідчить про можливість прибуткового ведення виробництва навіть за складних умов.
Серед багатьох усталених сільськогосподарських архаїзмів побутує думка про збитковість ведення бізнесу на Поліссі, особливо в Північних його районах. Буцімто мати стабільну рентабельність у цій агро-кліматичній зоні неможливо через особливості ґрунтів, погану інфраструктуру та низку інших факторів. Однак насправді сьогодні ситуація відрізняється від тієї, що була в країні ще 10–15 років тому. Підтвердженням цього стала розмова кореспондента газети «АгроМаркет» із Сергієм В’ялим, співзасновником ДП «Зернятко», що розташоване на подібних до поліських землях і веде успішний бізнес. Нижче наведено показники рентабельності сільгоспкультур, отримані за підсумками минулого року. Однак спочатку детальніше розповімо про саме господарство.
Знайомство зблизька
ДП «Зернятко» створювалося не на порожньому місці, а 2013 року стало правонаступником господарства, що належало раніше одному агрохолдингу. Стан справ у колишньому підрозділі великої компанії був не найгіршим, проте й хвалитися було особливо нічим. На той час підприємство орендувало близько 2000 га ріллі (нині — понад 8000 га), розташованих компактно довкола с. Жовтневе Менського району Чернігівської області. Нові засновники підприємства визначили пріоритетним розвиток рослинництво, орієнтуючись на вирощування високоприбуткових сільгоспкультур. Було ухвалено принципове рішення застосовувати всі головні складові технологій виробництва, щоб нівелювати вплив нерівномірності опадів протягом сезону вегетації, великого розмаїття ґрунтів, що мають неоднакове забезпечення доступними NPK, їх неоднорідну структуру для обробітку тощо.
Минулого року основними культурами, які вирощувало господарство, були: кукурудза, соняшник, озима пшениця, горох, соя та пивоварний ячмінь.
Складовими успішної діяльності в господарстві вважають застосування високопродуктивного посівного матеріалу, добрив, оригінальних пестицидів і сільгосптехніки, здатної усе вчасно та продуктивно застосовувати ресурси. Тому у ці складові господарство інвестувало значні кошти.
Насіння, що оптимально підходить до місцевих кліматичних умов, ретельно відбирають у співпраці з провідними світовими його виробниками, засіваючи щороку до 70 га під ділянки розмноження різних культур. Загалом на полях господарства щороку проходять випробовування понад 100 різних сортів і гібридів, частину з них обирають спеціалісти для подальшого товарного виробництва.
З добривами було визначитися важче. Після кількох років пошуків торік у господарстві почали застосовувати безводний аміак і КАС на загальній площі близько 700 га. З осені під поля кукурудзи врожаю 2015 року було внесено безводний аміак на площі 800 га. Основні переваги для себе в його внесенні господарство бачить у зменшенні витрат на внесення азотних добрив, збільшення ефективності віддачі від діючої речовини для сільгоспкультур. Тут у планах на майбутнє тільки нарощувати обсяги внесення КАС під озиму пшеницю та ячмінь і безводного аміаку — під кукурудзу.
У дочірньому підприємстві «Зернятко» орієнтуються на застосування сучасних потужних і продуктивних агрегатів. 2014 року було придбано низку сучасних машин, активно користувалися елементами точного землеробства та навігаційним обладнанням. Також минулого року встановили автопідрулювання на тракторах й обприскувачах, допоміжні системи відключення секцій на обробленій площі для обприскувачів, придбали базову станцію. Завдяки наявній техніці стало можливим вчасно та якісно застосовувати технології обробітку ґрунту, здійснювати сівбу, вносити добрива та пестициди. Отже, яких показників було досягнуто?
Економіка культур у розрізі
У 2014 році структура сівозміни господарства включала: кукурудзу — 2336 га, соняшник — 1962 га, озиму пшеницю — 1706 га, горох — 468 га, сою — 880 га і пивоварний ячмінь — 786 га. Ось як розподілилися економічні показники по деяких із цих сільгоспкультур.
Кукурудза
На один гектар виробництва продукції в середньому було витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 130 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові становили 812 дол. США/га.
Отримано середню врожайність культури 74 ц/га, що принесло валового доходу 962 дол. США/га, а чистого прибутку — 150 дол. США/га.
Соняшник
На один гектар виробництва продукції витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 401 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові — 546 дол. США/га.
Отримано середню врожайність — 25 ц/га, що принесло валового доходу 1002 дол. США/га, а чистого прибутку — 456 дол. США/га.
Озима пшениця
На один гектар виробництва продукції витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 153 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові — 643 дол. США/га.
Отримано середню врожайність — 60 ц/га, що принесло валового доходу 918 дол. США/га, а чистого прибутку — 275 дол. США/га.
Горох
На один гектар виробництва продукції витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 250 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові — 642 доларів США/га.
Отримано середню врожайність — 41 ц/га, що принесло валового доходу 1025 дол. США/га, а чистого прибутку — 383 дол. США/га.
Соя
На один гектар виробництва продукції витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 435 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові — 622 дол. США/га.
Отримано середню врожайність — 19 ц/га, що принесло валового доходу 826 дол. США/га, а чистого прибутку — 204 дол. США/га.
Пивоварний ячмінь
На один гектар виробництва продукції витрачено:
Продукцію реалізовано за ринковою ціною 182 дол. США/га. Усього загальні витрати, включаючи амортизацію, зарплату, інші складові — 611 дол. США/га.
Отримано середню врожайність — 50 ц/га, що принесло валового доходу 910 дол. США/га, а чистого прибутку — 299 дол. США/га.
Важливі пояснення
Як свідчать описані вище показники, соняшник виявився найбільш рентабельною культурою для господарства. Однак другим став горох, який раніше взагалі вважався малоприбутковим. Це пов’язано не лише із ситуацією на ринку зерна у 2014 року, а й продажем продукції в найвигідніші часові періоди. Також наголосимо, що господарство поки що не має власного сучасного зерносушильного обладнання та сховищ. Натомість під потреби залучають сушарки сусідів-господарств (сплачуючи значні кошти за сушіння та доробку зерна, що не включено у ці дані — авт.) і підлогові склади, а також пластикові рукави. Таким чином, певну частину продукції господарству доводилося продавати фактично з «коліс», а решту — після зберігання в плівці та доробки на орендованому обладнанні.
Олександр Горда
газета “АгроМаркет”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
