Сучасні теплогенератори ефективно працюють на альтернативному паливі. Три тонни соломи здатні замістити 1000 кубометрів газу
Щороку після збирання врожаю в господарствах залишається до 40 млн тонн соломи різних культур. На жаль, сьогодні лише 5% цього обсягу переробляють на брикети чи пелети. Та, як кажуть фахівці, солома має всі шанси стати джерелом доступного й дешевого біопалива.
Із кожного гектара посівів зернових культур можна отримувати близько 3 т соломи, яка цілком здатна замістити до 1000 м³газу. Отож, за підрахунками аналітиків ЄС, для локальної енергетичної потреби нашої країни доцільно застосовувати приблизно 8 млн тонн такої сировини. Для порівняння: ми її спалюємо щонайбільше 100 тис. тонн на рік.
Найчастіше пресовану в тюки та рулони солому аграрії використовують для опалення об’єктів і сушіння сільгоспкультур. Температурний режим пом’якшення та плавлення золи за спалювання соломи низький, бо в сировині є лужні метали. Внаслідок цього на поверхні стінок обладнання можуть відкладатися шлаки. Високий відсоток хлору, що міститься в біопаливі, здатний призводити до появи корозії деталей котла. Тому лише за умов суворого дотримання правил експлуатації такого агрегата можна досягнути його максимальної продуктивності.
Робочих теплогенераторів на соломі в Україні сьогодні налічується не більше ніж 130 одиниць — із потужністю агрегатів не більшою як 1 МВт. Серед них, зокрема, й продукція компанії «Континент Плюс» (Білопільський машинобудівний завод), яка 2013 року запустила виробництво теплогенераторів, отримавши технологію данської KSM-Stoker — 15 таких агрегатів установлено на вітчизняних підприємствах, ще 27 придбали клієнти з Данії. Потужність обладнання — 50–1000 кВт.
Для оцінки економічної ефективності роботи котла марки «Роста» компанії «Континент Плюс», як порівняти із сучасним газовим котлом потужністю 150 кВт, наведемо порівняльні витрати підприємств протягом двох опалювальних сезонів. Початкові орієнтовні витрати на придбання котла «Роста» ПТКС 150 кВт на соломі становлять 580 тис. грн, на дровах — 75,3 тис. грн. Загальні витрати на димохід, сантехніку, труби, монтаж і матеріали — від 25 тис. грн.
Розрахунки, виконані за витрат палива на два опалювальні сезони за середньої температури повітря –3 °С та температури теплоносія +75 °С, були такими. Потреба у природному газі — 76 тисяч/м³, а соломи — 360 т, за яких відповідно треба заплатити за обидва сезони опалювання 912 та 72 тис. грн. За однакових умов роботи з урахуванням усіх витрат дворічна чиста економія коштів у разі застосування теплогенераторів на соломі становила 235 тис. грн.
Переваги теплогенераторів на соломі:
• коефіцієнт корисної дії — до 82%;
• не потрібно організовувати спеціалізоване приміщення для теплогенератора;
• у механізмі теплогенератора теплогенератор обладнано автоматичним механізмом завантаження палива, вивантаження золи;
• відсутня потреби в атестації персоналу з обслуговування обладнання,
• наявний акумуляційний термобак;
• автоматична підтримка заданого температурного режиму;
• проста, надійна експлуатація обладнання;
• низькі експлуатаційні витрати на обслуговування;
• мінімальне споживання електроенергії (0,5% теплової потужності);
• використання доступного біопалива — соломи, дров.
Термін служби агрегата становить не менше як 12 років. Досвід свідчить, що обладнання окупається не більше ніж за 3 роки правильної експлуатації.
На данських фермах — тисячі таких котлів
Данія лідирує серед інших країн Європи за обсягами спалювання соломи, використовуючи 14% сировини від збирання зернового збіжжя. Сім електростанцій у цій країні працюють на соломі, приблизно 70 великих котлів переробляють на попіл сировину, щоб налагодити безперебійну роботу систем теплопостачання. Котлів для ферм потужністю до 1 МВт тут ще більше — близько 10 000.
Олександр Горда
газета “АгроМаркет”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
