Агромаркет

Презент «під ялиночку»

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Презент «під ялиночку»

Законодавці внесли концептуальні зміни до Податкового кодексу України. Які нові ставки платитимуть аграрії, кому дістануться дотації та пільги?

  

Не зраджуючи «традиції», під новорічну ялинку 21 грудня 2016 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні два закони, що вносять концептуальні зміни до Податкового кодексу України: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі — №5132) і «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі — № 5368).

 

За винятком окремих норм обидва ці документи набирають чинності з 1 січня 2017-го, що традиційно не узгоджується з положеннями пп. 4.1.9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), де чітко передбачено принцип стабільності податкового законодавства. Це означає, що зміни до будь-яких елементів податків і зборів не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, коли діятимуть нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

 

Окрім цього, вказаний термін набрання чинності змін до норм ПКУ суперечить ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України (далі — БКУ). Оскільки закони або їх окремі положення, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження та/або збільшують витрати), приймаються: (а) не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; (б) після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Отже, зазначені зміни до ПКУ мали б набирати чинність не раніше 1 січня 2018 року. Є ще ціла низка нюансів, про які платники податків мають знати й вчасно реагувати на них.

 

Починаючи з 2017-го «офшор із ПДВ» для агробізнесу залишається в минулому. Тепер сільгоспвиробники мають сплачувати до держбюджету всю суму ПДВ. Що ж до спецрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, то вони закриваються з наступного дня за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, тобто до 30 січня 2017 року; а для платників податків, що обрали квартальний податковий період, — до 10 лютого 2017 року.

 

Наразі не визначено порядок спрямування залишку коштів на таких спецрахунках. Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року №569, також не містить норм, які б регулювали правовий статус коштів на згаданих спецрахунках після втрати чинності спецрежиму з ПДВ. Єдине, що передбачено, то це правові наслідки в разі анулювання реєстрації платника спецПДВ. І це фактично може застосовуватися до нашої правової дійсності, оскільки всім агровиробникам анулюють реєстрацію платника спецПДВ (у зв’язку із закінченням терміну дії такого спецрежиму).

 

Отже, увага! Перевірте свій залишок коштів на спецрахунку! В абз. 3 п. 7 Порядку визначено, що на підставі отриманого від ДФС реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка на наступний робочий день після анулювання реєстрації платника спецПДВ — суб’єкта спецрежиму оподаткування. Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка. Зауважимо, що процедура формування ДФС такого реєстру та направлення його Казначейству продубльована у змінах до податкового законодавства, втім, без частини щодо зарахування залишку коштів до держбюджету.

 

Розподіл податкового кредиту за 2016 рік

 

Із цією проблемою зіткнулися практично всі сільгоспвиробники. Причина — запровадження правил розподілу сум спецрежиму з ПДВ залежно від того, яка сільгосппродукція є предметом операції. Змінами до ПКУ передбачено, що штрафні санкції та пеня не застосовуватимуться до агропідприємств – платників спецПДВ за заниження ними податкового зобов’язання з ПДВ або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, в частині виробничих факторів, визначених пп. 209.15.1 ПКУ за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року.

 

Відшкодування ПДВ

 

Із 2017 року в ПКУ чітко передбачено, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. До 1 лютого 2017 року має бути сформовано Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (у хронологічному порядку їх надходження), за якими станом на 1 січня 2017 року кошти так і не повернено.

 

Відшкодування узгоджених сум, зазначених у цьому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку (відповідно до порядку надходження заяв) у межах, визначених законом про Держбюджет на поточний рік. Кошти між реєстрами заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ розподілятиме Кабінет Міністрів України.

 

Відновлено документальні позапланові виїзні перевірки з питань відшкодування ПДВ. Також подовжено такі перевірки для підприємств, які купували товари чи послуги у сільгоспвиробників — суб’єктів спецрежиму з ПДВ.

 

Щодо від’ємного значення

 

Визначено, що сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг сформована платниками — сільгосппідприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спецПДВ за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року / четвертий квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

 

Дотації, але не для всіх

 

Змінами до ПКУ передбачається можливість отримання сільгосппідприємствами дотацій із 1 січня 2017-го по 1 січня 2022-й. Для цього внесено зміни в ПКУ та доповнено положення Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Щоб скористатися такими дотаціями, слід бути внесеним у Реєстр отримувачів бюджетної дотації.

 

Передбачаються певні вимоги для агропідприємств, які мають намір скористатися такими дотаціями. З-поміж уже відомих усім фактичних критеріїв, за якими відбирали суб’єктів спецрежиму з ПДВ, зокрема такі: основною діяльністю підприємства має бути постачання сільгосптоварів, вироблених на власних чи орендованих основних засобах, причому питома вага вартості цих товарів має становити не менше як 75% вартості всіх товарів, поставлених підприємством протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

 

Важливо! Для новоутвореного сільгоспвиробника, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, питома вага сільгосптоварів розраховується за результатами кожного окремого звітного періоду. Щоб зробити такий розрахунок, до складу основної діяльності сільгоспвиробника не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше як 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

 

Окрім цього, підприємство, що претендує на дотацію, має здійснювати певні види діяльності, а саме: займатися (1) вирощуванням овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (01.13 КВЕД); (2) вирощуванням винограду (01.21 КВЕД); (3) вирощуванням зерняткових і кісточкових фруктів (01.24 КВЕД); (4) вирощуванням ягід, горіхів та інших фруктів (01.25 КВЕД); (5) розведення великої рогатої худоби молочних порід (01.41 КВЕД); (6) розведенням іншої великої рогатої худоби та буйволів (01.42 КВЕД); (7) розведення коней та інших тварин родини конячих (01.43 КВЕД); (8) розведенням свиней (01.46 КВЕД); розведенням свійської птиці (01.47 КВЕД); (9) розведенням інших тварин (01.49 КВЕД); (10) вирощування тютюну (01.15 КВЕД); (11) виробництво м’яса (10.11 КВЕД); виробництво м’яса свійської птиці (10.12 КВЕД); (12) перероблення молока, виробництво масла та сиру (10.51 КВЕД); виробництво інших харчових продуктів (10.80 КВЕД).

 

А ще таке підприємство-претендент має бути включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Для цього треба подати заяву до податкового органу, де підприємство перебуває на обліку (основне місце). Форму такої заяви поки що не розроблено й не затверджено. Якщо підприємство вже внесено до Реєстру, то воно щомісячно подає контрольному органу спеціальний додаток до податкової декларації з податку на додану вартість. Визначено, що з 1 січня 2018 року розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 млн грн на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб. Суми коштів щодо 2017 року в змінах не вказуються.

 

Також не вказано порядок виплати такої дотації, лише зазначається, що її розподіл встановлює Кабінет Міністрів України.

 

Податкові накладні

 

Усі податкові накладні за операціями з постачання сільгосптоварів та послуг мають бути зареєстровані не пізніше ніж 15 січня 2017 року. Реєстрація таких податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням цього строку.

 

Обов’язковим стає зазначення в податковій накладній принаймні перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД для товарів та коду ДКПП (ДК 016:2010) для послуг.

 

Помилки в реквізитах податкової накладної (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

 

Також запроваджено процедуру зупинення реєстрації у ЄРПН податкової накладної. Рішення про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування ухвалює спеціальна комісія, що має бути сформована в складі ДФС. Якщо сталося зупинення реєстрації податкової накладної, то платник податків отримує про це відповідну квитанцію. Підстави для ухвалення рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, встановлює Кабінет Міністрів України.

 

Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого така процедура здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

 

Щодо ставок земельного податку

 

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Для сільськогосподарських угідь — не менше як 0,3% та не більше як 1% їх нормативної грошової оцінки (раніше було не більше ніж 1%).

 

Ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, а для сільськогосподарських угідь — не менше ніж 0,3% та не більше за 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (було не більше ніж 5%). Тобто змінами до ПКУ встановлюються тепер не лише граничні ставки, а й нижня межа ставки земельного податку.

 

Щодо податку на прибуток

 

На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначено за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, (1) не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

 

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

 

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

 

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

 

Якщо платники податку, котрі застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за основною ставкою — 18%.

 

Така «податкова пільга» не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

 

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

 

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу I;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 – гр. 66 Секції K КВЕДДК 009: 2010);

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕДДК 009: 2010);

2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕДДК 009: 2010);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕДДК 009: 2010);

2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕДДК 009: 2010).

 

Індивідуальні податкові консультації

 

Зміни щодо податкових консультацій набирають чинності з 1 квітня 2017 року.

 

Звертаємо увагу, що надана податковим органом індивідуальна податкова консультація до 31 березня 2017 року (включно) звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включно з фінансовою (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

 

Із 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контрольним органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

 

Продовження теми — у наступному номері 

 

 

Андріана Мартинів, юрист ЮФ «ОМП»

газета “АгроМаркет”, січень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями