Завдяки знанню та розумінню правил використання олив зростає якість експлуатації техніки.
Сучасна дорога сільськогосподарська техніка потребує якісних пально-мастильних матеріалів. Без використання надійних сертифікованих та перевірених олив та присадок, дизпалива неможливо забезпечити тривалу роботу польових агрегатів. Сьогодні на вітчизняному ринку представлено чимало пропозицій різних брендів, однак окремі дистриб’ютори продають клієнтам оливи, що не завжди відповідають жорстким стандартам технічних вимог тракторів та комбайнів. Тому питання правильного вибору сертифікованих мастильних матеріалів дуже важливе для довговічного та продуктивного використання парку техніки в агрохолдингах і фермерських господарствах.
Нам не відомі випадки помилок при підборі мастильних матеріалів з боку наших клієнтів, які звертаються за кваліфікованою допомогою до технічних фахівців дистриб’юторів. Розглянемо типові проблеми, що не пов’язані з якістю олив, але мають до них відношення.
Порушення рекомендацій зі зберігання
У разі відкритого зберігання бочки з оливами схильні до температурних коливань, які викликають відповідні зміни внутрішнього тиску. У результаті тара ущільняється, «дихає», що створює умови для втягування всередину вологи. Така можливість зростає, якщо бочка стоїть пробкою вгору, і верхня частина бочки утримує дощову вологу. Потрапляння вологи в оливу може викликати підвищення її корозійної агресивності і, як результат, скорочення ресурсу у застосовуваному вузлі агрегату. Вода, що знаходиться на бочці, може також змити етикетку. Відсутність етикетки-ідентифікатора призводить до того, що у двигун замість моторної оливи заливають гідравлічну або трансмісійну. У кожному разі бочки мають стояти не на землі, а на стелажах/полицях або піддонах на відстані від ґрунтової вологи.
У разі тривалого зберігання ємності регулярно оглядають з метою виявлення корозії, течі у швах і ущільненнях та перевірки стану маркування. Особливу увагу звертають на зберігання малих ємностей з мастильними матеріалами (бочки і відра). Вони не призначені для зберігання у суворих погодних умовах. За вимушеного відкритого зберігання їх розміщують на стелажах під навісом або захищають від дощу брезентом, одночасно забезпечивши хорошу циркуляцію повітря.
Окремо скажемо про випадки відкритих крадіжок, коли замість якісної оливи у двигун, коробку передач, міст заливають відпрацювання або оливу невідповідної специфікації. Аналіз таких речовин у лабораторії після виходу з ладу двигуна або іншого вузла свідчить про не характерні для задекларованої фірмової оливи присадки і критичний знос деталей.
Випадки неграмотності персоналу
На панелі приладів трактора або комбайна загоряється лампочка перевірки стану системи охолодження через вихід з ладу помпи або пробитого радіатора. Через незнання персоналом функцій цієї лампочки машина продовжує працювати доти, доки двигун не перегріється і заклинить. Тому на ці важливі деталі управління технікою персоналу треба звертати особливу увагу.
Часто доводиться стикатися з низькою технічною культурою персоналу. Так, з частиною забруднень, які потрапляють в оливу, двигун не може впоратися, і ці забруднювачі завдають йому такої ж шкоди, як і використання неякісних матеріалів. Моторна олива забруднюється механічними домішками: пил, що міститься у повітрі під час збирання врожаю; високий вміст кремнію, який циркулює у системі змащення, викликає абразивний знос двигуна. Регулярна заміна повітряного фільтра та перевірка стану повітряних патрубків (відсутність «підсосу») допоможуть подовжити термін служби двигуна.
Нерідкі випадки зберігання відкритих ємностей з мастилами і оливами на складах і в ангарах, у результаті чого відбувається їх забруднення пилом, брудом, відпрацьованими продуктами, розташованими поруч. Часто для роздачі бочкових олив використовується один насос для всіх бочок. Оскільки промиванням та очищенням насоса при переміщенні його з однієї бочки в іншу мало хто займається, відбувається змішування моторних олив з трансмісійними або гідравлічними. У результаті, наприклад, у двигун потрапляє не 100%-ва моторна олива, а суміш з кількох продуктів.
Додаткові присадки, які так люблять додавати аграрії в оливи, – це теж забруднення. Вони здатні зруйнувати баланс властивостей оливи і вплинути на її характеристики. Запобігання додавання допоміжних присадок до олив – це частина загальної політики не тільки компанії «Шелл», а й рекомендації від усіх виробників. Усі сучасні оливи містять композицію присадок. У процесі розробки вони підбираються за складом і співвідношенням для виконання вимог стандартів та специфікацій (API, SAE, ASTM та інших). Додавання навіть найкращого компонента неминуче порушує баланс. У результаті будь-який показник може бути покращений, але інші при цьому майже напевно постраждають. Зрештою ефект буде в кращому разі нульовим. Попри різноманітті препаратів на ринку, починаючи від найперших «загусників олив» до протизносних кондиціонерів, дисульфіду молібдену тощо, не відомі випадки, коли хоча б один з них пройшов повноцінні моторні випробування у складі оливи (адже їх рекомендують додавати до будь-яких олив!) і засвідчив відчутний позитивний ефект. Немає потреби додавати що-небудь в оливи, які вже й так ефективно працюють.
Завищені терміни заміни олив
У всіх виробників сільгосптехніки є поправки до терміну заміни олив з урахуванням якості застосовуваного дизпалива за вмістом сірки. Утворені при згорянні високосірчаного палива кислоти можуть викликати корозію вкладишів, а також призвести до утворення смолистих і лакових відкладень на високонагрітих металевих поверхнях деталей двигуна. Незгоріле паливо розбавляє оливу у картері і знижує її в’язкість, що може призвести до появи задир гільз циліндрів, утворення лакових відкладень на поршні, зниження терміну служби вкладишів і підвищеної витрати оливи. Тільки лабораторний аналіз оливи у конкретних умовах експлуатації дозволяє визначити реальні терміни її заміни і стан техніки.
Універсальні продукти
Виробники олив для сільгосптехніки намагаються розробити універсальні продукти, які підходили б для використання в усіх тракторах і комбайнах з бензиновими і дизельними двигунами. Така універсальність виправдана у разі експлуатації застарілого парку техніки з не дуже високими вимогами до експлуатаційних властивостей оливи. У таких випадках частіше використовується мінеральна олива з традиційним класом в’язкості 15W-40. Для нових тракторів і комбайнів може знадобитися використання олив з вищими специфікаціями, а також олив Low-SAPS. Low-SAPS ― це малозольні, екологічні оливи, які мають знижений рівень «сульфатної золи, фосфору та сірки».
Ці оливи розроблені для останніх моделей двигунів, обладнаних системами очищення вихлопних газів, такими як DPF (дизельні фільтри ― уловлювачі частинок) і каталізатори певних типів, на експлуатаційні характеристики яких можуть впливати компоненти мастильних матеріалів, що потрапляють у вихлопні гази при згорянні. Крім того, малозольна рецептура оливи знижує блокування фільтра, що допомагає підтримувати витрати пального на постійному рівні, без збільшення споживання через підвищення зворотного тиску у випускній системі при його поступовому блокуванні. Виробники двигунів і сільськогосподарської техніки у своїх специфікаціях, що стосуються олив з рецептурою Low-SAPS, всі до єдиного вимагають такого ж або навіть вищого рівня захисту двигуна від зношування і утворення відкладень, ніж звичайні оливи, і зазвичай вищого рівня стійкості до окислення і високих температур. Це означає, що оливи Low-SAPS забезпечують поліпшений захист двигуна, а часто навіть розширюють інтервали їхньої заміни. Помилкове використання олив попереднього покоління у такій техніці (залили, що було на складі) знизить наробіток до капремонту і зашкодить каталізаторам та сажовим фільтрам.
Дмитро Кривицький, технічний спеціаліст
«Шелл Ойл Продактс Юкрейн»
журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
