Працювати з надійними партнерами
СТОВ «Десна» — одне з передових картоплярських насінницьких господарств. Техніку та препарати використовує від світових лідерів. Торік обладнало сховище комп’ютеризованою системою вентиляції Tolsma. Картопля в таких умовах збереглася краще, ніж в орендованому сховищі, а вартість обладнання окупилася за рік.
Польові роботи
Землі та виробничі майданчики сільгосппідприємства розташовані у двох селах під Черніговом — Боромики та Рябці, за 35 кілометрів одне від одного, при цьому 700 га землі та основна база розміщені в Боромиках. У Рябцях — овочесховище, пара ангарів, 300 га землі. Вирощують люпин на сидерати та на насіння, соняшник, гречку, горох, картоплю. Приблизно 40 га займає насіннєва картопля: еліта та супереліта німецької й голландської селекції. Продовольчу картоплю висаджують лише посівним матеріалом першої репродукції, отримують у середньому по 47 тонн картоплі з гектара.
Микола Пономаренко |
Початок травня — гаряча пора: у «Десні» садять продовольчу картоплю. Разом із засновником підприємства Миколою Пономаренком їдемо на поле.
— Посівна в нас цього року розтягнена, — розповідає Микола Дмитрович. — Краще було б одразу посадити, щоб більше скористатися весняною вологою. Почали ще 4 квітня, але довго трималися холоди, поспішати не було сенсу. Якщо приходять заморозки, що на Чернігівщині буває зрідка, виграє той, у кого розтягнені терміни садіння.
Кілька років тому відмовилися від використання плугів. З осені обробляють ґрунт глибокорозпушувачами на глибину 50–55 см, а безпосередньо перед садінням шар 35 см ще раз обробляють культиваторами «Степ 2.3». Після цього картопля лягає в землю, як на перину. Ґрунт у господарстві — пісок із глиною. По каналах, пророблених глибокорозпушувачами, волога заходить на 55 см углиб. А коли вологи недостатньо, через ці канали волога піднімається до рослин. У такому ґрунті коренева система рослини розвивається краще, картопля дає більший урожай.
Завдяки правильній технології та потужному захисту торік сорти Конект і Гранада показали себе настільки стійкими, що господарство не могло провести десикацію, адже глибокої осені картопля ще вегетувала.
На садінні картоплі задіяні два трактори, автомобіль для підвезення посівного матеріалу та добрив і вилковий навантажувач для розвантаження біг-бегів. До одного трактора причеплений культиватор, до іншого — саджалка Grimme. Цього року пристрій доповнили гребенеутворювальною плитою.
— Раніше гребені ми нагрібали фрезою, ґрунт на них був розпушеним. А тепер земля там злегка притиснена, і для картоплі це краще. Техніка Grimme коштує недешево, але повністю виправдовує витрати. Користуємося нею четвертий рік, і вистачить її ще надовго.
Після формування гребенів по рядках проходить обприскувач, накриває поле «Зенкором», який не дає проростати бур’янам. До копання картоплі ґрунт більше не чіпають.
Обладнання сховищ
Разом із генеральним директором СТОВ «Десна» Валерієм Шевчиком їдемо на базу підприємства. Господарчий двір обгороджений новим парканом, техніка вишикувана рівними рядами.
Валерій Шевчик |
— Коли ми десять років тому прийшли в господарство, поля були зарослі деревами, а асфальт на базі — укритий десятисантиметровим шаром землі, — згадує Валерій Володимирович. — Викупили приміщення картоплесховища, корівників, інших господарчих споруд. Поступово їх реконструюємо. Старе овочесховище обвалували землею, щоб краще тримало температуру. Торік корівник переробили на картоплесховище, поставили там вентиляційне обладнання фірми Tolsma. До того доводилося зберігати продукцію за 117 км, у картоплесховищі в селі Семиполки Броварського району на Київщині. Якістю зберігання ми були не дуже задоволені, хоча кошти за цю послугу платили немалі. Виникла потреба власного сховища, яке б забезпечило контрольовану якість.
Коли обирали партнера, вирішили купувати обладнання, випущене на одному заводі, а не зібране з комплектуючих різних виробників. Tolsma — один зі світових лідерів у цій галузі. В Україні має своїх спеціалістів, які завжди на зв’язку, і в аварійному випадку протягом доби можуть дістатися до клієнта і вирішити проблему.
У корівнику заклали вікна, облаштували тамбур. Представники Tolsma приїхали на місце, зробили заміри, фотографії приміщення, потім відіслали фото та дані в Голландію. Інженери компанії зробили прорахунки і запропонували оригінальне рішення: розмістити випускні клапани не в торцях приміщення, а по боках. Якби розміщували традиційно, довелося б вивалювати всю прибудову.
Приміщення розділили навпіл. Поставили дві вентиляційні установки QML40 в кожній камері. В центрі контейнери розмістили в три яруси. А крайні три ряди з кожного боку — по два яруси через низьку стелю.
Блок ручного керування системою розташований поруч із вентиляційною установкою. Мультифункціональний комп’ютер клімат-контролю Vision Control із сенсорним екраном розміщений на стіні невеликої комірчини колишнього молокоприймального відділення ферми.
Чотири датчики розміщують у контейнерах із картоплею на різних ділянках складу. Програма аналізує дані, обирає середнє значення і видає завдання вентиляційній системі відповідно до планової температури зберігання. Наприклад, з осені була запрограмована температура зберігання 3 °С. Система поступово знижувала температуру в сховищі після проходження стадій просушки та лікування на 0,2 °С за добу. Перед весною температуру так само плавно збільшували, адже за нерівномірного збільшення температури картопля передчасно дає паростки. На випадок великих морозів мають теплову гармату.
— Вентиляційне обладнання для сховища проявило себе чудово, — говорить Валерій Шевчик. — Продукція добре збереглася до квітня. Лише ранні сорти в неутепленому приміщенні потроху почали проростати. Витрати на реконструкцію та обладнання картоплесховища окупилися в перший же рік.
Цього літа планують утеплити сховище, що дозволить зберігати картоплю довше і з меншими енергозатратами та ризиками, а також під’єднати його до інтернету, щоб власники та компанія-постачальник могли контролювати і коригувати умови зберігання.
Інвестиції в майбутнє
Цього року господарство планує переобладнати на картоплесховище приміщення колишньої колгоспної майстерні з ремонту сільгосптехніки. Будівля висока, тож у ній зможуть розміститися контейнери у п’ять ярусів.
Згодом дійде черга до реконструкції старих радянських картоплесховищ із підпідлоговими каналами вентиляції та обвалованими стінами. Раніше картопля в них зберігалася навально, засіки розташовувалися по обидва боки від центрального проходу. Зараз продукцію зберігають у контейнерах.
— Кредитів намагаємося не брати, живемо за свої, адже банківська ставка по кредитах дуже висока — 21–23 відсотки, — пояснює Валерій Володимирович. — Для порівняння: в Європі фермер бере кредит під 3 відсотки. Тож 20 відсотків різниці ми маємо якось заробити.
Модернізують усе, але поступово. В ангарі встановили сортувальний комплекс Grimme.
— Це обладнання — одне з найкращих, — запевняє генеральний директор.
У «Десні» думають не лише про картопляний бізнес. Піклуються про природне різноманіття, умови праці та зайнятість людей, про село. Завели пасіку, в ній поки що двадцять вуликів. Ремонтують їдальню для працівників, облаштували територію навколо контори підприємства. Утримують приміщення пошти та АТС, підтримують спорт, жертвують на будівництво церков.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, травень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».