Українським аграріям доводиться працювати в досить непростих умовах і не тільки через війну та пов’язані з нею ризики. В останні роки практично неможливо спрогнозувати ціну на енергоносії й особливо — на природний газ. Як у такому разі планувати собівартість продукції, яка значною мірою залежить від витрат на сушіння? Ці питання вже не перший рік турбують агросектор, і багато підприємців вирішили піти шляхом установлення твердопаливних теплогенераторів — вони забезпечують хороший рівень енергонезалежності й водночас дають змогу доволі точно прогнозувати економіку сушіння. Зі свого боку скраплений газ може бути тільки замінником природного з такими самими непередбачуваними цінами. Тому не дивно, що кожну сьому тонну української кукурудзи сушать за допомогою теплогенераторів «Греко Груп». На сьогодні в нашій країні переобладнано 470 зернових сушарок, де встановлено теплогенератори «Греко Груп».
Два джерела тепла
Переобладнуючи сушарки, багато хто відводить теплогенераторам роль резервного джерела тепла. Проте, коли настає пора, переважну більшість зерна сушать саме твердим паливом. Наприклад, за останні два роки всі елеватори холдингу «ТАС Агро» було оснащено твердопаливними теплогенераторами, проте й від газу вирішили не відмовлятись. Це правильна стратегія: мати щонайменше два джерела тепла — за аналогією з електрикою: на сьогодні всі елеватори, крім приєднання до мережі, оснащено й власними дизель-генераторами.
За 2024 рік було переобладнано 61 сушарку. Також слід зазначити, що газ (за наявності) не від’єднують. Перехід із твердого палива на газ потребує не більше як 30 хв, до того ж не має значення, якої потужності теплогенератор установлено — 5 чи 20 МВт. У попередні роки обсяг був більшим — 2023 року переобладнали більше як 80 сушарок, а пік прийшовся на 2022 рік, коли було встановлено понад сотню теплогенераторів.
Долаючи стереотипи
Багато хто ставиться до потужних твердопаливних теплогенераторів досить стереотипно, уявляючи, що потрібно щонайменше шість кочегарів, які завантажуватимуть паливо. Насправді навіть 20-мегаватні теплогенератори працюють без додаткового персоналу. Завдяки місткості з добовим запасом палива можна завантажувати один раз на день, після чого теплогенератор працює в автоматичному режимі. Також побутує думка, що доведеться будувати окремі склади для твердого палива. Однак практика показала, що із сотень користувачів такі склади побудували одиниці. В переважній більшості випадків для зберігання палива користуються наявними складами. Наприклад, якщо на підприємстві користуються складами підлогового зберігання, їх можна застосувати й під тверде паливо. У кінці зими, коли ті самі пелети — найдешевші, їх можна придбати й розмістити в першому складі, що звільняється від зерна. І аж до осені, коли починається сезон сушіння, потреба в складах дещо нижча, ніж коли триває активне приймання й сушіння кукурудзи. Саме у цей час склад починає звільнятись, і туди можна завантажити партію зерна.
Собівартість сушіння
Собівартість сушіння на твердому паливі на сьогодні становить 6–12 грн за тонно-відсоток. Однак на деяких підприємств собівартість сушіння сягає 5 грн. Це досягається завдяки купівлі пелет у «низький» сезон або за використання інших видів твердого палива, які являються собою відході різних виробництв і фактично є безплатними. Наприклад, на елеваторах компанії «Пан Курчак» теплогенератори «Греко Груп» працюють на щепі, що є відходом у виробництві шпону. Компанія «Галс Агро» сушить зерно щепою, змішаною із зерновими відходами й битим зерном й отримує собівартість сушіння 6,4 грн за тонно-відсоток. Тобто варіантів насправді досить багато, і кожен обирає найприйнятніший вид палива. Хоча слід зазначити, що ті самі зернові відходи хоч і дешеві (практично безплатні), але вимагають значно більше часу на очищення теплогенератора. А це вимагає зупинки сушіння, що негативно впливає на продуктивність роботи. На щепі або пелеті можна очищати теплогенератор «на ходу», не перериваючи сушіння. Це особливо відчувають ті, в кого потужні сушарки й значний вал зерна, коли кожна зайва зупинка сушарки є вкрай небажаною.
Вибір палива
Найзручнішим паливом для твердопаливних теплогенераторів є соняшникова пелета. Вона забезпечує найкращу температурну стабільність, у зберіганні також невибаглива. Проте її обсяги виробництва залежать від обсягів вирощування й переробки соняшнику, і кожного року вартість пелет відчутно коливається.
З останніх трендів слід зупинитися на пелетах із ріпакової соломи, появилися на ринку. Це паливо має дещо нижчі енергетичні характеристики, але для 5-мегавантаних теплогенераторів і сушарок продуктивністю 600 т/добу їх цілком достатньо.
Без токсинів і запахів
Теплогенератори від «Греко Груп» побудовано так, що навіть сушіння продуктами горіння не погіршує якості зерна. Проте багатьох це питання турбує, оскільки вимоги до якості й безпеки харчових продуктів щороку стають жорсткішими. Тому компанія нині пропонує безпечніший варіант сушіння — через напівтеплообмінник.
Близько 94% теплого повітря подається з теплообмінника, і тільки 6% — це допалені гази. Цього абсолютно достатньо, щоб не порушувати норми якості зерна. Однак, якщо експлуатувати теплогенератори невідомих виробників, можна отримати несподіваний результат. Ті, хто намагається копіювати теплогенератори або сушарки, забезпечують тільки візуальну схожість, але безліч важливих нюансів може пропускатись із відповідними наслідками для якості й собівартості сушіння.
Цього року було встановлено перший теплогенератор від «Греко Груп» на таких підприємствах, як LNZ GROUP та «Королівський смак».
Найкращим прикладом і підтвердженням високої ефективності обладнання є те, що вже 21 потужний агрохолдинг України користується теплогенераторами «Греко Груп».
Швидко й просто
Багато хто ставиться до встановлення теплогенератора як до капітальної перебудови сушарки. Насправді все робиться швидко й вимагає мінімум втручання в робоче обладнання. Наприклад, коли для агрохолдингу «Агрейн» потрібно було встановити теплогенератор за 31 день, впоралися без проблем. Мінімальний термін із практики — 10 діб на виробництво й монтаж. До того ж сушарка працює весь цей час, і тільки на етапі фізичного приєднання доводиться на пів години зупинити.
Теплогенератори стають «розумними»
Починаючи з 2022 року, сушарка здатна «бачити» теплогенератор як газовий пальник. Тобто теплогенератор реагує на сигнали датчиків усередині сушарки й за потреби змінює режим роботи. Є тільки невеличка затримка, пов’язана з інертністю роботи теплогенератора. Для директорів пропонується така опція, як повний контроль роботи операторів — температура сушіння фіксується в базі даних, і виправити там нічого не вийде. Нерідко оператори встановлюють робочу температуру на власний розсуд, що призводить до зниження продуктивності або псування зерна. Розуміння того, що все фіксується, унеможливлює некоректний підхід до сушіння.
The Ukrainian Farmer
