Період пізнього сухостою (за три тижні до отелення) і перші три тижні лактації (приблизно за три тижні до та три тижні після отелення) називають транзитним періодом. Він є дуже критичним для молочних корів і ставить численні виклики перед власниками ферми. Останні 20 років на цей період звернули увагу й нині є багато досліджень, на основі яких розроблено численні заходи.
Основна проблема полягає в тому, що багато фермерів не усвідомлюють, що транзитний період пов’язано з піком захворюваності на виробництві, але вплив цих захворювань на здоров’я та продуктивність молочних корів поширюється не лише на поточну лактацію, а й на наступну.
Основними загрозами, що можуть виникати в транзитному періоді й заважати отримати від корів максимальну продуктивність, наближену до генетичного потенціалу, є:
• депресія споживання сухої речовини;
• надлишкова кондиція маси тіла;
• кетоз;
• післяотельна гіпокальціємія;
• збільшення вибуття корів зі стада;
• від’ємний енергетичний баланс;
• зменшення конверсії корму;
• збільшення кульгавості;
• зміщення сичуга;
• затримка посліду, ендометрит;
• набряк вимені;
• мастит;
• факторні інфекційні вірусні захворювання (ІРТ, вірусна діарея), клострідіози.
Як збільшити споживання СР
На початку транзитного періоду в корів може початися депресія (зниження) споживання сухої речовини, що разом із підвищеними потребами в енергії для підтримки організму, росту плода й молочної залози в останній місяць тільності може призвести до негативного енергетичного балансу. Тому організм корови реагує і вимушений компенсувати брак енергії, використовуючи запаси жиру. Жири починають мобілізуватися ще до отелення, щоб компенсувати дефіцит глюкози. Дефіцит енергії та мобілізація жиру тривають і після отелення, оскільки недостатнє споживання сухої речовини у ранній лактації не встигає за підвищеними потребами в лактації.
Таким чином, у транзитному періоді основною проблемою, що провокує всі інші проблеми, є зниження споживання сухої речовини корму. Наслідком зниження споживання сухої речовини є від’ємний енергетичний баланс і відповідна мобілізація жиру в організмі, що призводить до більшої кількості циркуляційних неетерифікованих жирних кислот із виробленням кетонових тіл (переважно бета-гідроксибутирату) і накопиченням ліпідів у печінці, що може призвести до дистрофії печінки.
Метаболічні проблеми ставлять під загрозу продуктивність, відтворення та здоров’я корів під час ранньої лактації, що знижує рентабельність молочної ферми та збільшує ризик вибракування корів. Таким чином, упродовж транзитного періоду необхідно впроваджувати дієву стратегію годівлі та керування, які сприяють більшому споживанню сухої речовини й зменшують мобілізацію жиру.
Надлишкова кондиція
Корови з надлишковою кондицією у транзитному періоді мають великий запас ліпідів в організмі й мобілізують більше цих ліпідів під час отелення, мають гірший апетит і низьке споживання сухої речовини до і після отелення, мають ослаблену імунну функцію, підвищені показники запалення в крові та можуть хворіти на факторні інфекційні захворювання.
Термін «надлишкова кондиція» є суперечливим. Сучасні рекомендації щодо оптимальної кондиції під час отелення на основі останніх досліджень, мають тенденцію до зниження і, на нашу думку, бал вгодованості близько 3,0–3,5 (шкала від 1 до 5) є виправданою ціллю на сьогодні. Корегування кондиції вгодованості має бути комплексним упродовж усієї лактації, жодним чином цього не можна робити в сухостійному періоді. У сухостійному періоді треба тільки вживати заходи щодо недопущення подальшого накопичення зайвого жиру і підтримки кондиції, у якій уже перебуває тварина.
Профілактика гіпокальціємії
Гіпокальціємія (молочна лихоманка) є важливою проблемою, яка уражає молочних корів на початку лактації, особливо тих, що починають другу або більшу лактацію. Вона характеризується рівнем загального кальцію в сироватці крові <5,5 мг/дл у період отелення, а також клінічними ознаками.
Менш визнаною проблемою є поширеність субклінічної гіпокальціємії, яка не має клінічних ознак, але впливає на продуктивність і стан здоров’я й зазвичай характеризується загальним умістом кальцію в сироватці <8,5 мг/дл. Численні дослідження показали, що корови із субклінічною гіпокальціємією мають підвищений ризик розвитку ендометриту, підвищений ризик післяотельної лихоманки, збільшення кетонових тіл після отелення, довшу середню тривалість сервіс-періоду, збільшення кількості днів доїння й міжотельного періоду та пригнічення імунітету.
Найефективнішою профілактикою є правильна стратегія годівлі. Доведено: згод овування раціону з негативним DCAB (від’ємний катіонно-аніонний баланс) за 21 день до отелення запобігає клінічній (п’ятикратне зниження) та субклінічній гіпокальціємії. Кислотно-лужний стан корови змінюється, що призводить до збільшення кількості кальцію в крові. Ці зміни в кислотно-лужному стані корови впливають на кислотність сечі вже через два дні після початку годівлі раціону з від’ємним DCAB. Перевірка рН сечі корів у групі пізнього сухостою допомагає контролювати ефективність аніонного раціону.
Наведемо приклад із практики господарства, де не застосовували аніонні раціони, мотивуючи це великими витратами на аніонні препарати.
Корови у господарстві мали численні проблеми в транзитному періоді, особливо клінічна і в більшості випадків — субклінічна гіпокальціємія. На фермі (687 лактуючих корів), днів доїння в середньому по стаду — 219 за норми 175 (рис.), тобто більше на 44 дні. Після досягнення піку лактації (50–70-й день) у корів падає продуктивність близько на 60 г/добу. Тобто за тих самих затрат на корми, утримання, обслуговування тощо щоденно ферма недоотримує: 44 дні доїння х 0,06 кг молока х 687 дійних корів = 1813 л молока/добу.
За рік це понад 600 т недоотриманої продукції. Також потрібно рахувати збитки від недоотримання телят. Якщо порахувати вартість втрачених 600 т молока/рік, то раціон вартістю у 250 грн/добу в транзитному періоді вже не здається таким дорогим. Контролювати транзитний період можна за допомогою низки показників, наведених у таблиці.
Збалансувати раціон
Збалансований раціон — дуже важлива умова успішного ведення транзитного періоду. Потрібно вводити концентрат протягом останніх двох-трьох тижнів до отелення, адаптуючи рубець до раціону з високим умістом крохмалю й забезпечуючи додаткову енергію в період, коли споживання сухої речовини корму зменшується. Рекомендовані норми раціону для корови пізнього сухостою, яка споживає від 10,0 до 10,4 кг сухої речовини/день, становлять 14–15% сирого протеїну (CP), 33–38% транзитного протеїну (% CP), 6,5–7,0 МДж NEL/кг — чиста енергія лактації, 25–30% кислотна детергентна клітковина (ADF), 35–40% нейтральна детергентна клітковина (NDF) та 30–35% неволокнисті вуглеводи), від’ємний аніонно-катіонний баланс (DCAB) — 100–150. Забезпечення вітамінами, мікрота макроелементами, за потреби адсорбентами мікотоксинів, гепатопротекторами має бути в програмі годівлі. Обов’язково слід годувати транзитних корів загально змішаним раціоном (TMR), щоб забезпечити рівномірне розподілення концентрованого корму.
Отже, якщо ми хочемо звести до мінімуму проблеми з метаболізмом у високопродуктивної корови на початку лактації й запобігти втратам продуктивності як у поточній лактації, так і майбутніх лактаціях, ми повинні оптимізувати транзитний період. Тобто налагодити дієву стратегію годівлі транзитного періоду, менеджменту стада в транзитному періоді, ветеринарні протоколи з профілактики та лікування основних захворювань.
The Ukrainian Farmer
