Майже всі позиції внутрішнього ринку овочів продемонстрували рекордні ціни й одночасно низьку якість продукції та проблеми зберігання

Овочеві справи

 Майже всі позиції внутрішнього ринку овочів продемонстрували рекордні ціни й одночасно низьку якість продукції та проблеми зберігання.  

Україна знову стала імпортером картоплі — таку важливу тенденцію овочевого ринку України називають експерти, підсумовуючи початок року і перші місяці весни. 

За даними Євгена Кузіна, аналітика плодоовочевого ринку проєкту EastFruit, з липня 2024 року по березень 2025-го Україна імпортувала 83 тис. тонн продовольчої картоплі. 

«Це рекордний показник останніх чотирьох сезонів і взагалі один із найвищих за всю історію, — констатує він. — Більше картоплі Україна імпортувала тільки в сезонах 2019/20 року (з російського і білоруського ринків) та 2020/21 (з Євросоюзу). Нині картоплю ввозять або з країн ЄС (урожай-2024) або з Єгипту (новий урожай)». 

Протягом сезону аналітики фіксували підвищення відпускних цін на картоплю — після короткого періоду відносної стабільності. Одночасно ціни на картоплю з кінця березня — початку квітня почали знижуватись. Також рекордними були й ціни на решту овочів борщової групи та тепличні огірки й помідори українського виробництва. 

Детальніше про основні тенденції овочевого ринку — в огляді журналу «Плантатор». 

КАРТОПЛЯ 

За оцінками експертів, головним чинником підвищення ціни картоплі протягом сезону стало суттєве зменшення обсягів пропозиції на внутрішньому ринку. Багато фермерів, які не мають відповідних умов для тривалого зберігання врожаю, реалізували більшість продукції ще в першій половині сезону. 

Гуртовики зазначали брак достатніх обсягів якісної картоплі на внутрішньому ринку. Фермери пояснюють ситуацію наслідками несприятливої погоди під час збирання врожаю — зокрема тривалий період спеки та затяжні дощі погіршили як зовнішній вигляд і розмір бульб, так і їхню здатність до зберігання. Крім того, за даними аналітиків EastFruit, багато господарств 2024 року були змушені садити посадковий матеріал не найкращої якості, що також позначилося на кінцевому результаті. 

Як наслідок, на ринку виник дефіцит, що й спровокувало новий ціновий виток і зробило картоплю одним із найдорожчих овочів цього сезону. У березні ціни утримувалися в межах 20–28 грн/кг, що у середньому на 16% вище, ніж у той самий період минулого року. Картопля була досить дорогою навіть у період її збирання у жовтні-листопаді, зауважує Ксенія Гусєва, експертка плодоовочевого ринку України «АПК-Інформ». 

У січні чимало учасників ринку припускали, що з настанням весни підвищення цін на картоплю значно пришвидшиться — такі очікування підживлювались повідомленнями про потенційний дефіцит якісної продукції в Україні. Проте під кінець березня — початок квітня почали знижуватися й впали до 18–25 грн/кг. 

Основним чинником здешевлення картоплі на внутрішньому ринку стало суттєве розширення її пропозиції — як із боку українських виробників, так і з боку імпорту. Переважна частина українських фермерів намагається якомога швидше збути залишки картоплі, адже її якість у сховищах помітно погіршується з кожним тижнем. 

За інформацією гуртових трейдерів, на вітчизняному ринку наразі активно реалізується якісна торішня картопля польського походження. Цікаво, що вартість цієї імпортної продукції практично не відрізняється від цін на вітчизняну картоплю, що створює високу конкуренцію між виробниками. 

Водночас цього сезону в країнах Євросоюзу були проблеми з картоплею, як і в Україні, через посуху, а потім — дощі, саме тому вона дорожчала протягом всього року, додає Гусєва. У торгових мережах взимку ціна картоплі доходила до 50–60 грн/кг. 

«Нині вітчизняні виробники суттєво знизили ціни, тому що треба її розпродати, вони готуються до посівної й потрібні гроші, тому сюди масово пішла продукція з Польщі, — веде далі експертка «АПК-Інформ». — Але навіть нинішня ціна 18–25 грн/кг висока проти минулого року». 

Наразі ціна все ще перевищує показники початку квітня 2024 року майже на третину, однак через значні залишки продукції на ринку аграрії припускають, що вартість у цьому сегменті може й надалі знижуватися. 

КАПУСТА, МОРКВА Й БУРЯК 

Ціни на білокачанну капусту з початку року й до середини квітня були рекордно стабільними на рівні 36–42 грн/кг. Проте в останній тиждень перед Пасхою, навіть порівнюючи з минулим тижнем, почали стрімко підвищуватись. Адже з ранньої продукції на ринку нині є тільки теплична капуста із Закарпаття. Через жорсткі погодні умови весни ранню культуру відкритого ґрунту (капуста-сорокоднівка) мали почати садити ще в перших-десятих числах квітня, але десь завадив дощ, десь сніг із хуртовиною. Тому капусту почнуть садити тільки тепер, коли потепліло. 

Закладання й вирощування пізньої капусти минулого року також супроводжували дуже несприятливі погодні умови: у сезон дощів її активно заливало, що значно знизило якість і кількість продукції. В результаті сьогодні з місця фермери пропонують торішню капусту за 44– 45 грн/кг, ранню — 50–60 грн/кг, а імпортна з Македонії доходить навіть до 70 грн/кг. У результаті капуста знову очолила рейтинг із найвищими цінами серед усіх позицій борщового набору. 

Сезон відкритого ґрунту буде дещо зміщуватись не лише по капусті, а й по всіх ранніх овочах через те, що ґрунт для садіння тривалий час був не прогрітий, наголошує Гусєва. До того ж торік, наприклад, моркви та буряка заклали на зберігання мало також через погодні умови, які вплинули на якість. 

У січні фіксували підвищення цін на моркву, а гравці ринку пояснювали його досить високим попитом на якісну продукцію в умовах обмеженої пропозиції. Гуртовики й торгові мережі швидко закуповували цю продукцію, тоді як запаси моркви у сховищах господарств стрімко скорочувалися. 

У результаті морква і буряк протягом сезону дорожчали, і тільки під кінець березня — початок квітня ціни на моркву почали просідати й знизилися з 28–34 грн/ кг до 25–30 грн/кг. Але й це дуже високий показник, зауважує Кузін, — за останні сезони ціни були вищими тільки в березні 2023 року. Можливо, просідання ціни зумовлено виходом на український ринок значних обсягів польської продукції. 

Виробники пояснюють поточну цінову ситуацію слабким споживчим попитом на моркву, попри те, що її якість у сховищах швидко погіршується. Через це фермери змушені знижувати відпускні ціни навіть у ситуації, коли запаси моркви на складах стрімко зменшуються. Водночас попри труднощі українським аграріям наразі все ж вдається реалізовувати моркву в середньому в 3,5 раза дорожче, ніж на початку квітня 2024 року. Ціни ж на буряк досягли весною рівня 25 грн/кг від виробника — це рекордна планка для цього продукту, констатує Гусєва. 

ЦИБУЛЯ 

Зазвичай, якщо якість цибулі висока, а обсяги урожаю збалансовані, ціни на неї починають стабільно підвищуватись із березня. Цієї весни й обсяги надвеликі, і якість низька, кажуть експерти. А виробники скаржаться на сповільнення попиту на цибулю через зниження купівельної спроможності українців. 

Гусєва називає культуру найпроблемнішою позицією на ринку. Обсяги цибулі у сховищах українських овочівників і досі великі. Торік її заклали надто багато — і нормальної ціни на неї не було, пояснює експертка, це була стагнація протягом усього сезону. У кінці березня — початку квітня цибуля торгувалася по 7–13 грн/кг і навіть нині виробники продають її від 8 до 14 грн/кг. 

«Частина виробників навіть вимушена пускати цибулю в переробку, адже її якість уже стрімко погіршується, — розповідає співрозмовниця «Плантатора». — А ціну на цей продукт, на жаль, підвищити не можна, тому що обсяги в запасах ще великі, а якість дуже й дуже низька». 

Плюс до того із середини квітня в Україну починає заходити рання імпортна цибуля, яку першими повезуть Туреччина та Єгипет, а українська озима продукція піде тільки в кінці травня, зауважує аналітик «АПК-Інформ». «Тому, якщо до цього моменту вітчизняні виробники не встигнуть розпродати торішню цибулю, її доведеться просто викинути», — резюмує Гусєва. 

Для порівняння: 2023 року у квітні цибуля підскочила у ціні за 40 грн/кг. Після цього її посадили набагато більше, і перевиробництво дещо знизило ціну цього періоду 2024-го — до 25–27 грн/кг. Це не зупинило бажання фермерів знову заробити на цибулі в сезоні 2024/25 року в надії, що вона знову буде 30–40 грн/кг. Цибулю насаджували й далі, а в результаті отримали перевиробництво й обвал ціни до антирекордних 12 грн/кг. 

«Багато хто продовжив релокацію бізнесу на цибулі з фронтового Півдня на Захід, і її почали вирощувати ті, хто її взагалі не вирощував раніше, — пояснює цибулеву кризу експертка. — А ця культура має свою складну специфіку вирощування й зберігання, до того ж обладнаних сховищ суттєво більше в Україні не з’явилося». 

Крім того, в Україні цього сезону експорт цибулі був мінімальний. По-перше, через ту саму низьку якість продукту. По-друге, у країнах ЄС не було проблем із власною продукцією, як торік, коли Україні навіть вдалося туди відправити незначні обсяги своєї цибулі. За даними Кузіна, за липень 2024 року — березень 2025-го Україна експортувала 2,7 тис. тонн цибулі, а за такий самий попередній період — 8,4 тис. тонн. 

Загалом для всіх овочів борщової групи є гострою проблема зберігання, яка пов’язана насамперед із відсутністю якісних сховищ. Крім того, господарства, які й далі вирощували в південних областях країни, побоювалися закладати врожай у камери, навіть якщо мали таку можливість, через дуже велику ймовірність обстрілів і проблем зі світлом, розповідає Гусєва. 

З іншого боку, хто виїхав на Захід України, ще не встигли побудувати ці склади, а закладати в орендоване сховище економічно недоцільно, додає експертка. 

«Наприклад, сплачувати за зберігання цибулі та за електроенергію і в результаті отримати ціну 8 грн/кг — означає піти в мінус», — пояснює співрозмовниця «Плантатора». 

Утім, сьогодні виробники активніше вкладають навіть не у сховища, додає Гусєва, а в техніку для передпродажної підготовки — миття, фасування та пакування овочів. 

Оскільки лідером за цінами й продажами цього сезону є картопля, на думку спостерігачів, на майбутній сезон слід очікувати збільшення площ саме під цією культурою. Хоча й торік її посадили багато — площі не зменшували проти 2023 року, проте був дуже слабкий урожай через погодні умови. 

За тих самих причин фермери будуть робити ставку майже на всі позиції борщової групи однаково. І навіть цибулю, незважаючи на низьку ціну, все одно будуть садити ті підприємства, які заточені під цю культуру і вирощують її професійно багато років, уважає експертка «АПК-Інформ». 

ТОМАТ І ОГІРОК 

У березні відбулося короткострокове здешевлення тепличного огірка нижче від тогорічного рівня, але далі ціни відновилися й на початок квітня перевищували торішні на 60%. У ретроспективі ціни на тепличні огірки є високими й протягом 2022–2024 років. Було певне просідання у вересні 2023 року та навесні 2024 року. Проте спека минулого сезону внесла свої корективи, і ціни знову пішли вгору. Вони трималися високими до кінця 2024 року, навіть коли пішов імпорт огірків в Україну. Помітне зниження відбулося тільки у лютому, хоча перед 8 березня ціни на огірок знову підвищились. 

Цілорічний цикл вирощування в Україні нині має тільки Уманський комбінат, стверджує Гусєва, решта працює по сезонах. У січні й лютому майже всі комбінати відпочивають, а в Україну йдуть найбільші обсяги імпорту з Туреччини. Цього року в комбінатів ще більше підвищилась ціна на виробництво через збільшення тарифів на енергоносії і ресурси. 

«Крім того, цієї весни комбінатам не вистачало сонця для визрівання продукції, і вони мали посилювати обігрів, — розповідає експертка. — У результаті, якщо Туреччина везла нам огірок по 60 грн/кг, то українські комбінати виходили з ціною 170–180 грн/кг». 

На сьогодні турецький сезон огірків завершується, і на ринку лишилася тільки українська продукція, а комбінати працюють на повну потужність. З іншого боку, тільки три підприємства вийшли з томатами у першій декаді квітня, а турецький імпорт і далі надходив. За даними аналітиків EastFruit, у січні-березні імпорт огірків і помідорів в Україні був рекордним (11,3 тис. та 25,2 тис. тонн). 

Деякі українські комбінати зменшили виробництво, повідомляє аналітик «АПК-Інформ» і пояснює причини: значно виросла собівартість, зокрема через підвищення тарифів і проблеми зі світлом. «Наприклад, двом комбінатам у Харківській області давали його на три-чотири години на день, а вмикати генератори — дуже дорого», — розповідає Гусєва. 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ