Здвоювання коліс є процедурою, яка має на меті поліпшити експлуатаційні якості техніки та зменшити її негативний вплив на ґрунт.
Одним з основних недоліків потужної техніки є її надмірна вага. І це не просто забаганка виробника: без цієї ваги трактор не зможе перетворити потужність двигуна на тягове зусилля й працювати із широкозахватними знаряддями. Водночас важкі й продуктивні трактори та комбайни безжально тиснуть на ґрунт, утворюючи сумнозвісну плужну підошву, яку кожних 3–4 роки потрібно руйнувати, витрачаючи паливо та ресурс техніки. Рослини ж страждають від дефіциту або надлишку вологи, коренева система не росте так, як потрібно, врожайність зменшується.
Здвоювання коліс на сьогодні є практично єдиним способом зменшити шкідливий вплив важкої техніки на ґрунт і поліпшити передачу тягового зусилля. Дослідження показали, що застосування здвоєних коліс зменшує буксування на 20–36%, витрати палива під час виконання польових робіт до 15% і збільшує продуктивність машинно-тракторного агрегата до 15%.
З технічного погляду здвоювання коліс є доволі простою операцією. Для цього застосовують жорсткі або м’які механізми. У кожного типу є свої недоліки та переваги, але тут потрібно обирати виходячи з конкретних умов роботи техніки. Все залежить насамперед від робіт, які виконуватиме трактор протягом сезону: якщо додаткові колеса будуть потрібні не завжди, слід віддати перевагу тим механізмам, які дадуть змогу швидко та зручно змінювати конфігурацію. Проте фермерам, які раніше із цим питанням не стикалися, варто хоча б порадитись зі спеціалістами, а краще взагалі повністю доручити їм цю роботу.
Думки експертів
Віктор Третяк, канд. техн. наук:
Здвоювання коліс є сьогодні найпростішим рішенням, тому аграрії ним послуговуються. Хоча перерозподіл ваги та зменшення ущільнення найкраще досягається за інших умов. Наприклад, у здвоєних колесах опір коченню більший через більшу площу контакту з поверхнею, а також через збільшення вдвічі зон деформації шин (у нижній частині колеса). Під час руху на цю деформацію витрачається певна енергія. Якщо ми збільшуємо кількість коліс, відповідно збільшується кількість зон деформації та кількість витраченої енергії. Тому якщо трактори застосовуватимуть у транспортних операціях, найкраще додаткові колеса зняти. Власник отримає відчутну економію палива, а також заощадить ресурс знятих шин.
Потрібно також згадати рекомендацію виробників про дещо зменшений тиск повітря у шинах зовнішніх коліс. Це робиться ніби для того, щоб трохи зменшити навантаження на зовнішні колеса, оскільки вони працюють на більшому вильоті, й передача значного крутного моменту в таких умовах потребує надто міцного та надійного з’єднання. Проте, що фактично отримує аграрій? Зменшення тиску приводить до зменшення зовнішнього діаметра колеса. Відповідно, під час руху у здвоєній конфігурації колеса мають різний діаметр і, відповідно, різну довжину кола. Це призводить до часткового ковзання одного з коліс і його пришвидшеного спрацювання. Особливо це відчуватиметься, коли трактор або комбайн багато пересувається дорогами з твердим покриттям. У вологих умовах ґрунтозачепи, які мають конфігурацію ялинки, у звичайному (одиночному) варіанті вигрібають багнюку з-під колеса. У здвоєній версії грязюка набиватиметься у міжколісний простір, що в результаті зведе нанівець намагання зменшити навантаження на ґрунт. Конфігурація плями контакту змінюватиметься непередбачувано, і в цих умовах залишається сподіватися лише на удачу. У таких ситуаціях найкраще підійдуть широкі одинарні шини. Також дослідженнями доведено, що основне ущільнення створюється першим колесом. Усі інші, які їдуть по тому самому сліду, ґрунт практично не ущільнюють. Отже, найкращим варіантом може бути тривісний трактор, а не трактор класичної компоновки на здвоєних колесах. Харківський трактор «Слобожанець» тому добрий приклад. Однак таке рішення технічно складніше, і тут виникає запитання про загальну зручність і вартість такої схеми. Також для зменшення ущільнення й оптимізації енерговитрат під час руху по м’якому ґрунту бажано використовувати колеса якомога більшого діаметра. Доведено, що це приносить певну економію.
Нерівні поля та здвоєні колеса є поняттям несумісним. Зазвичай нерівний рельєф призводить до того, що більшість навантаження переноситься на одне з коліс у парі, а друге практично висить в повітрі. Це стосується як вузьких коліс, що використовуються в овочівництві, так і звичайних. Проте такі нерівності трапляються нечасто, й лише на дуже горбистих полях потрібно звертати на це увагу. Проте є інші причини, які можуть суттєво вплинути на нерівномірність навантаження. Наприклад, це встановлення в пару коліс із різним ступенем спрацювання або взагалі різного типорозміру. Жодного профіту від таких дій отримати неможливо, а от видатки відчутно збільшаться. До речі, потрібно розуміти, що шини різних моделей і виробників можуть деформуватися по-різному. В такому разі жорсткіше колесо буде нести більше навантаження й більше трамбуватиме ґрунт.
Микита Митько, ТОВ «М-Рад»:
Якщо говорити про типові помилки аграріїв, то починати треба насамперед із того, що вони взагалі не застосовують систему здвоювання коліс. Така конфігурація дає відчутну економію палива, збільшує продуктивність, зменшує ущільнення ґрунту. Ми робили порівняльні тести на одному з агропідприємств і отримали різницю витрат палива на оранці 1,05 літра на два гектари, продуктивність трактора збільшилася на 15% і буксування теж відчутно зменшилося. Трактор почав працювати на вищих передачах: коли на одинарних колесах використовувалася 6–7-ма передача, то на здвоєних поїхав на 8–9-й. Якщо говорити про ущільнення ґрунту, то на одинарних колесах вплив поширюється на глибину 1,5 метра. Від здвоєних коліс вплив поширюється лише на 75 см, а структура ґрунту не порушується. Тобто можливе його відновлення у природних умовах. Відповідно господарство отримає кращий розвиток рослин, більшу врожайність і заощадить на глибокому обробітку.
Під час установлення додаткових коліс ми часто натрапляємо на дві основних помилки: це невідповідність тиску в шинах і використання надто вузьких проставок між колесами. Кожен виробник для кожної шини радить використовувати певний тиск. Однак кінцевий споживач звертає увагу лише на той тиск, який зазначено на шині. Наприклад, у трикутничку може бути зазначено тиск 2,5 бар, і фермер саме до такого тиску накачує колесо. Хоча цей тиск зазначено для монтування шини на диск, щоб вона правильно сіла на посадкові місця. Для експлуатації ж потрібен зовсім інший. Наприклад, для передніх коліс у здвоєній версії це може бути 1 бар, для задніх відповідно 1,2 бара. А накачують усе одно 2,5 бара, і потім дивуються, чому не можуть отримати очікуваних результатів. Немає економії, пробуксовування таке саме, і взагалі — навіщо мені здвоєні колеса?
Надто вузька проставка між дисками призводить до того, що колеса розташовуються близько одне від одного, й у вологих умовах міжколісний простір забивається грязюкою. Особливо часто це трапляється на чорноземах і глинистих ґрунтах, які схильні до налипання. Бували випадки, коли намотана на колеса багнюка відривала у тракторах крила. Щоб цього не траплялося, трактористу доводиться постійно чистити колеса, від чого продуктивність потужної (і недешевої) техніки суттєво знижується. Також намагання зменшити ширину колії та загальний габарит трактора може стати проблемою під час експлуатації так званих шин наднизького тиску. В нижній частині коліс відбувається деформація, і боковини починають контактувати одна з одною, що призводить до швидкого спрацювання.
Механізмів здвоювання існує декілька, але найбільшу популярність мають універсальний (на замках), а також жорсткий (барабан). Універсальний привабливий тим, що з його допомогою можна дуже швидко змонтувати додаткові колеса. Ми робили хронометраж і можемо стверджувати, що на це потрібно 20–30 хв. Усе залежить від досвіду того, хто робить цю операцію. Барабан монтується набагато довше й складніше, і зазвичай трактор тоді весь сезон їздить на здвоєних колесах. Щоб змінити конфігурацію, потрібен час, а це досить незручно. Існує також муфтовий механізм здвоювання, але його уже практично не застосовують.
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
