Елеватор

Державні засіки Рівненщини

Державні засіки Рівненщини

Третій рік поспіль Рівненщина збирає небувалі для себе врожаї зернових – понад мільйон тонн. Середня урожайність нинішнього року – 40,6 ц/га, а ранніх зернових – цілих 70.

 

Ми ще жодного разу не підвели державу», – так сказав керівник одного з найстаріших в Україні підприємств зі зберігання та переробки зерна – досвідчений аграрій, директор державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» Віктор Железняк.

 

Перші млини тут, у Радивилові, який має вигідне географічне положення, на перехресті трьох областей – Рівненської, Львівської та Тернопільської, з’явилися в тридцятих роках минулого сторіччя. Тобто, як кажуть у Західній Україні, ще за Польщі. І саме вони дали початок цьому доволі унікальному підприємству, яке впродовж усього свого існування підставляє аграріям надійне плече. Віктор Железняк віддав йому понад 40 років життя, з них 28 працює директором. Робота в різних, сказати б, суспільно-економічних формаціях добряче загартувала і директора, й колектив. Тут міцно тримають удар від конкурентів – приватних елеваторів та зерносховищ, сплачуючи щороку до 8 мільйонів гривень податків та обов’язкових платежів. На двох елеваторах та хлібоприймальному пункті підприємства приймають близько 100 тисяч тонн зерна, за добу можуть прийняти 2 тисячі тонн і стільки ж – відвантажити. Це може бути жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, соя, кукурудза чи, скажімо, соняшник, який вже п’ятий рік поспіль сіють і на Рівненщині (наприклад, торік, незважаючи на те, що технологія його зберігання принципово інша, тут успішно зберегли 6 тисяч тонн насіння соняшнику). І при цьому мають найнижчі в області розцінки на зберігання зерна: 13,5 грн за тонну коштує завезти зерно, зважити його, провести лабораторне дослідження та всипати в яму (тобто приймання), від 25 до 36 грн за тонну (на місяць) – зберігання (залежно від технології, яка буде застосована), від 27 до 36 грн – сушіння (залежно від культури).

 

Бо якщо погода цього року дуже допомогла раннім зерновим, які мають 10–11% вологості (в нормі – до 14%) і досушування зовсім не потребують, то, скажімо, кукурудза, яку збирають і в жовтні – листопаді, без цього процесу не обійдеться. Отже, приватні конкуренти, хочуть того чи ні, а орієнтуються на радивилівців.

 

До речі, 30% усього зерна, яке зберігається на підприємстві, – державне. Тобто належить ПАТ «Аграрний фонд», який сьогодні теж працює за ринковими цінами. І, зокрема, проводить форвардні та спотові закупівлі зерна у сільгоспвиробників. Радивилівці постійно модернізують потужності підприємства: зокрема, тут повністю відійшли від газового опалення, поставивши міні-котли на дровах, і в такий спосіб зекономили вже мільйон гривень. Втім, мрія директора – відійти від газу ще й на сушінні зерна: адже відходів, які можна спалювати в теплогенераторі, тут цілком вистачає! От тільки коштує він три мільйони гривень, а кредиту державне підприємство взяти не може – бо не може дати в заставу майно. Що ж виходить: приватник спокійно бере кредит, модернізується, створює кращі умови і, відповідно, знижує собівартість зберігання зерна, а надійному партнеру держави до такого – зась.  Відтак єдине подібне підприємство на три області не має витребуваного часом розвитку через позицію… самої ж держави. А частка газу в собівартості сушіння зерна сягає немало-небагато – 40%.

 

Втім, директор не втрачає надії: – Торік ми прийняли 97 тисяч тонн зерна, цього року – вже 120, а наступного плануємо 140. Можливо, «Украгролізинг» дасть нам у кредит теплогенератор, і я зможу зацікавити наших партнерів, – каже невгамовний Железняк. – Держава завжди мала стратегічні запаси збіжжя. У нинішній непростий час вона, як на мене, просто зобов’язана поставити державні підприємства та бізнес-структури принаймні в рівні конкурентні умови.

Інна Омелянчук

журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
   

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ