Кожне свиногосподарство є унікальним і специфічним, відрізняється генетикою, технологією, умовами утримання поголів’я, менталітетом людей тощо. Утім, нерідко всіх можуть об’єднувати допущені помилки менеджменту в секторі опоросу. Про їхні причини та шляхи усунення — у пропонованій публікації.
Пізня постановка на опорос
Оптимально, коли свиноматка приходить у цех опоросу за п’ять-сім днів до очікуваної дати опоросу. Це дає їй можливість заспокоїтися, звикнути до нових умов навколишнього середовища та нового корму (особливо це важливо для ремонтних свинок). Коли ми заводимо свиноматку за один-два дні до опоросу, то на момент опоросу вона ще може бути в стані стресу, і високий рівень адреналіну перешкоджатиме нормальній гуморальній регуляції опоросу. Наслідок — затяжні опороси, мало молока тощо. Також може бути ускладнення через різкий перехід на більш поживний корм для лактації, можливі закрепи, порушення травлення.
Некоректна годівля
Є загальноприйнята схема годівлі свиноматок у період опоросу (табл. 1). Проте, на жаль, іноді цими правилами нехтують.
Перед опоросом слід за три дні зменшувати добову даванку до 2,5 кг/добу для дорослих свиноматок і до 2,0 кг/добу для ремонтних свинок. Годівля досхочу одразу після постановки на опорос може призвести до передчасного запуску лактації, і на момент опоросу свиноматка вже матиме мастит. Також можуть виникати проблеми через переповнений кишківник під час опоросу, коли він тисне на матку й перешкоджає виходу поросятам.
Некоректне використання Окситоцину
Часто на фермах застосування Окситоцину прописано як обов’язкову процедуру в карточці обробок. Незважаючи на стан свиноматки, їй вводять ін’єкційно від 10 до 20 ОД Окситоцину для «корекції опоросу» та «покращення молочності». Насправді ці дії завдають більше шкоди, ніж користі. У нормі організм свиноматки самостійно виділяє Окситоцин у достатній кількості, а коли ми робимо ін’єкцію, то порушуємо цей механізм. Тому вводити Окситоцин потрібно тільки в разі виникнення патології. Рекомендовано 5–10 ОД на одну ін’єкцію — не частіше ніж раз на 30 хв і не більше за три ін’єкції на добу. В Україні іноді використовують зависокі дози — до 20 ОД, що спричиняє стрімке скорочення матки та блокування опоросу.
Крім скорочення матки Окситоцин також спричиняє скорочення паренхіми вимені й провокує виділення молока. Це може стати причиною маститу, якщо поросята ще не народилися і не п’ють молоко.
Некоректна синхронізація опоросів
Зазвичай медикаментозний виклик опоросів роблять для того, щоб опороси відбувалися вдень, коли на території ферми є всі спеціалісти, особливо потрібен ветеринарний лікар. Однак, на жаль, є загроза помилок зі строками супоросності, що може призводити до проблем зі здоров’ям свиноматки й поросят.
Рекомендовано проводити ін’єкцію простогландинів на 113-й день супоросності, щоб на 114-й день відбувся опорос. Однак тут можна легко помилитися. Часто в господарствах, де синхронізують опороси, бачимо велику кількість (понад 5%) мертвонароджених поросят, а також нежиттєздатних. Проблема в тому, що опорос проводять зарано і приплод ще недорозвинений.
Для розуміння правильних строків опоросу потрібно вивчити, на який день супоросності зазвичай свиноматки поросяться природним шляхом. Для сучасних гібридів і гіперпродуктивних порід характерно переношувати до 116 дня — це є нормою для них. Тому слід визначити, який термін виношування є нормальним на цій фермі й далі за синхронізації орієнтуватися на цей строк.
Передчасна рододопомога
Орієнтовно опорос має відбуватися так. Протягом першої частини опоросу (до 2,5 год) — моніторинг кожних 45 хв. За цей час мають народитися 4–6 поросят. Між першим і другим поросятами може бути розрив до 1 год — це нормально. Протягом другої частини опоросу (до 2,5 год) моніторинг є частішим — кожні 30 хв. Якщо за 45 хв поросят немає, потрібне втручання рукою. Якщо перевірили рукою й поросят немає, вводимо Окситоцин, 5–10 ОД. На завершальній стадії опоросу моніторинг має бути кожних 20 хв. У цей період можливі мертвонароджені поросята. Якщо 45 хв не виходять ні плацента, ні поросята, треба втручатися рукою.
Передчасна рододопомога (допомога рукою, Окситоцин) може негативно вплинути на процес опоросу. Слід пам’ятати, що рододопомога більше як 30% свиноматкам на опоросі — проблема, яку треба виправляти (генетика, технологія, годівля, ветеринарія).
Причини патології опоросу
Не всі відхилення опоросу треба вирішувати Окситоцином і ручною допомогою. Своєчасна ідентифікація причини патології опоросу та швидке реагування допоможуть уникнути негативних наслідків. Так, причиною довгого опоросу (понад 5 год) можуть бути ожиріння свиноматки, висока температура в приміщенні або гіпокальціємія. Закрепи під час опоросу спричиняють пізнє переведення свиноматки на опорос (за 1–2 дні), брак клітковини в кормі або води.
Атонію матки найчастіше пов’язано з високою температурою в приміщенні. Тетанізація (блокування) матки — наслідок передозування Окситоцину. Збудження (стрес) пов’язано з пізнім переміщенням свиноматок на опорос (особливо характерно для ремонтних свинок, шумом у приміщенні, що лякає тварину, чи болем під час опоросу, який знімають знеболювальним препаратом.
Найхарактернішим відхиленням опоросу для ремонтних свинок є важкі поросята, їхню вагу треба регулювати годівлею свиноматки. Також проблеми під час опоросу можуть бути спричинені непрохідністю родових шляхів (як наслідок перегодовування свиноматки, коли кишківник блокує матку), а також перекрученням рогів матки (потрібно втручання лікаря). Вузькі родові шляхи — проблема ремонтних свинок, яких вирощують за технологією відгодівлі, або ж особливість генетики, характерної для батьківських порід.
Поганий мікроклімат
Потреба в температурних режимах свиноматки й поросят сильно відрізняються. Для свиноматок комфортною є температура 18–20 °C, тоді вони легко поросяться. Підвищення температури понад 22 °C знижує споживання корму та молочність свиноматки, понад 25 °C може спричинити атонію матки та затяжний опорос, більше як 28 °C блокує систему терморегуляції свиноматки й може спричинити тепловий удар.
Для новонароджених поросят потрібна температура теплого килимка 33–35 °C — щоб вони могли швидко обсохнути й не витрачали енергію на обігрівання. Слід пам’ятати, що температура вища за 36 °C вже є некомфортною для поросят, їм спекотно, вони лягають по краю килимка. За температури нижчої ніж 32 °C поросята мерзнуть, втрачають активність, мають схильність до захворювань.
Рекомендовані параметри мікроклімату у відділенні опоросу наведено в табл. 2.
Тривала міксація поросят
Відомо, що вирівнювання гнізд слід проводити в перші 24 год після опоросу, оскільки в період між 36 і 48 год відбувається закріплення поросят за сосками й перехід свиноматки на рефлекторний режим годівлі з проміжками 40–60 хв. Після 48 год поросята вже ссуть кожне свій сосок, а соски, що не залучені або мають дефекти, перестануть продукувати молоко на 3–5-й день після опоросу.
На жаль, на деяких фермах намагаються вирівнювати гнізда і на другий та третій тиждень після опоросу. Міксація поросят пізніше ніж 48 год після опоросу призводить до порушення системи закріплення за сосками, поросята починають битися за соски, травмуючи одне одного та вим’я свиноматки. Через бійки частина поросят пропускає годівлю (бо вона обмежена по часу), голодні поросята слабнуть, а в частках вимені, що не були використані, запускається механізм припинення продукування молока. У результаті маємо проблеми з відходом поросят і втрати молочності свиноматки.
Неправильне оцінювання потенціалу свиноматки
Щоб правильно оцінити, скільки саме свиноматка може вигодувати поросят за лактацію, слід зазирнути в картку свиноматки й з’ясувати, скільки поросят було відлучено від неї за попередні два опороси. Якщо свиноматка вигодовує 11 поросят, то її потенціал становитиме 11 голів, навіть якщо вона має 14 робочих сосків.
Часто робітники лишають під свиноматкою поросят відповідно до кількості її робочих сосків. Однак поняття «робочі» соски дуже відносне, бо під час опоросу вим’я наливається рівномірно, і навіть дефектні долі, що мають кратерні або сліпі соски, можуть мати нормальний вигляд. Тому, оцінюючи візуально потенціал вимені, можна помилитися. Натомість досвід вигодовування поросят за попередні опороси дає точнішу інформацію.
Активне використання ЗЦМ
Є важливий чинник, що впливає на молочність свиноматки — активність поросят, як вони масажують вим’я та чи забирають на 100% все молоко з вимені. Якщо поросята виссали все молоко, організм свиноматки отримує сигнал до збільшення продукування молока, інакше організм зменшить секрецію.
Фізіологічно в перші 10 днів після опоросу свиноматка здатна продукувати більше молока, ніж можуть спожити її поросята (тому й роблять обмеження в кормі свиноматок у перший тиждень, щоб не було занадто багато молока, що може спровокувати мастит). Тому поросята здорової свиноматки не потребують підгодівлі в перші 10 днів після народження. Є сенс підгодовувати, якщо свиноматка хворіє.
Якщо давати поросятам молочні продукти з перших днів від народження, то, споживаючи їх, поросята можуть гірше використовувати молоко матері, що автоматично знижуватиме молочність свиноматки.
The Ukrainian Farmer
