Тваринництво

Дотримуючись певних правил, можна підвищити рівень приходу в охоту свиноматок протягом першого тижня після відлучення

Охота на 95+%

Охота на 95+%

Дотримуючись певних правил, можна підвищити рівень приходу в охоту свиноматок протягом першого тижня після відлучення. 

Метою роботи будь-якого свиногосподарства є збільшення прибутковості, рівень якої залежить від різних чинників. На деякі з них господарство не може впливати, зокрема на вартість сировини, готової продукції та попит на неї. Натомість спеціалісти можуть підвищити ефективність експлуатації маточного стада, зменшивши кількість непродуктивних днів свиноматки (НДС), тобто інтервал від відлучення до осіменіння, а також від відлучення до вибраковування. Хоча цей показник і відомий в Україні, але чимало господарств на нього звертають увагу, коли прибутковість господарства різко знижується. Зазвичай відсоток приходу в охоту протягом першого тижня після відлучення поросят не перевищує 87–90%. Наша мета досягнути мінімум 90%, а в ідеалі — понад 95% приходу в охоту, а середній період від відлучення до запліднення — 4–5 днів. Як цього можна досягнути — у пропонованій статі. 

Стратегія годівлі 

Щоб максимальна кількість свиноматок повернулась в охоту на 4–5-й день після відлучення й мінімізувати ризики прохолостів, треба добре доглядати за свиноматкою відразу після опоросу. Зазвичай головною проблемою є погана кондиція лактуючої свиноматки. Для її розв’язання формується кормова стратегія годівлі під час лактації. Прикладом такої стратегії може бути годівля свиноматок досхочу. У результаті вони споживають у середньому 7,5–9 кг корму на добу (на 21-й день лактації), а втрата ваги свиноматок за лактацію не перевищує 8%. Годівля має бути збалансованою з урахуванням потреб в мікро-, макроелементах і вітамінах. 

Ще одна проблема — інфікування або травмування матки через рододопомогу. Свиноматки зі здоровою маткою швидше «стають у стрій». Щоб звести до мінімуму потребу в рододопомозі, рекомендовано годувати поросних свиноматок так, щоб вони не жиріли. Кондиція свиноматки має вирішальне значення. До 84-го дня поросності вони мають споживати 1,8 кг корму на добу, а з 85-го й до опоросу — 2,4–2,6 кг/добу залежно від вгодованості. Це запобігає нарощуванню жиру та зберігає оптимальну кондицію тварини (товщина шпику 17–19 мм в точці Р2, середню масу поросят 1,2 кг). 

Якщо рододопомога все ж потрібна, її повинен надавати навчений кваліфікований персонал, дотримуючись санітарногігієнічних вимог. 

Особливості годівлі 

Наступний важливий період після відлучення — годівля. Свиноматка після відлучення поросят має отримувати 12 500 – 14 500 ккал/голова/день, що становить приблизно 4–5 кг корму/день з першого дня після відлучення. 

У період після відлучення до запліднення свиноматок краще перегодувати, ніж недогодувати. Ідеально годувати за раціоном для лактуючих свиноматок,  де рівень енергії вищий, а рівень клітковини — нижчий, як порівняти з раціоном поросних свиноматок. 

Споживаний свиноматками рівень енергії після відлучення є одним з основних чинників для своєчасного приходу в охоту. Також це допомагає оптимізувати овуляцію й зменшити період «відлучення — запліднення». 

Для додаткової стимуляції можна використовувати енергоємні добавки, наприклад, цукор (200 г/голову/день), стартерний або престартерний комбікорм, тостовану сою або рибне борошно. 

Кнур як стимул 

У перші дні після відлучення поросят для отримання максимального ефекту слід використовувати кнура як природний стимулятор. Контакт свиноматок із кнурами — запорука швидкого приходу в охоту. 

Закрийте кнура перед свиноматками відразу на три дні після відлучення. Слід використовувати різних повновікових кнурів протягом дня — старші кнури мають перевагу перед молодшими. 

Приклад використання перегородок для фіксації кнура перед осіменінням

Заміна одного кнура на іншого підвищує їх активність. Кнур, який відчуває конкуренцію, зазвичай більше «піниться» й чмокає, тим самим вивільняючи важливі для стимулювання охоти у свиноматки гормони з ротової порожнини.

 За потреби слід видалити залишки їжі з клітки кнура, якщо вони там є, щоб він не відволікався від основної мети. Через три дні кнура повністю забирають із загону. 

Четвертий-шостий дні особливо важливі у цьому процесі. На цей час персонал повинен бути готовий до осіменіння. Кнура зачиняють перед чотирма-шістьма свиноматками (не більше). Можна використовувати візок для кнура або перегородки. Ефективно використовувати кілька кнурів одночасно. 

Коли осіменіння закінчено, кнура можна лишити перед свиноматками до 20 хв. 

Світловий режим 

Важливий чинник стимуляції свиноматок приходу в охоту — світловий режим і рівень освітленості. Тривалість світлового дня має бути 16 год на ділянці запліднення та ділянці ремонтних свинок. Освітленість має бути на рівні очей свиноматок мінімум 150 лк, а ідеально — 200 лк. За освітлення нижчого ніж 100 лк було помічено зниження відсотка опоросу на 1–1,5% та зменшення приходу в охоту після відлучення поросят на 10–15%. Рівень освітлення нескладно виміряти за допомогою мобільних застосунків-люксометрів. 

Завдяки корегуванню висоти ламп (на фото позначено червоною лінією) було збільшено освітленість на рівні свинок

Світловий режим не має залежати від людського чинника (краще встановити реле часу автоматичного контролю). Допомагає підтримувати рівень освітленості в будівлі регулярне очищення плафонів. Окрім того, збільшити яскравість світла на рівні очей тварини можна, встановивши нижче рівень плафонів. 

Мікроклімат на ділянці запліднення 

Мікроклімат у секторі запліднення — ще один вагомий чинник приходу в охоту свиноматок. Варто оцінити якість повітря, адже високий уміст аміаку чи занизький рівень кисню може уповільнити реакцію свині на кнура — зважаючи на те, що на ділянці запліднення й очікування обмежено обсяг корму. Після запліднення оптимальна температура для свиноматок на бетонних підлогах має становити 18–20 °С, за температури понад 26 °С свиноматка зазнає «температурного стресу». Щоб уникнути цих проблем, слід установити системи охолодження, що покращить прихід в охоту й відсоток опоросу. 

Більшість із тих свиноматок, які не виявили ознак охоти відразу після відлучення поросят, зазвичай приходять в охоту до 25 дня. Свиноматки з фізіологічними або гормональними патологіями можуть не виявляти ознак охоти, відтак підлягають вибракуванню. 

Надані рекомендації мають практичне підтвердження. З власного досвіду й інших колег-фахівців можу стверджувати, що головну роль у стимуляції приходу свиноматки в охоту відіграє робота з кнурами. На друге місце я поставив би рівень освітленості. Рештою чинників також не радив би нехтувати, адже вони також мають неабиякий вплив на ефективність експлуатації маточного стада.   

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ