Комбайн є надто складною машиною, тому, обираючи вживану машину, треба багато що перевірити.
Ціна нового комбайна навіть не надто великої потужності та продуктивності часто є зависокою для господарств із незначним земельним банком. І хоча багато дрібних фермерів віддають перевагу найманій техніці, це не завжди зручно, бо підрядники можуть невчасно приїхати через зобов’язання за контрактами з великими господарствами. Крім того, дрібні фермери не можуть запропонувати великі площі, а на кілька сотень гектарів підрядники їхати не поспішають: логістика надто дорога. Водночас погодні умови — як, наприклад, цього літа — можуть підкинути й неприємні сюрпризи, і втрати зерна через невчасне збирання (осипання, втрату класності) можуть обчислюватися десятками й сотнями тисяч доларів. Тому рано чи пізно хоч якийсь комбайн мусить з’явитись навіть у невеликому господарстві.
Який колір обрати
На що звертатиме увагу фермер, обираючи комбайн? На бренд? Можливо, але не факт. Найшвидше він побіжить по сусідах, подивиться, які комбайни працюють у них і за більш-менш сприятливих відгуків захоче щось подібне й собі.
В Україні представлено основні світові бренди, кожен з яких по-своєму відрізняється, але, за великим рахунком, функціонально вони дуже схожі. Так, компанію John Deere всі добре знають як виробника насамперед тракторів. Проте й на комбайни, що представлені клавішними та роторними моделями, слід звернути увагу, особливо якщо розглядати придбання машини з Європи, а ще краще — з-за океану. Там реально можна знайти 10-річний екземпляр у доброму стані, з невеликим наробітком і пристойною комплектацією. Ціна також буде приємною, хоча перевезення в Україну обійдеться у відчутну суму.
Комбайни Case IH хоч також мають заокеанське походження, дещо відрізняються від свого основного «зеленого» конкурента. По-перше, всі моделі тільки роторні з прицілом на високу й дуже високу продуктивність. Недовантаження ротора відразу призводить до збільшення втрат, тому потрібно забезпечувати роторні машини такими жатками, щоб молотильна система постійно працювала в оптимальних умовах. Молодший бренд корпорації CNH — New Holland зазвичай пропонує дещо дешевші комбайни, і на вторинному ринку їхня ціна також помітно нижча. Їх можна схарактеризувати як машини з оптимальним співвідношенням ціни та якості, до того ж навіть базові комплектації відчутно багатші, ніж у дорожчих брендів. Наприклад, системи моніторингу вологості й урожайності встановлюють на заводі на всі машини певних модифікацій. У лінійці є клавішні й роторні моделі, тому кожен собі знайде оптимальний варіант.
Корпорація AGCO представлена в Україні відомим брендом Massey Ferguson. Комбайни цього виробника за ціною також дещо демократичніші. Якщо говорити про вживані машини, то їх може виявитися не так багато на території нашої країни, оскільки певний час до нас їх завозили під брендом Challenger.
З Європейських марок у нас значного поширення набули машини німецького виробника Claas. Висока ціна цих комбайнів повністю відповідає якості обмолоту й надійності окремих агрегатів і машини загалом. На вторинному ринку є як клавішні, так і роторні моделі.
Інші бренди представлено в значно меншій кількості, тому чи є сенс купувати ці вживані машини — велике питання. Відсутність офіційних представництв і сервісів може спричинити проблему з обслуговуванням і запчастинами. Чекати необхідну деталь кілька днів а, може, й тижнів — надто дороге задоволення в сезон збирання. Навіть значний дисконт у ціні комбайна не повинен зваблювати покупця: кілька зайвих днів простою в сезон одразу знівелюють виграш.
Залежно від культур
У різних господарствах сівозміни можуть суттєво відрізнятися, що потребуватиме різних типів систем обмолоту. Наприклад, якщо значну частину площ відведено під кукурудзу, то варто замислитися про роторну машину через відносно вищу її продуктивність. Також вона краще відповідатиме вимогам тих, хто вирощує насіння культур. Уважається, що в роторі зерно вимолочується більш ощадно. Також варто звертати увагу на жатки, що продаються разом із комбайном. Зазвичай у комплект входить тільки стандартна зернова жатка, хоча іноді власник намагається одночасно продати жатки для інших культур — кукурудзи, соняшнику, а також приставки для ріпаку за доволі приємною ціною.
З продуктивністю комбайна треба бути обережним і не намагатися придбати якомога потужнішу модель. У невеликих господарствах зазвичай немає великої кількості власного вантажного транспорту, який встигав би вивозити зерно з поля, і в результаті комбайн простоюватиме через труднощі з логістикою.
У кого купувати
Українські аграрії звикли шукати насамперед низьку ціну за більш-менш прийнятної якості. Це стосується не лише комбайнів, а й іншої самохідної та причіпної техніки. Привабливіша ціна завжди буде у приватних продавців. Дилер зазвичай установлює вищий цінник, але він навряд чи запропонує машину з прихованими проблемами: власний імідж дорожчий, і краще, щоб фермер потім приходив до дилера по сервіс і запчастини, ніж поширював негатив. Також дилер може надавати власні гарантії на певні вузли, чого ніколи не зробить інший продавець.
Приватних продавців також можна розділити на малі та великі господарства. Перші зазвичай стежать за своїми машинами, добре обслуговують, хоч і можуть установлювати неоригінальні запчастини, щоб заощадити. Холдинги нещадно експлуатують свою техніку, і за три роки можуть спрацювати практично весь ресурс. І майже новий за віком комбайн перетворюється на брухт, хоч і матиме більш-менш прийнятний вигляд. Те саме можна сказати і про машини підрядників, що надають послуги зі збирання врожаю: в них сезон триває по пів року, починаючи з червня на Півдні країни і закінчуючи листопадом або груднем, залежно від погодних умов.
Значну частину вживаних комбайнів увозять в Україну з-за кордону — з Європи та США. Це відбувається через те, що там техніка встигає застаріти морально, але її фізичні кондиції є прийнятними для подальшої експлуатації без суттєвих додаткових інвестицій у ремонти. Багато фермерів віддають перевагу саме таким варіантам, бо в Україні комбайни експлуатують надто інтенсивно, і знайти на внутрішньому ринку «живу» вживану машину — доволі важко. Тому багато хто користується послугами спеціалізованих торгових компаній, що допомагають знайти, придбати й доставити комбайн в Україну.
Спілкування з продавцем
Якщо дилер сам детально розповідатиме про історію та стан комбайна, то приватних продавців потрібно про все розпитувати: починаючи від історії придбання, наявності сервісної книжки і закінчуючи конкретними характеристиками. Кількість відпрацьованих мотогодин дасть загальну інформацію про спрацьованість комбайна. Якщо за будь-яких причин цю інформацію неможливо отримати, особливо на відносно нових машинах, найшвидше з такого комбайна вже «вичавили всі соки», і новому власникові слід готуватися до тривалих і дорогих ремонтів. Також варто дізнатися про перелік можливих культур для збирання (наявність комплектів решіт і підбарабань), з якою швидкістю працювала машина під час збирання різних культур із різною врожайністю та різною рослинною масою, швидкість вивантаження та загальну зручність експлуатації.
Зовнішність може бути оманливою
Спеціалісти радять звертати увагу на зовнішній вигляд комбайна: він може вказувати на загальне ставлення до машини попереднього власника. Слід перевірити стан фарби, наявність іржі, деформацій, слідів ремонтів, чистоту зовні та всередині. Для цього варто особисто оглянути машину, бо чужі описи або фотографії в інтернеті можуть показувати далеко не всі «плюси» й «мінуси». Крім того, як дистанційно можна послухати роботу двигуна й інших агрегатів? Якщо не посидиш у кабіні й не подивишся уважно на її стан, не зможеш реально оцінити, як тут працювали раніше Перед продажем можна все ретельно вимити й вичистити, але це також добре видно. Наприклад, коли бруду немає, все сяє, але певні деталі інтер’єру мають сильні потерті, пошкрябані або є сліди неакуратного користування, слід розуміти, що до інших частин комбайна ставлення було приблизно таким самим.
Обов’язково треба обійти машину з усіх боків, перевірити стан зірочок, ланцюгів і пасів, піднятися наверх й оцінити зовнішній вигляд зернового бункера та розширювачів. І добре, коли з потенційним покупцем поїде ще хтось — зайва пара очей і вух не завадить!
Поглиблюємо перевірку
Коли комбайн зовні сподобався, настає час для ретельніших перевірок. У кабіні слід увімкнути запалення й запустити двигун, перевірити роботу всіх органів керування та моніторів — замінити останні коштуватиме чималих грошей. У комбайні можуть бути активовані додаткові функції, і їх працездатність також потрібно проконтролювати.
Потім можна переходити до моторного відсіку для прослуховування роботи двигуна. Одночасно слід перевірити на ознаки протікання системи охолодження та гідросистеми. Будь-який незрозумілий шум, скрегіт або стукіт має викликати занепокоєння, і без точного розуміння джерела цих звуків придбання краще відкласти.
Молотильно-сепарувальна система також потребує ретельного огляду, але тут багато не побачиш. Візуально можна оцінити тільки ступінь спрацювання підбарабань і решіт, і то це не завжди доступно. Реальніше знайти зламані або деформовані деталі, але за умови, що їх видно з відповідних місць доступу. Спеціалісти радять все оглянути й до всього доторкнутися руками — так можна отримати максимум інформації. У важкодоступні зони можна підсунути смартфон у режимі відео. Іноді так можна побачити багато цікавого! Систему подрібнення варто перевірити на наявність повного комплекту різальних елементів.
Наступний крок — перевірка типу й розміру вивантажувального шнека. Шнеки випускають у різних розмірах, і необхідно, щоб довжини шнека вистачало для роботи з вантажівками або бункерами на ходу, і до того ж щоб жатка не заважала процесу. Якщо в господарстві 12-метрова жатка, то потрібен довгий шнек, який є не на всіх комбайнах. Щоправда, придбати подовжувач шнека не є проблемою. Сам шнек треба перевірити на наявність пошкоджень і корозії.
Ходова частина
Комбайни можуть бути обладнані колісною або гусеничною ходовою частиною. Яка з них краща — може сказати тільки покупець, знаючи свої ґрунтово-кліматичні умови. Якщо під час збирання періодично виникають проблеми з прохідністю по полю, варто замислитися над гусеничними рушіями, бо це дасть безперечну перевагу у своєчасності збирання та, відповідно, зменшить потенційні втрати. Отже, вища вартість гусениць може окупитися вже протягом одного вологого сезону.
Оглядаючи шини, слід перевірити марку, розмір і стан протектора, обов’язково звернути увагу на наявність тріщин, порізів й інших пошкоджень, а також перевірити колісні диски. Під час огляду гусениць окрім загального спрацювання перевіряють наявність розривів, порізів, відкритого корду, стан роликів і привідних дисків на предмет надмірного спрацювання. Їх заміна може коштувати надто дорого, і цілком можливо, що їх потрібно буде замінити ще до першого виїзду в поле. Заглядаючи під комбайн, варто перевірити приводи коліс або гусениць на герметичність, чи не застрягав комбайн у багнюці й не буксирувався з докладанням надмірних тягових зусиль.
Коли покупцеві дуже подобається і стан комбайна, і ціна, то це також може бути приводом для хвилювань. Або продавець добре приховав серйозну технічну проблему, або з комбайном узагалі щось не так. Це може бути невиплачений кредит, застава, арешт, заборона відчуження, розшук тощо, що можуть з’ясуватися під час оформлення. Тому перед підписанням будь-яких угод і виплат завдатків потрібно перевірити, чи немає комбайна в базах розшуку й обтяжень. Це коштуватиме значно менше від суми завдатку, тож можна стверджувати, що ці витрати є обов’язковими.
Володимир Огійчук
журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
