В Україні зроблено спробу створити систему для оптимізації перевезень зерна в пікові періоди.
У більшості областей Україні, незважаючи на війну та економічну кризу, успішно завершилася компанія зі збирання ранніх зернових культур, на черзі — обмолот кукурудзи та соняшнику. Традиційно значний обсяг урожаю є значною проблемою для господарств, бо для більшості з них вчасно й без утрат перевезти великі партії зерна до портів на експорт стає нереальним у час пік. Знайти потрібну кількість вантажного автомобільного транспорту в ці кілька місяців буває просто неможливо. На жаль, із цією проблемою щорічно стикаються як великі агрохолдинги, так і малі фермери. Перша серйозна спроба знайти рішення була зроблена нещодавно, і ми проаналізуємо її переваги та вузькі місця.
Один із шляхів розв’язання проблеми логістики зерна був запропонований неприбутковою організацією «Асоціацією аграрних перевізників України». Ідея полягала у створенні Єдиної агрологістичної системи (ЕАЛС). Це — організаційна система менеджменту, яка забезпечує організацію перевезень в усіх сільськогосподарських підприємствах одночасно з оптимізацію збирання та розподілу продукції й оперативною комунікацією між учасниками аграрного ринку. Система вимагала впровадження Єдиного транспортного реєстру, що врешті-решт було підтримано великими транспортними компаніями нашої країни, які спеціалізуються саме на перевезенні аграрної продукції. Із другого боку, ця ідея отримала підтримку в Міністерстві інфраструктури та Міністерстві аграрної політики і продовольства України. Тобто на словах усі (фермери, перевізники та влада) обіцяли підтримку проекту, і у травні було його запущено в роботу в тестовому режимі.
Що було створено і як воно працює? За кошти лише учасників асоціації без бюджетного фінансування вдалося запустити чотири модулі: бази-реєстру перевізників і транспортних засобів, бази замовників, бази пунктів завантаження/розвантаження продукції та аналітичного центру. Модулі працюють цілодобово в онлайн-режимі, постійно оновлюються й дозволяють, з одного боку, господарству заявити потребу в перевезенні певної партії зерна на конкретну відстань, а з другого — розуміти потребу в транспорті, бачити вільні машини й зменшити «холості» рейси. Допомагають у цьому як оператори аналітичного центру, так і представники елеваторів.
На практиці це має такий вигляд: надходить замовлення від агрофірми на перевезення певної партії зерна, а в базі системи вже зареєстровано вантажні автомобілі. Причому в режимі реального часу видно, які машини зайняті, а які — вільні. Далі оператор аналітичного центру розсилає замовлення по наявній базі — за допомогою sms-розсилки й на електронну пошту. Щойно перевізник-автопідприємство приймає замовлення, оператор ставить проти нього позначку «зайнятий», і далі автопоїзд не отримує розсилок. Як тільки процес перевезення завершено, автомобіль знову сигналізує оператору АЦ — «вільний».
В агрологістичну систему інтегровано також GPS-навігацію, що дозволяє автоматично фіксувати місце перебування автотранспорту. Це також істотно оптимізує роботу й пришвидшує ухвалення рішень.
Демократичність і простота роботи системи полягає в простоті реєстрації — для аграріїв підключення безкоштовне після реєстрації на сайті, укладення відповідної угоди на користування системою.
Станом на 1 вересня 2014 року в інформаційній базі системи зареєстровано майже 3 тис. великовантажних автомобілі-зерновози від провідних перевізників. Із нею співпрацюють як фермери, так і агрохолдинги. Завдяки впровадженню системи суттєво зменшився час очікування вантажних автомобілів у полях для завантаження зерном, оптимізовано маршрути їхнього руху тощо.
Тим не менш, вибудована система аграрної логістики виявила певні «вузькі місця» у ланцюжку: зріс час простоїв тепер уже автопоїздів і цілих караванів машин у пунктах здавання зерна — безпосередньо на елеваторах, зернотерміналах тощо. Бо урожай зерна зібрано чималий, але потужностей із його приймання/доробки/відвантаження бракує. Наприклад, типовою є ситуація в порту «Південний» (Одеська обл.), де постійно вишиковуються черги на здавання зерна. Якось така черга сягнула аж 33 км і машини в ній стояли до 7 днів! Як не дивно, аграріям таке зберігання зерна виявилося принаймні не збитковим, бо, по суті, автопоїзди-зерновози перетворилися на склади на колесах. А от перевізникам ці простої влітають у копієчку, тому систему будуть і далі удосконалювати, тісніше співпрацюючи з власниками елеваторів.
Крім того, у повному обсязі система все ж ще не запущена, бо не всі перевізники, агрохолдинги та пересічні власники вантажного транспорту ще обладнали машини системами GPS-навігації. Тому зв’язок із транспортом частково відбувається через мобільні телефони.
Бойові дії на Донбасі також внесли свої корективи в роботу системи. Зокрема, у ході воєнних дій були виявлені проблемні території (одна з них у районі Маріуполя), куди поки що просто бояться направляти автомобілі із зерном. Не так давно трапився випадок, коли сепаратисти напали на зерновози одного з перевізників, але водіям вдалося відбитися й утекти.
Серед проблем поки що є й те, що всі перевізники прагнуть братися за великі партії зерна й не дуже хочуть працювати з малими. Однак конкуренція на ринку, зростання кількості транспорту, можливість його оперативного руху має нівелювати й ці проблеми.
Хоча вже сьогодні опитані нами учасники системи задоволені її першими місяцями роботи. Як розповів керівник «ПП Тріпілец» Олександр Тріпілец, у його невеликому автопідприємстві працюють так звані «колгоспники» КАМАЗи 55102 зчіпка з бічним розвантаженням. Робота в новій системі зменшила на 40% кількість простоїв порівняно з такою роботою раніше. Автотранспорт працює в Донецькій, Одеській і Харківській областях (Артемівка, Зеленогірськ, Ізмаїл, Лозова й Татарбунари). Середній пробіг автопоїзда становить нині близько 150–200 км (торік — до 100 км), причому завантаження в обидва боки зросло в рази. Простої без руху машин виходили недовгі, максимум — добу-півтори.
Частина аграрних підприємств, що встигли скористатися новою системою, також кажуть про її переваги. За відгуками логістів компанії «Кернел-трейд», із липня по серпень 2014 року було залучено за допомогою системи близько 20 вантажних автопоїздів для перевезення зерна. Підсумки роботи були оцінені позитивно, час очікування машин безпосередньо в господарствах суттєво знижений. Усе було зроблено за логікою системи — заздалегідь замовлено потребу в кількості машин, з’явилася можливість замовити додаткову кількість транспорту за потреби. Завдяки системі це було зроблено без втрат часу.
Як відзначила Яна Кучерова, керівник «Асоціації аграрних перевізників України», в Україні сьогодні працюють десятки тисяч вантажних автотранспортних засобів, і їх можна залучати до роботи в аграрному бізнесі. А це суттєво вдосконалюватиме роботу системи й надалі.
Олександр Шульман, аналітик ринку
журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2014 року
The Ukrainian Farmer
