Організм свиней дуже чутливий до джерел поживних речовин у раціоні. Наявність мікотоксинів, нерозчинної клітковини, солей фітинових кислот, інгібіторів трипсину й інших речовин, що негативно впливають на засвоюваність поживних речовин у комбікормах, згубно позначається на здоров’ї, розвитку й продуктивності тварин і зрештою завдає економічних збитків підприємствам, які їх вирощують. У зв’язку із цим, важливе значення має якість кормів, які згодовують. Проте якісних кормів мало й вони дорогі. Їх раціональне використання передбачає часткову заміну на сировину з низьким коефіцієнтом перетравності з додатковим уведенням ферментних препаратів широкого спектра дії — мультиензимних композицій.
Мультиензимний комплекс
Для розв’язання проблеми використання сировини з високим умістом компонентів, що важко перетравлюються, й антипоживних чинників у годівлі тварин компанія Bioproton (Фінляндія-Австралія) розробила мультиензимний комплекс Натузим. Сьогодні це єдиний комерційний продукт на ринку України, на основі ферментів кількох підкласів (глікозидази, фосфотази та протеази), який можна вводити напряму в корм, а не через премікс, що суттєво знижує витрати кінцевих виробників і дає змогу точніше розраховувати вплив добавки на поживність кормів.
До складу добавки входять ферменти, що впливають як на компоненти клітинної оболонки (стінка й плазматична мембрана) — клітковину й білки, так і на її внутрішні структури — зерна крохмалю та фітатні комплекси (рис. 1).
Не зруйнувавши клітинну стінку, важко досягнути високих результатів від застосування фітази й вивільнити енергію крохмалю. Та через те, що клітинну стінку утворюють одразу кілька видів рослинних волокон, потрібно застосовувати комплекс карбогідраз для її максимального руйнування. Натузим впливає на три основних компоненти клітковини: арабіноксилани, целюлозу і β-глюкани, водночас підвищуючи доступність фітатів і крохмалю для фітази й α-амілази відповідно.
Не менш важлива сполука фітаза-протеаза, бо фітати здатні утримувати молекули білків і амінокислот поблизу себе і виводити їх транзитом, знижуючи цим ефективність білкового обміну. Гіпотетично, мікро- і макроелементи, вивільнені під впливом добавки Натузим, можуть утворювати хелатні комплекси, у яких амінокислоти виступають як ліганд. Це посилюватиме мінеральний обмін і дасть змогу знизити використання додаткових джерел фосфору й кальцію в раціоні.
Застосування в кормах
Фахівцям із годівлі добре відомо, що свіже зерно містить підвищену кількість антипоживних компонентів, серед яких некрохмальні полісахариди, клейковина, важкодоступний крохмаль й ін. Їхня наявність підвищує в’язкість хімусу й ускладнює вилучення поживних речовин із раціону. Зниження в’язкості внаслідок застосування мультиензимного комплексу Натузим у дозуванні 1000 г/т корму замінює тижні зберігання й доводить показник до прийнятних значень — до 15 сПз (для пшениці та ячменю).
Водночас слід дотримуватися таких рекомендацій:
• обмежити його введення максимум до 50% загальної частки грубих кормів у раціоні;
• розраховувати раціони на підставі фактичних даних щодо поживності з урахуванням низької доступності енергії та поживних речовин із такої сировини;
• не використовувати свіже зерно в престартерах, збільшувати його введення в корми поступово;
• за додавання Натузиму в раціони свиней варто враховувати вплив матриці з розрахунку введення ферменту в дозуванні 500 г/т (все, що вводиться понад це дозування, не враховується).
Досвід застосування
Тритикале все ще належить до нетрадиційних кормових матеріалів, хоча завдяки таким цінним агротехнічним якостям, як висока врожайність, стійкість до посухи, вимерзання, низки захворювань, ураження фузаріями та досить високій кормовій цінності, воно поступово посідає своє місце серед традиційних злакових у світі.
Уміст білка в зерні тритикале коливається від 11,7 до 22,5% загальної маси зерна за середнього рівня 17,5% (у пшениці — 11%). До періоду повного дозрівання зерна накопичення білка в зерні у високобілкових ліній тритикале в середньому на 1,5–2 % більше, ніж у пшениці озимої, і на 3–5% більше, ніж у жита. Уміст лізину в протеїні зерна тритикале може доходити до 4–6%, а в пшениці він становить близько 3%. Більше в зерні тритикале метіоніну і цистеїну. За вмістом алкілрезорцинолів (речовини, що знижують перетравність білка та смакові якості) у зерні більшості сортів тритикале посідає проміжне становище між житом (780–800 мг/кг) і пшеницею (380–430 мг/кг). Водночас уведення зерна тритикале в кількості меншій ніж 31,4% загальної маси корму економічно недоцільне, оскільки веде до зниження енергетичної поживності корму, а більше за 31,4% може призвести до порушення енерго-протеїнового співвідношення раціону та значного пригнічення зростання тварин. Розв’язати цю проблему можна введеннем у корми мультиензимного комплексу Натузим.
Для вивчення ефективності додавання в годівлю свиней зерна тритикале 2014 року було проведено дослідження на поросятах породи велика біла. Було сформовано п’ять дослідних груп з різними рівнями заміни ячменю на тритикале (таблиця).
Заміна зерна ячменю на тритикале в дослідних групах не мала позитивного впливу на динаміку приросту живої маси тварин у всі дослідні періоди, але в п’ятій групі спостерігалося незначне підвищення живої маси поросят через додавання ферментного препарату Натузим — на 0,4%. За підсумками експерименту валовий приріст живої маси свиней у контрольній групі становив 87,8 кг, а в другій, третій і четвертій був нижчим на 2,2%, 5,9 і 11,0% (Р≤0,05), відповідно у п’ятій — вищим на 0,5%. Середньодобовий приріст маси за період досліду за групами з першої по четверту становив: 618 г, 605, 582, 550 і 621 г відповідно.
Комбіноване використання
Компанія Bioproton має дані про успішне застосування мультиензимного комплексу Натузим у складі БВМД (10%) у годівлі поросят на дорощуванні. Крім ферментів суміш містила підкислювач, пробіотик, ароматизатор і антиоксидант. Як джерело білка використовували макуху соняшникову (20%), кормові дріжджі (20%), м’ясо-кісткове борошно (15%), кукурудзяний глютен (10%) і повножирову мікронізовану сою (10%). Додатково було введено амінокислоти — лізин (5%), метіонін (1%), треонін (1%), мікроелементи та вітаміни — у складі преміксу (5%) та крейду з дефторованим фосфатом як джерела кальцію та фосфору в кількості 7 та 3% відповідно. До складу комбікорму входили ячмінь — 53,3%, пшениця — 20, горох екструдований — 8, макуха соняшникова — 5, підкислювач — 3, інгібітор цвілі — 0,05, адсорбент мікотоксинів — 0,1%. Ефективність застосування БМВД визначали під час порівняльного досліду, де як контроль використовували аналогічні за складом корми, але з уведенням комерційного концентрату Panto® F-10 виробництва HL Hamburger Leistungsfutter (Німеччина).
Було встановлено, що в контрольних тварин, які отримували Panto® F-10, дещо інтенсивніше відбувався білковий обмін, а в дослідній групі з БВМД, яка містила Натузим, — мінеральний обмін. Уміст загального білка в сироватці крові молодняку контрольної групи був вищим на 0,22%, а кальцію й фосфору, навпаки, меншим, ніж у тварин дослідної групи, на 1,13 і 2,33% (Р<0,05). Підвищення мінерального обміну в групі з БВМД автори дослідження пов’язують із наявністю у складі добавки ферментного препарату Натузим і, зокрема, з фітазою, яку він містить. Було встановлено, що за 61 день досліду середньодобові прирости живої маси підсвинків контрольної та дослідної груп були на рівні 540 і 593 г, до того ж молодняк із дослідною БВМД мав деяку перевагу за цим показником на 53 г, або на 9,8%, але різниця не досягала вірогідної величини.
Було виявлено, що використання в складі комбікорму дослідного раціону БВМД позитивно позначилося на конверсії кормів. Витрати кормів на приріст живої маси в цій групі були нижчими за контрольну на 9,2%.
Розрахунки показали, що дослідна збагачувальна добавка дешевша за Panto® F-10 на 24,4%, а комбікорм з її використанням — на 18,3%.
Висновок
Застосування мультиензимних кормових добавок у годівлі істотно розширює можливості створення раціонів на основі сировини з високим умістом рослинних волокон і структур, що не піддаються впливу власних ферментів організму свиней. Їхня наявність у комбікормах дає змогу нівелювати негативну дію інгібіторів пепсину на засвоюваність рослинних білків і підвищує ефективність використання мінеральних речовин, зокрема важкодоступного фітатного фосфору.
Завдяки оптимальній нормі введення — від 500 до 1000 г/т — мультиензимний комплекс Натузим може бути використаний для виготовлення кормів в умовах фермерських господарств для оптимізації наявної кормової бази з мінімальними витратами.
The Ukrainian Farmer
