Господарський кодекс України (ГКУ) втратив чинність 28 серпня 2025 року відповідно до Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-IX (далі — Закон №4196), який скасував його дію та встановив перехідний період для приведення діяльності юридичних осіб у відповідність до нового законодавства. Також цим законом внесено зміни до Цивільного кодексу, визначено перелік посадових осіб товариства та їх відповідальність за дію чи бездіяльність (закон набув чинності 28.08.2025). Новий закон спрямовано на гармонізацію правового поля з європейськими стандартами, інтегруючи норми, що стосуються господарських відносин, до Цивільного кодексу України та інших актів. Тож тепер усі корпоративні й господарські норми перейшли під регуляцію Цивільного кодексу України.
Мета скасування — створення гнучкішого, сучаснішого та більш прозорого правового поля для бізнесу, гармонізація українського законодавства з європейськими нормами та відмова від застарілих радянських підходів до господарювання.
Основні зміни, що відбуватимуться у зв’язку зі скасуванням ГКУ:
• обов’язкова корпоратизація державних підприємств (з 28 серпня 2025 року протягом 3 років);
• відмова від прав власності у форматі господарського відання або оперативного управління. Натомість застосовуються приватноправові моделі (оренда, управління майном);
• визнання таких видів підприємств, як дочірні, іноземні, приватні, підприємств об’єднань громадян, підприємств споживчої кооперації товариствами з обмеженою відповідальністю і заборона на створення таких «старих» форм;
• обмеження змін у Єдиному державному реєстрі для державних і комунальних підприємств (дозволяються лише реєстрації ліквідації, реорганізації або зміни керівника / ліквідатора чи комісії з припинення діяльності)
• переорієнтація корпоративного законодавства на ЦКУ. Корпоративне управління юридичних осіб переводиться під регулювання Цивільного кодексу, що уніфікує підходи до статутної діяльності, структури легалізації та захисту кредиторів і працівників.
У перехідний період (три роки з дати введення закону в дію) допускається функціонування раніше створених підприємств у формах державного, комунального, приватного, казенного, іноземного підприємства тощо. Водночас створення нових юридичних осіб у таких формах заборонено. Після завершення перехідного періоду юридичні особи у формі «підприємств» мають бути перетворені на інші організаційно-правові форми — господарські товариства.
Організаційно-правові форми
З набранням чинності відповідних норм Законом №4196 заборонено створення юридичних осіб в організаційно-правових формах:
• державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства);
• комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства);
• спільного комунального підприємства;
• приватного підприємства;
• іноземного підприємства;
• дочірнього підприємства;
• підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки);
• підприємства споживчої кооперації.
Однак фермерських господарств і сільгосппідприємств ця заборона не стосується. Лишаються об’єднання юридичних осіб, які створюються й діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом.
Юридичні особи, які вже існують у заборонених формах, мають перетворюватися. Передбачається трирічний перехідний період із дня введення цього закону в дію, протягом яких пропонується фактично вибрати між АТ і ТОВ — таке перетворення здійснюватиметься безплатно (йдеться про відсутність сплати адмінзбору держреєстратору до ЄДР).
Дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення й інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого ухвалено рішення про його перетворення, є чинними для юрособи-правонаступника протягом строку, на який їх видано, за умови дотримання правонаступником вимог ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності й інших вимог щодо таких виданих дозвільних документів.
Є певні умови щодо перетворення. Підставою для відмови у проведенні держреєстрації перетворення підприємств будуть, зокрема, заборона проведення реєстрацій них дій, наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, ЄСВ, страхових коштів до ПФУ та фондів соцстраху. Тобто спочатку треба буде розв’язати ці питання, і тільки потім змінювати організаційноправову форму підприємства.
Передбачено такі варіанти перетворення:
• державне комерційне підприємство, казенне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ, 100% акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, або на державне некомерційне товариство;
• комунальне комерційне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ, 100% акцій (часток) якого належать відповідній територіальній громаді, або на комунальне некомерційне товариство. Новою редакцією ст. 85, 86 ЦКУ запроваджується поняття «непідприємницькі товариства», до яких належать, зокрема, сільгоспкооперативи та їх об’єднання;
• спільне комунальне підприємство перетворюється на АТ, ТОВ або комунальне некомерційне товариство зі збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад.
Посадові особи ТОВ відповідатимуть за завдані збитки по-новому
Згідно зі ст. 161 ЦКУ, посадовими особами акціонерного товариства є голова та члени наглядової ради, голова та члени ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства.
Схоже за змістом визначення містить ст.2 Закону України «Про акціонерні товариства». Щоправда, у ньому перелік доповнюється керівником підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнім аудитором) та керівником відділу бюджету або іншого підрозділу, до компетенції якого належить питання бюджетування акціонерного товариства.
Що стосується інших форм, то, відповідно до ст.49 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Згідно з новою ст. 99-1 ЦКУ, посадовими особами товариства називаються:
• керівник (одноосібний виконавчий орган);
• голова та члени колегіального виконавчого органу;
• голова та члени наглядової ради або ради директорів;
• ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії);
• головний бухгалтер, корпоративний секретар;
• голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства.
Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи.
Отже, Законом №4196 було розширене коло осіб, які належать до посадових осіб товариства й несуть персональну відповідальність за шкоду, завдану товариству.
Частина 2 ст.99-1 ЦКУ містить принципи, за якими посадова особа має виконувати свої обов’язки й випадки відшкодування збитків, завданих посадовою особою товариству її діями (бездіяльністю), якщо такі збитки були завдані:
• діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
• діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
• діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/ або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
• бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
• іншими винними діями посадової особи.
Загалом крім уже вказаних змін скасування Господарського кодексу України передбачено такі важливі нововведення:
• Підвищення прозорості керування державним та комунальним майном:
• Фінансова звітність: державні підприємства зобов’язані публікувати фінансові звіти, що сприятиме прозорості керування та підвищенню довіри громадськості;
• Розширення прав територіальних громад:
• Гармонізація з європейськими стандартами:
***
Ці нововведення спрямовано на покращення корпоративного керування, підвищення прозорості та ефективності використання державного й комунального майна, а також на інтеграцію українського законодавства до європейських стандартів.
The Ukrainian Farmer
