Технології вирощування озимої пшениці на товарне зерно та на насіння мають свої відмінності. У чому вони полягають?
У системі насінництва зернових культур важливе значення мають ті агротехнічні заходи, що значно поліпшують якість насіння. Насамперед це вибір кращого попередника, визначення оптимальних строків сівби, норм висіву, встановлення збалансованого режиму живлення тощо. До того ж потрібно враховувати особливості сорту, його генетичні й технологічні можливості.
Технологія вирощування насіннєвих посівів здебільшого схожа з технологією вирощування товарних, проте передбачає комплекс спеціальних агрозаходів, спрямованих на пришвидшене розмноження сортового насіння, збереження його чистоти та формування високих посівних і врожайних властивостей. Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки її освоєння, треба знати історію кожного поля, зокрема, розміщення культур у попередні роки, їх площу, удобрення, забур’яненість, спосіб обробітку ґрунту тощо.
Для пшениці потрібно підібрати такі попередники, що гарантують високий урожай біологічно повноцінного насіння, особливо в зоні Степу України, для якої характерний нерівномірний розподіл опадів по роках і їх періодах.
Обираючи оптимальний строк сівби, потрібно звернути увагу на те, щоб набір культур у кожному полі й порядок їх чергування відповідали прийнятій сівозміні.
Дослідження науковців нашої установи свідчать, що розміщення озимої пшениці всіх сортів по чорному пару забезпечує отримання максимального вмісту білка й клейковини в зерні. Насіння, вирощене по неудобреному чорному пару, має вищу силу росту проти насіння, вирощеного після інших попередників — бобових, кукурудзи на силос. Насіннєвий матеріал, попередником якого є пар на високому тлі N120P80K80, відчутно знижує посівні та врожайні якості, а такий попередник, як кукурудза на силос, гарантує високу врожайність (до 6 т/га) лише за умов унесення підвищеної норми мінеральних добрив — N120P80K80. Практично завжди є високою якість насіння після таких попередників, як багаторічні трави та горох. Рекомендуємо ввести в сівозміну буркун білий однорічний, який є одним із найкращих попередників для пшениці озимої.
Варто зазначити, що деякі сорти пшениці озимої в окремі роки мають здатність до перезапилення, тож потребують певної просторової ізоляції, що є можливим лише за умов багатопільності. Збереженню чистосортності культури в насінницьких господарствах сприяє застосовування кількох сівозмін. Недопустимо висівати пшеницю озиму після ярої, або одного сорту після іншого.
Однією з умов отримання своєчасних і дружних сходів озимої пшениці є правильно обраний строк сівби, який значно впливає на кількість і якість урожаю насіння цієї культури. Дослідженнями, проведеними в ІЗЗ протягом 2011–2016 рр., доведено, що найвищий урожай культури після непарових попередників отримують в разі сівби в пізніші строки, ніж по чорному пару, особливо в посушливі роки. Це зумовлено тим, що стислі строки сівби й добре зволоження ґрунту часто збігаються в часі. Оптимальні строки сівби залежать від властивостей конкретно обраного сорту.
Велику увагу потрібно приділити збереженню й нагромадженню вологи, яка є необхідною для дружних сходів озимої пшениці та нормального розвитку культури в осінній період. Тобто допосівний обробіток ґрунту має забезпечити добре вирівнювання поверхні, нагромадження й збереження вологи та елементів живлення, дружні й рівномірні сходи. Особливе значення для озимої пшениці має запас продуктивної вологи на період весняного обстеження посівів, тобто через 10 днів після відновлення вегетації весною. Однак установлено, що тісна залежність урожаю озимої пшениці від цього чинника існує тільки за умов сприятливої перезимівлі посівів.
За догляду за насіннєвими посівами проводять ті самі агротехнічні заходи, що й на товарних посівах, але в оптимальні строки й на вищому агротехнічному рівні, обов’язковим є здійснення видового та сортового прополювань.
Збір урожаю на насіннєвих посівах потрібно проводити швидко та якісно й у максимально стислі строки. За результатами дослідів ІЗЗ, запізнення зі збиранням урожаю озимої пшениці на понад 10–20 днів після оптимальних строків призводить до зниження врожайності до 0,4–0,6 т/га, зменшення кількості білка в зерні — на 1,4% та зниження посівної схожості; потрібно контролювати вологість зерна — починати пряме комбайнування за 14–15%. Щоб перешкодити механічному засміченню культури іншими сортами й видами, за кожним комбайном закріплюють індивідуальний транспорт.
Збирання врожаю насіннєвих посівів починають із вищих репродукцій, більш скоростиглих і короткостеблових; кожен окремий сорт потрібно збирати окремим комбайном. Розміщувати на току зерно пшениці слід таким чином, щоб запобігти змішуванню з іншими культурами, а під час проведення післязбиральної обробки вжити заходів щодо запобігання механічному засміченню насіння. Приміщення, де зберігається насіння, має бути сухим і не зараженим хворобами. Кожну партію насіння укладають в окремий штабель на дерев’яний настил, що розташований не нижче як 15 см від підлоги. Відстань між штабелями й стінами має бути не менша за 0,75 м, а між окремими штабелями — не менша ніж 1 м. Мішки один раз на чотири місяці перекладають: верхні ряди мішків кладуть униз, а нижні — на верх.
Раїса Вожегова, д-р с.-г. наук, професор
Інститут зрошуваного землеробства
Співавтори: Анатолій Влащук, Микола Прищепо, кандидати с.-г. наук
журнал “The Ukrainian Farmer”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
