Елеватор

Фермерський елеватор може окупитись за кілька років

Народження елеватора

Народження елеватора

Фермерський елеватор може окупитись за кілька років.  

Григорій Плічко надає перевагу вирощуванню кукурудзи

Агропідприємство, у структурі посівів якого значну частку обіймає кукурудза, рано чи пізно замислюється над будівництвом власного елеватора. Адже витрати на доробку зернової та її зберігання на сторонніх підприємствах доволі значні, а в дощовиті роки й просто захмарні. 

Як розповів журналу The Ukrainian Farmer власник ПП «Альтаїр» Григорій Плічко, саме прагматичний підхід стимулював його інвестувати у власний елеватор. 

Кукурудза у фаворі 

ПП «Альтаїр» веде господарську діяльність на Черкащині — регіоні, який в останні роки став зоною ризикованого землеробства. Проте власник господарства Григорій Плічко переконаний, що сучасне агровиробництво потребує переосмислення традиційних підходів і впровадження сучасних рішень. Тож у ПП «Альтаїр» активно застосовують елементи точного землеробства, щоб працювати на наділах максимально ефективно. Зокрема, тут провели аналіз ґрунтів і застосовують диференційне внесення добрив. Про плуг у господарстві забули ще близько 10 років тому, тож замість оранки застосовують вертикальний обробіток і розпушення ґрунту. Картографування також допомагає в ефективному господарюванні. А ще тут ретельно обирають сорти й гібриди, щоб навіть у посушливі роки отримати добрі врожаї. 

У господарстві надають перевагу вирощуванню кукурудзи. Торік під зернову з 2000 га загальних площ відвели 1500 га, а на 500 га посіяли соняшник. 

Урожайність кукурудзи залежно від року коливається від 12 до 15 т/га. Торік зернову збирали майже з базовою вологістю, а бували роки, коли цей показник сягав 30%. Тож, не маючи власного елеватора, доводилось везти збіжжя на стороннє підприємство, доробляти кукурудзу і лишати там окремі партії на зберігання. 

Пластиковим рукавам пан Григорій не надто довіряє. Каже, що не завжди вони бувають якісними: і вода може затекти, і певний відсоток збіжжя втрачається. До того ж гризуни та птахи легко можуть пробити біг-бег. Тож, на його думку, зберігати зерно на елеваторі значно ефективніше й спокійніше.  

— Торік ми зберігали близько 5 тис. тонн на двох власних підлогових складах, а решту вивозили з поля на елеватор. Це 7,5–8 тис. тонн. Тож витрати на елеваторні послуги становили близько 15 млн т. А коли кукурудзу потрібно доводити до базових показників вологості, витратна частина зростає ще більше. Загалом послуги на сторонніх елеваторах обіймають до 70% собівартості зерна. Тож, проаналізувавши ці витрати й дослідивши ринок обладнання, я вирішив побудувати власний елеватор, — зауважив Григорій Плічко. 

Власні потужності 

Проєкт нового елеватора розробили ще 2021 року. Він передбачає поступову розбудову й нарощування потужностей до 30 тис. тонн одночасного зберігання. Проте внаслідок повномасштабної війни реалізацію проєкту поставили на паузу. 

У господарстві сподіваються, що вже нинішнього сезону сушитимуть і зберігатимуть збіжжя на власних потужностях. Наразі ПП «Альтаїр» закупило сушарку, перші силоси й транспортне обладнання. Також на будмайданчик завезли пісок і щебінь, придбали міксери для змішування бетону, щоб пришвидшити процес бетонування фундаменту. Працівники вже готові знімати верхній шар ґрунту, але справу гальмує отримання дозволів на будівництво, яке тягнеться ще з минулого року. 

Працівники готові розпочати будівельні роботи, проте справу гальмує отримання дозволів

— Процес отримання дозволів доволі бюрократизований. І нині він ще більше гальмується в очікуванні, доки парламент не проголосує про певні зміни в законодавстві. Проте, щоб не отримати багатомільйонні штрафи, мусимо пройти всі процедури, — зауважив Григорій Плічко, висловивши сподівання, що отримання дозволів вже скоро вийде на фінальну стадію. 

Тож у господарстві під час будівництва першої черги планують установити сушарку TORNUM, силос і хопери від «Лубнимашу» для приймання зерна з поля. 

— Потім плануємо щороку встановлювати одну-дві банки, залежно від того, чи матиме попит наш новий елеватор у сусідніх агропідприємств. Поруч із нами є елеватори, зокрема, є один із відвантаженням на залізницю на станції Драбів. Проте на них дуже дорогі і сушіння, і приймання. Тож якщо ми запропонуємо нормальні умови та ціни, люди до нас прийдуть, — акцентував Григорій Плічко. 

Перспективи сушіння 

За словами власника ПП «Альтаїр», обрахунки продемонстрували, що сушити кукурудзу з рівнем вологості від 20% на власному елеваторі буде вигідніше, ніж користуватися послугами сторонніх підприємств. 

Тож Григорій Плічко подбав про те, щоб обрати максимально ефективну й водночас економну сушарку. 

— Ми обрали для себе технологічну сушарку Tornum Rex із рекуперацією — найсучаснішу модель від шведського виробника. Собівартість сушіння становитиме близько 50 грн за зняття тонновідсотка. Для розуміння: інші елеватори в нашому регіоні беруть по 140–200 грн», — уточнив власник ПП «Альтаїр». 

Сушарка працюватиме на скрапленому газі. І хоч агропідприємство має можливість використовувати блакитне паливо, пропан є певною альтернативою. Адже ціни на природний газ у будь-який момент можуть підвищитись. 

Господарство закупило транспортне обладнання від світового виробника Skandia Elevator. Ураховуючи, що в ПП «Альтаїр» немає виходу на залізницю, приймання зерна відбуватиметься автівками. 

— Елеватор прийматиме чотири вантажівки на годину, швидкість відвантаження становитиме 100 т/год, — додав Григорій Плічко. 

Також у планах придбати дві очисні машини Хорольського механічного заводу й організувати власну лабораторію. 

Інвестувавши у першу чергу близько 50 млн гривень, Григорій Плічко сподівається, що новий власний елеватор окупиться за кілька років.  

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
Новий випуск
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ