На шляху до нової біореволюції
Після того, як «зелена революція», що розпочалася у 60–70-х роках минулого століття завдяки зусиллям американського вченого Нормана Борлоуга, загалом виконала своє завдання, поборовши голод і забезпечивши харчовими продуктами населення Землі, провідні світові науковці визначили біологізацію виробництва рослинницької продукції як основний сталий тренд у землеробстві. Відповідно й об’єднана Європа визначила для себе «зелений шлях» розвитку, обмежуючі на найближчу перспективу використання міндобрив і пестицидів.
Наша країна не стоїть осторонь цих процесів. Усе ширше застосовувати біологічні продукти аграріїв спонукають і кліматичні зміни, які, за прогнозами кліматологів, надалі будуть тільки радикалізуватися: переходи від зими до літа й навпаки будуть більш різкими, міжсезоння фактично не буде. Відтак переважатимуть високі та низькі температури, які не сприяють розвитку рослин. За таких обставин допомогти рослинам здолати стрес стає нагальною потребою біологізації.
В Україні до цих глобальних тенденцій додалися ще й проблеми браку органічної речовини в полях через різке скорочення тваринництва. Нині фактично єдиним джерелом органічної речовини є рештки попередніх культур, які потрібно ефективно використовувати й максимально швидко повертати в колообіг поживних речовин. Через це розбалансування втрачається гумус, що є основною ланкою збереження родючості ґрунтів.
Відтак постає питання: якими інструментами потрібно користуватися, щоб пом’якшити негативну дію зовнішніх чинників й інтенсивних технологій. Один зі шляхів — застосування ресурсоощадних і ґрунтофільних технологій. Адже подальша інтенсифікація виробництва внаслідок збільшення кількості міндобрив, ЗЗР не дає відповідних результатів і додатково завдає шкоди рослинам, пригнічує їх і корисну мікробіоту ґрунту.
На відміну від європейської практики ми не обмежуємося тільки органічними продуктами, хоч маємо в арсеналі сертифіковані біостимулятори, мікробіологічні препарати, органо-мінеральні й органічні добрива в системі Органік стандарт. Натомість пропонуємо комбіновану систему біологізації живлення та захисту рослин. Для її створення було потрачено роки досліджень і випробувань, багато зусиль провідних науковців країни.
Свій шлях дослідження дії біопрепаратів я розпочинав понад 20 років тому під керівництвом фаната своєї справи Сергія Пономаренка, який очолював відділ Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ ім. В. П. Кухаря, а потім Державне підприємство «МНТЦ АГРОБІОТЕХ» НАН та МОН України. У співпраці з різними науковими установами України та світу було проведено дослідження з вивчення дії біостимуляторів на пом’якшення основних агротехнологічних заходів, які керують ростом і розвитком рослин. Отримані результати впевнили нас, що ми — на правильному шляху.
Сьогодні обов’язковою складовою аграрної технологічної карти є біостимулятори, амінокислотні препарати або гумати, які пом’якшують дію стресу на рослину. Однак, коли ми працюємо з окремим біологічним елементом, не завжди маємо стабільний результат. Адже розвиток і формування врожайності кожної польової культури залежить від понад 100 чинників — погодно-кліматичних, ґрунтових, технологічних, сортових тощо. Відтак ми почали системно вивчати й досліджувати різноманітні підходи до вирішення цього питання, розробили рекомендації для виробників, що дає змогу максимально реалізувати ефективність біопрепаратів у складних бакових сумішах із пестицидами й агрохімікатами, з метою обмеження негативного впливу різних чинників на їх комплексну дію та кінцевий результат. Наприклад, рекомендували зменшити норми однократного внесення міндобрив, робити це дискретно невеликими порціями, адже вони пригальмовують розвиток ґрунтових мікроорганізмів. Для сталого зростання біологічної активності ґрунту потрібно відмовитися від обороту пласта — це створює незвичні умови для розвитку аеробних і анаеробних організмів, у яких вони деградують і навіть гинуть.
Наступний крок — корегування програми захисту культур на користь біологічного методу. У вирішенні цього надскладного завдання значний вклад зробили науковці Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного, відділу загальної та ґрунтової мікробіології, яку довгий період очолювала докторка біологічних наук, професорка Галина Іутинська. Сьогодні під керівництвом докторки біологічних наук Людмили Білявської відпрацьовано систему захисту рослин і ґрунту, де разом із живими мікробними препаратами використовують метаболітні, виготовлені з ґрунтових стрептоміцетів, які є окремою групою мікроорганізмів, що відповідають за здоров’я ґрунту, контролюють розвиток патогенів і шкідників у ризосфері рослин та агроценозі загалом. Водно-спиртовий екстракт метаболітних препаратів як живі організми можна застосовувати в баковій суміші з пестицидами й міндобривами — вони їх не пригнічують — й обробляти ними посіви навіть за високих температур.
Застосовуючи різні інструменти, зрсереджувалися на відновленні роботи ґрунту й ризосфери рослини. Фактично почали формувати програму здорового живлення рослини, сприяти підвищенню її імунітет, щоб природним шляхом відновити опірність шкідникам і хворобам. Нині маємо кілька варіантів поліпшувачів ґрунту. Зокрема, традиційний із концентрату мікробних культур доповнили активатором, який запускає процес їх розмноження вже на етапі бакової суміші, і таким чином мікроорганізми, внесені на пожнивні рештки, одразу починають працювати на повернення поживних речовин у ґрунт у доступній формі, формують активний біозахисний екран від патогенів.
Наступне завдання — підготовка насіння до сівби. Тут маємо кілька інструментів. Протягом кількох років отримуємо стабільні результати щодо інокуляції не лише бобових, а й зернових і технічних культур азотфіксаторами та фосфатмобілізаторами. Системний біологічний захист таких культур є пріоритетним, адже хімічні препарати пригнічують ризобії, вільноживучі мікроорганізми, що фіксують азот та вивільняють фосфор й інші елементи, якими заселили насінину.
Завершальним етапом біотехнології є корегування захисту культур по вегетації. Практикою доведено: послідовне й системне застосування біопрепаратів формує умови для швидкого старту проростків, підтримує рослину, стимулює її розвиток і запобігає розвитку патогенів і шкідників.
Таким чином, повний цикл застосування біопрепаратів — від роботи з ґрунтом і пожнивними рештками попередньої культури до підтримки рослини на етапі формування врожаю має не лише перспективу, а й вагомі результати.
Важливий аспект: успішність біологічного методу прямо залежить від бажання, кваліфікації й наполегливості агронома. Адже, на відміну від хімічного захисту, біологічний потребує уваги, часу, системних та виважених знань і рішень. Нерідко це стає перепоною на шляху до впровадження біологізації у виробництво. Однак я переконаний: ринок сформує попит на біопрепарати й дасть поштовх до розвитку біологічного методу, адже тільки родючість ґрунту є безплатним і невичерпним джерелом продуктивності рослинництва, яку ми маємо відновити й нарощувати для прийдешніх поколінь! Той, хто турбується про своє здоров’я, долучається до біологічного або органічного напряму!