Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Мов у кривому дзеркалі

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Мов у кривому дзеркалі

Попри позитивні прогнози, продовольчі ринки вже відчули перші прояви протекціонізму, а цінові тренди зазнають тиску з боку коронавірусного феномену.

Ми опинилися в точці біфуркації. Всі завмерли і з острахом чекають на наступний день, бо розуміють, що завтра світ уже не буде таким, яким ми знали його вчора. Пандемія Covid-19 буквально за місяць практично знищила такі галузі, як туризм, ресторанний бізнес та пасажирські авіаперевезення. Постраждали будівельна галузь, легка промисловість, машинобудування. Фактично за умов, коли пів світу сидить на карантині, агропромисловий комплекс (як і медицина) — це сектор критичної інфраструктури, від якого залежить наше завтра. Тож усвідомлення відповідальності всіма учасниками глобального ланцюга продовольчого постачання наразі є вкрай важливим.  

Припиняють постачання? 

Лібералізація торгівлі та стимулювання руху грошових потоків — це один з основних шляхів порятунку від нестабільності. На жаль, не всі учасники світового ринку сьогодні живуть у цій парадигмі. Вже почали лунати протекціоністські заяви про обмеження та припинення постачання, що, врешті, може внести додатковий розлад і загрожує світовій торгівлі продовольством. Такі декларації з боку лідерів найбідніших країн-постачальників свідчать передусім про наміри зберегти владу всередині країни, нехай якою буде ціна для економіки в середньостроковій перспективі. Одним із перших обмежив торгівлю В’єтнам, тимчасово заборонивши укладати нові контракти на експорт рису з країни. Казахстан заборонив експорт пшеничного борошна та гречки, цукру та овочів, зокрема моркви, цибулі й картоплі. Сербія, серед інших продуктів, заборонила експорт соняшникової олії. Росія поки ввела обмеження лише на експорт пшениці до кінця поточного маркетингового року, але залишила за собою право щотижня переглядати як перелік товарів, до яких застосовуватимуться протекціоністські кроки, так і їх обсяги. Наразі в другому кварталі 2020 року експорт пшениці з території РФ дозволено в обсязі 7 млн тонн, що є меншим за попередні ринкові очікування. На такі кроки Російської Федерації світовий зерновий ринок миттєво відреагував ціновим зростанням. 

Допоки це поодинокі кроки, але вони вже викликають занепокоєння. Наразі важко спрогнозувати, що на нас чекає далі: серія заборон та хвиля продовольчого націоналізму, чи зусилля, скеровані на швидке зміцнення світової економіки. 

Зафіксували ситуацію 

Що ж до України, то підписання наприкінці березня додатка до Меморандуму між профільним міністерством та зернотрейдерами, відповідно до якого в сезоні 2019/20 МР експорт пшениці з території нашої країни не повинен перевищити 20,2 млн тонн, не є обмежувальним заходом. Цей документ лише впорядкував та закріпив офіційно той стан речей, який фактично склався на ринку і який влаштовує всіх його гравців. В нашій країні підписання подібного Меморандуму вже стало традиційним на початку кожного сезону і цей не став винятком. Сам документ було підписано 3 жовтня 2019 року, але через розбіжності в обсягах балансових розрахунків між торговими аналітиками та урядовцями додаток, в якому саме ці обсяги й повинні бути вказаними, підписано не було. Ще восени трейдери наполягали на цифрі у 20 млн тонн пшениці, в той час як міністерство воліло обмежитись показником у 18 млн. Відтак на 30 березня український експорт пшениці вже досягнув 18,8 млн тонн, і до кінця сезону без будь-яких наслідків для внутрішнього споживача на зовнішні ринки буде поставлено ще 2,4 млн тонн. Саме через те, що офіційна цифра дозволеного для експортування зерна збігається з більшістю попередніх прогнозів (як українських, так і світових аналітиків зернового ринку), зазначені дії українського уряду не слід вважати жорстким протекціонізмом, а лише фіксацією поточної ринкової ситуації. 

Збільшують закупівлі 

Наразі Україна як один з основних постачальників зерна у світі може скористатися перевагами у ситуації, що склалася на світових продовольчих ринках. Річ у тім, що основні країни-імпортери останніми тижнями суттєво збільшили як обсяги своїх закупівель, так і інтенсивності проведення тендерів. До такої політики вдалися Алжир, Туніс та Туреччина. Деякі країни, зокрема Марокко, скасовують чи відтерміновують призупинення імпортних мит на зерно, принаймні до нового сезону. Такі кроки стали наслідком різкого збільшення внутрішнього попиту на крупи та борошно всередині цих країн, а також побоювання щодо зростання світових цін на зерно найближчим часом. Водночас Китай збільшив закупівлі зерна, незважаючи на значні обсяги власних державних резервів та відсутність додаткових наявних потреб у ньому. 

Такі кроки на тлі протекціоністських дій низки держав-виробників можуть спричинити додаткове напруження на ринку зерна та спровокувати штучний дефіцит продовольства у світі, що в кінцевому результаті додатково вдарить по світовій економіці і поглибить її рецесію. Фактично матимемо замкнене коло: сьогоднішні дії на тлі ажіотажу розігрівають ринки, ціни далі ростуть, серед політиків розростається паніка, вони починають впроваджувати ще більш жорсткі обмеження, на тлі яких цінове ралі набирає додаткових обертів, і ми приходимо до того, з чого все почалося, лише з ускладненням у вигляді голодних бунтів та політичних заворушень. З урахуванням того, яка кількість людей у світі внаслідок карантину вже втратила чи ще втратить роботу, соціальні катаклізми в багатьох країнах світу є неминучими. Можновладцям варто розуміти, що будь-який протекціонізм сьогодні — це шлях в нікуди. Бідні країни не зможуть подолати кризу самотужки, й протидіяти йому можна лише спільними зусиллями. На жаль, усвідомлення цього факту для багатьох може прийти запізно. 

Прогнозують рекорди 

Насправді ситуація із виробництвом зерна у світі сьогодні не є складною чи загрозливою. Навпаки, відповідно до попередніх прогнозів, майбутній врожай зерна перевищить тогорічний та вкотре стане рекордним. Так, у своєму березневому прогнозі аналітики Міжнародної Зернової Ради (IGC) оцінили світове виробництво зерна в сезоні 2020/21 МР у 2,223 млрд тонн проти 2,175 млрд тонн поточного сезону. Очікується, що виробництво пшениці зросте до 768 млн тонн, рису — до 509 млн тонн, а кукурудзи — до 1,157 млрд тонн зерна. Майбутній врожай сої експерти з IGC оцінюють у 366 млн тонн проти цьогорічних 341 млн тонн. Такі прогнози за стандартних умов мають сприяти поширенню ведмежих цінових трендів, і, якби не штучне викривлення ринку, на всіх нас чекав би черговий сезон із мінімальними цінами на зерно. 

Що ж ми бачимо сьогодні і які ціноутворювальні чинники домінуватимуть на ринках найближчим часом? По-перше, потребує окремої уваги той факт, що цінові тренди на світових ринках пшениці та кукурудзи різко розійшлися. Так, однією з основних причин падіння вартості кукурудзи стала так звана нафтова торгова війна між Росією та Саудівською Аравією, яка обвалила світові ціни на нафту. Різке падіння вартості нафти та жорстке скорочення через карантин попиту на паливо стало причиною закриття низки підприємств з виробництва етанолу. Як наслідок, різко скоротився попит на кукурудзу, зокрема це стосується США, де етанольна галузь є одним з основних гравців на кукурудзяному ринку. 

Кукурудзяні й пшеничні тренди 

Навесні на ринок надходить кукурудза з південної півкулі, зокрема країн Південної Америки, де цьогоріч розраховують на рекордні врожаї цієї культури. Так, в Бразилії він за різними оцінками очікується на рівні від 100,5 млн (CONAB) до 106 млн тонн (SAFRAS), а експорт — від 39 млн (USDA) до 41 млн тонн (CONAB) зерна. Цікаво, що попри найнижчу оцінку виробництва, найбільш оптимістичні прогнози експорту озвучили саме місцеві аналітики. Прогноз виробництва в Аргентині також оцінюється більшістю експертів у 50 млн тонн, тоді як експортний потенціал коливається від 34,5 млн тонн (USDA) до 37 млн тонн (Зернова біржа Rosario). Ведмежим для ринку кукурудзи також можна вважати чинник очікування збільшення в сезоні 2020/21 МР американськими фермерами посівних площ під цією культурою на 8% до майже 97 млн акрів. 

Крім того, Південна Африка збільшила власну оцінку виробництва кукурудзи в країні на 2,7% до майже 15 млн тонн зерна, що на 32,8% вище за їх тогорічний показник. Ця інформаціє є лише додатковим чинником тиску на ринкові ціни, оскільки ще на початку березня у своїй черговій доповіді аналітики USDA підвищили на 1,5 млн прогноз виробництва кукурудзи в цій африканській країні до 16 млн тонн, а її експорту — до 2,5 млн тонн. 

За оцінками Pro Agro Group український експорт кукурудзи в сезоні 2019/20 МР становитиме 31 млн тонн (за прогнозами американських аналітиків — 32 млн тонн). Наразі сумарно з 1 липня 2019 року станом на 30 березня з території нашої країни було експортовано 22,8 млн тонн кукурудзи, що на 2,6 млн перевищує відповідний показник попереднього сезону. 

Що ж до пшениці, то навіть без урахування поточного зростання попиту та обмеження пропозиції на ринку домінували бичачі тренди короткої дії. Так, через рясні тривалі дощі в країнах Західної Європи, зокрема у Франції, площа під посівами пшениці в країні виявилась нижчою за попередні очікування. Як наслідок, аналітики COCERAL були змушені скоротити власний прогноз виробництва пшениці в Європейському Союзі в сезоні 2020/21 МР з 137,9 до 136,5 млн тонн. Також, на думку аграрних експертів, цьогорічні посівні площі під пшеницею в США через несприятливі погодні умови восени минулого року будуть меншими за тогорічні на 0,5% і становитимуть 45 млн акрів. З огляду на те, що наявний стан посівів озимини у Сполучених Штатах поки не викликає жодних занепокоєнь, в разі, якщо таке незначне скорочення посівних площ буде підтверджено офіційно, тривалої підтримки світовим цінам цей факт не надаватиме. 

Непрогнозовані чинники 

Нові реалії світової економіки викривили вагу чинників впливу та сприйняття їх значущості. Для прикладу, на сьогодні світові ціни більш жваво реагують на повідомлення про введення Росією квотування на експорт пшениці, ніж на прогноз російської агенції SovEcon щодо підвищення врожаю пшениці в країні наступного сезону більше ніж на 10 млн до 84,4 млн тонн зерна. 

Окремо хочу звернути увагу, що девальвація гривні, яка мала місце в березні і сприяла активізації українських експортерів, покращила конкурентоздатність українського зерна на світових ринках. Наразі активна торгівля українською кукурудзою та укладання угод на поставки пшениці нового врожаю це те, на чому мають сконцентруватись наші аграрії найближчими місяцями. Ми маємо розуміти, що попри наявні хороші врожаї зерна та добрі перспективи на майбутній сезон, дефіцит працівників на полях та в логістиці, спричинений швидким поширенням вірусної інфекції, є більш значущим чинником впливу на цінові тренди, а отже, їх поведінка стає менш прогнозованою. 

Різка нестача сезонних працівників на полях через жорсткі обмеження пересування між країнами вже незабаром жорстко вдарить по виробниках овочів та фруктів. Розрив ланцюгів поставок у цьому сегменті призведе до провалів із забезпеченням продовольства навіть у середині найзаможніших країн, зокрема в Європейському Союзі та Британії, а це, своєю чергою, додатково розігріє загальносвітовий ринок продовольства. Для прикладу, з 80 тис. сезонних працівників у Великій Британії у звичайні роки 60 тис. осіб прибувало з-за кордону. На тлі наявної ситуації перехід до протекціонізму у будь-якому вигляді — від підвищення експортних тарифів до введення заборони на експорт — означатиме лише те, що світова криза швидко поглиблюватиметься і тягнутиме на дно все більшу кількість країн, особливо країн зі слабкою економікою. 

Марія Колесник

газета “АгроМаркет”, квітень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
4
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: