Хмельницька область має чималий досвід виробництва молока.
Чільне місце у розвитку аграрного комплексу Хмельниччини за обсягом одержуваної щорічної виручки та внеском в аграрну економіку посідає молочне тваринництво. Майже п’ять років тому головним управлінням агропромислового розвитку області спільно із науковцями біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету була розроблена перспективна програма розвитку молочного скотарства Хмельниччини, згідно з якою виділено понад 40 базових господарств із виробництва молока. Надій молока на корову в середньому по області становить 3879 кг, у базових господарствах — 4436 кг, у тому числі ТОВ «Старт» Теофіпольського району (керівник — Герой України, доктор економічних наук В. А. Петринюк) — 7989 кг, ТОВ НВА «Перлина Поділля» Білогірського району (керівник — Герой України, кандидат с.-г. наук П. В. Іващук) — 7107, ТОВ ВК «Рідний край» Ізяславського району (керівник — В. А. Тарасюк) — 6575, ім. Шевченка Деражнянського району (керівник — С. В. Шаповалов) — 6371, ДГ ДП «Пасічна» Старокостянтинівського району (керівник — В. П. Таєнчук) — 6170, СГК «Летава» Чемеровецького району (керівник — Герой України М. В. Шаповал) — 6043, ТОВ «Подільський господар 2004» Шепетівського району (керівник — А. С. Паляниця) — 5252, шість господарств області — понад 5000 кг.
Технологічна оснащеність
Детальний аналіз виробництва молока в області показує, що господарства, які надоюють від корови понад 6500 кг молока, на 90% виконують усі вимоги сучасної науки. У рамках обласної програми у трьох провідних господарствах обладнано доїльні зали: у ТОВ «Подільський господар 2004» встановлено італійське обладнання з облаштуванням доїльної зали в окремому приміщенні; у ФГ «Бізон-І» Старокостянтинівського району (керівник — М. Б. Яснюк) на замовлення спеціалістів господарства ВАТ «Брацлав» Вінницької області обладнало доїльну залу безпосередньо у приміщенні; у ТОВ «Старт» побудовано окрему доїльну залу і встановлено вітчизняне обладнання виробництва ВАТ «Брацлав». Приємно зауважити, що ці підприємства є лідерами виробництва молока в області, і вони не замикаються у собі, адже на їх базі науковці і спеціалісти головного управління агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації постійно проводять семінари та практичні демонстрації для усіх спеціалістів-тваринників області. Менш потужні, але не менш успішні господарства області переобладнали свої молочнотоварні ферми, обладнавши і відновивши молокопроводи. Одними із таких є СГК «Летава», ФГ «Кузьминці» (керівник — Заслужений працівник сільського господарства України С. І. Бойко) та СВК «Святець» (керівник — Заслужений працівник сільського господарства України В. В. Мастій) Теофіпольського району та ряд інших, які також постійно передають свій досвід іншим господарствам регіону. Позитивний досвід впровадження прогресивних технологій кормовиробництва у ДГ ДП «Пасічна» показав, що за рахунок лише використання для роздавання кормів сучасного кормородзавача-міксера за рік можна досягти підвищення молочної продуктивності корів на 1000 кг від кожної корови.
Увага до якості
Приємним і гідним уваги є те, що на семінари, навчання і колегії постійно приїздять не тільки виробники молока, а й переробники, з яких найнадійнішими партнерами селян області є Хмельницька маслосирбаза, Віньковецький сирзавод та ін. Подолян сьогодні дуже турбує якість молока і молочних продуктів, які вони споживають, адже до нас, науковців, неодноразово звертаються громадяни області із таким простим питанням: за рахунок чого коров’яче молоко може зберігатися у торговій мережі шість і більше місяців? У зв’язку з цим у рамках Фестивалю молока, проведеного в Подільському державному аграрно-технічному університеті, нами були відібрані зразки молочної продукції з торгової мережі області і проведено її детальний аналіз. У процесі дослідження виявлено, що у показниках білковості та жирності молока існує велика невідповідність того, що вказано на етикетках, тому, що є в упаковках. Тому постає питання про створення і функціонування у кожному районі області лабораторії для оцінювання якості молока та молочних продуктів. При цьому приємно усвідомлювати, що сьогодні обласною держадміністрацією уже порушується питання про створення таких лабораторій.
Де втрачається молоко
Протягом останніх років на постійному контролі перебуває питання виробництва молока. Перед науковцями біотехнологічного факультету ставилося завдання проаналізувати і намітити шляхи недоодержання молока в області. Зокрема, визначено основні проблеми молочного скотарства, серед яких:
– порушення організації праці (роздавання, наприклад, кормів або прибирання під час доїння тощо);
– порушення режиму годівлі корів;
– нехтування диференціюванням годівлі;
– незбалансованість раціонів тварин;
– порушення технології доїння;
– упущення в боротьбі з маститами;
– часте формування технологічних груп;
– невиправдані витрати енергії кормів на підтримання температури тіла через недостатнє утеплення приміщень;
– напування водою температурою менше 4оС;
– захворювання;
– підмивання вимені холодною водою;
– нехтування роздоюванням корів;
– нехтування масажем вимені;
– нерівномірність часових проміжків між доїннями.
Потенціал традиційних порід
Традиційними для Хмельницької області є українські чорно-ряба та червоно-ряба молочні породи великої рогатої худоби, генетичний потенціал яких за молочною продуктивністю сягає 10 тис. л молока за лактацію. Однак через незбалансованість годівлі тварин за основними поживними і біологічно активними речовинами у більшості господарств він поки що реалізується лише на 40—60%, у результаті чого спостерігається недоотримання молочної продукції. А про те, що це дійсно так, свідчить досвід роботи підприємства «Деметра» Кам’янець-Подільського району, яке на «голому» місці побудувало ферму, закупивши худобу в населення навколишніх сіл, і за один рік за організації повноцінної годівлі досягло підвищення молочної продуктивності з 3000 до 5000 кг молока на корову за лактацію. При цьому в нашій країні щороку досить значні суми коштів витрачаються на селекцію у тваринництві. Як свідчать ці дані, більше уваги таки слід приділяти питанням годівлі тварин.
Аналіз виробництва молока у кращих господарствах Хмельниччини і проведений науковий пошук показують, що для виробництва 3000 кг молока достатньо на одну корову заготовити 36 ц кормових одиниць, 4000 — 42, 5000 — 55, 6000 — 63 ц кормових одиниць кормів; з метою виробництва 6000 кг і більше молока необхідно організувати спрямоване вирощування ремонтних телиць та раціональне відтворення стада, створити міцну кормову базу та забезпечувати тварин повноцінними кормами, забезпечити диференційовану годівлю корів за стадіями фізіологічного циклу. Зокрема, для реалізації генетичного потенціалу дійних корів у всіх господарствах області на перспективу необхідно забезпечити годівлю і утримання ремонтних телиць з гарантованим одержанням середньодобового приросту їх живої маси на рівні 700 г і більше, осіменінням їх при досягненні живої маси 380—400 кг у віці 15—16 місяців. Для ефективного відтворення треба забезпечити вихід телят на 100 корів не менше 95 голів, завдяки чому отримання не менше 45 теличок, з яких можна виростити 30 повноцінних нетелів (23—25 кращих первісток), а це дозволить збільшити виробництво молока до 15% по стаду. Адже прогрес молочного скотарства досягається тоді, коли поповнення основного стада проводиться за рахунок первісток з рівнем продуктивності не нижче середнього удою по стаду.
Організація годівлі
При організації годівлі корів слід пам’ятати, що низька якість кормів призводить до великих перевитрат концентратів, а це, у свою чергу, може спричинити ацидоз і кетоз. Концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини повинна становити: у сіні — 9,0—9,2 МДж, сінажі — 10,6—10,9, силосі — 10,5—10,8, комбікормах — 13,2—13,5 МДж. Вимоги до вмісту сирого протеїну в сухій речовині відповідно становлять — 13—14%, 15—16, 14—15 і 23—24%.
Дослідженнями встановлено, що у перші 100 днів після отелення для корів з рівнем продуктивності 7,0—10,0 тис. кг за лактацію оптимальна концентрація обмінної енергії в сухій речовині раціону повинна бути на рівні 11,6—12,0 МДж, сирого протеїну — 16—18% (з розщеплюваністю в рубці на рівні 60—65%), сирого жиру — 4,0—4,2%, сирої клітковини — 17—18%. Однак сьогодні спостерігається нерозуміння багатьма спеціалістами цієї важливої проблеми. Тому для забезпечення молочної худоби області якісними кормами треба:
– чітко розраховувати і заготовляти корми з урахуванням найбільш оптимальної структури економічно обґрунтованих кормових раціонів, враховуючи облік поголів’я, планову продуктивність і страховий фонд;
– збирання культур та заготівлю кормів здійснювати у найбільш оптимальні фази розвитку, адже доведено, що перетримка трави на один день призводить до зниження енергетичної поживності на 1%, протеїнової — на 0,25% за підвищення рівня клітковини на 0,33%;
– ретельно дотримуватися усіх технологічних вимог до кожного із видів кормів (подрібнення, пров’ялювання тощо);
– упроваджувати прогресивні енергоощадні технології (нового покоління кормозбиральної техніки і технологій).
Наука і виробництво
Науковці біотехнологічного факультету ПДАТУ завжди готові передавати свій досвід іншим для процвітання рідної України. Зокрема, ми готові закріпити досвідчених науково-педагогічних працівників за окремими напрямами, зонами чи групами господарств для надання методичної допомоги у:
– складанні бізнес-планів розвитку молочного скотарства, розробки або/та вдосконалення технологічних процесів на фермах чи комплексах;
– складанні планів селекційно-племінної роботи зі стадом;
– проектування розвитку повноцінної кормової бази, виробництва та ефективного використання високоякісних кормів та повноцінної годівлі тварин, що дасть змогу реалізувати генетичний потенціал тварин;
– забезпеченні якісного навчання фахівців, працівників тваринництва та сільського населення у вигляді шкіл, майстер-класів, тренінгів з питань виробництва і переробки сільськогосподарської продукції;
– проведенні супроводу технологій виробництва продукції скотарства;
– створенні пілотних ферм для проведення ефективного навчання персоналу різних рівнів тощо.
Микола Повозніков, доктор с.-г. наук, професор, декан біотехнологічного факультету
Сергій Блюсюк, канд. с.-г. наук, доцент кафедри годівлі тварин та технології кормів Подільський державний аграрно-технічний університет
Володимир Галищук, заступник голови Хмельницької ОДА з питань АПК
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року
The Ukrainian Farmer
