Агрономія

Міравіс® Нео — сучасне рішення в захисті зернових культур

Міравіс® Нео — сучасне рішення в захисті зернових культур

Використання пестицидів у світі та в Україні збільшується, проте втрати врожаю за останні 40 років суттєво не зменшилися. Велика роль у втратах врожаю серед біотичних обмежень продуктивності (S. Savary et al., 2019) належить хворобам, а також шкідникам й бур’янам. Тільки на посівах пшениці ідентифіковано 31 шкодочинний об’єкт, це насамперед фузаріози, септоріози, іржа, борошниста роса, плямистості тощо. Результати авторів документально підтверджують втрати, що їх спричинили 137 патогенів і шкідників пшениці, рису, кукурудзи, картоплі та сої в усьому світі. На глобальному рівні діапазон збитків для пшениці становить 21,5 % (10,1–28,1 %), рису — 30 % (24,6–40,9 %), кукурудзи — 22,5 % (19,5–41,1 %), картоплі — 17,2 % (8,1–21,0 %), сої — 21,4 % (11,0–32,4 %). Хвороби рослин призводять також до зниження якості врожаю й накопичення мікотоксинів (В. Швартау і співавтори, 2016, 2019).

Традиційно вважають, що хвороби рослин викликає один вид збудника або навіть конкретний штам. Тимчасом хвороби існують переважно в складі комплексу збудників, що було з’ясовано ще в XVI сторіччі. Більшість лабораторних досліджень зосереджується на окремих штамах мікроорганізмів, вирощених у чистій культурі. Тому насправді ми сьогодні мало знаємо про можливі міжвидові взаємодії або взаємодії між різними таксонами патогенних мікроорганізмів у природі. У людей і тварин численні інфекції й багато захворювань — це результат багатовидових, часто синергічних взаємодій. Унаслідок цього підвищується рівень шкодочинності захворювань, і це слід брати до уваги при розробці ефективних заходів контролю. З іншого боку, є лише обмежені відомості щодо синергічних -патоген взаємодій при хворобах рослин, механізми взаємодії яких на сьогодні невідомі. Наприклад, важкі ураження пшениці кореневими гнилями викликають F. graminearum, F. culmorum, F. poae та F. sporotrichioides, а фузаріозу колосу — комплекс видів Fusarium graminearum. Кореневі гнилі кукурудзи викликано F. meridionale і F. boothii, а корені й качани уражують гнилями Trichoderma spp., Penicillium spp., Pyrenochaeta indica, F. moniliforme, F. graminearum, F. oxysporum. Таких прикладів взаємодії збудників хвороб рослин, які призводять до комплексних захворювань, може виявитися набагато більше, а розуміння основних механізмів їхньої взаємодії має важливе значення для вивчення епідеміології рослин та боротьби з хворобами. Тимчасом переважна більшість зареєстрованих у світі фунгіцидів позиціонується на ринку для контролю або вибраних хвороб рослин, або для невеликого їх переліку.

 Особливості впливу фунгіцидів на рівень контролю збудників шкодочинних хвороб та накопичення мікотоксинів

Сучасні стратегії контролю хвороб рослин ґрунтуються головно на застосуванні фунгіцидів. Досягненню високої продуктивності зернових культур за впровадження резистентних сортів/гібридів та забезпечення належної сівозміни допомагає й проявлення максимальної ефективності фунгіцидів.

У рослинництві України з економічних причин фунгіциди масштабно не застосовують. Використання окремих діючих речовин і більшості фунгіцидів слід розглядати не як елемент контролю широкого спектра збудників хвороб, а радше як чинник зміни балансу мікрофлори в агрофітоценозі. Тому одночасно з ефективним контролем збудників шкодочинних хвороб варто також належно контролювати збудників інших небезпечних для регіону хвороб. Цього можна досягти, впроваджуючи композиційні фунгіциди й системи контролю.

Рис. 1. Ділянки з вивчення систем живлення на посіві пшениці озимої сорту Софія Київська. Міравіс® Нео, 0,75 л/га у ВВСН 39, продуктивність до 13,6 т/га. Київська обл., 2021

Переважна більшість сучасних фунгіцидів контролює хвороби на рівні не вище за 32 % (E. Oerke, 2006), а вимоги до контролю хвороб для забезпечення продовольчої безпеки у світі і в Україні реалізувати складно. З огляду на це важко переоцінити впровадження в сучасне світове виробництво рослинницької продукції композицій останнього покоління SDHI з азолами і стробілуринами для суттєвого підвищення ефективності контролю хвороб та зниження вмісту мікотоксинів у врожаях.

Широкі польові дослідження в різних країнах підтвердили активність (ефективність) і спектр дії Міравіс® Нео (Адепідин™) в захисті зернових культур.

Таблиця 1. Загальна оцінка ефективності Міравіс® Нео та інших фунгіцидів за сумою дослідів 2019–2021 років, %

Озима пшениця

Цільовий об’єктМіравіс® Нео, 1,0 л/гаSDHI (75 г/л) + триазол (150 г/л), 1,0 л/гаSDHI (75 г/л) + стробілурин (150 г/л), 1,0 л/га
Септоріоз958085
Піренофороз917075

Озимий ячмінь

Цільовий об’єктМіравіс® Нео, 1,0 л/гаSDHI (75 г/л) + триазол (150 г/л), 1,0 л/гаSDHI (75 г/л) + стробілурин (150 г/л), 1,0 л/гаSDHI (41,6 г/л) + стробілурин (66,6 г/л) + триазол (41,6 г/л), 1,0 л/га
Септоріоз98858588
Гельмінтоспоріоз95907070

Вплив Міравіс® Нео (Адепідин™) на ефективність використання азоту

Передчасна втрата фотосинтетичного потенціалу посіву зернових культур за ураження листків хворобами — одна з головних проблем, які обмежують генетичний потенціал продуктивності сортів/гібридів у виробництві. У наших дослідах 2019–2021 років застосування Міравіс® Нео (Адепідин™) у ВВСН 39 пшениці озимої зберігає прапорцевий листок та нижчі яруси листків і дозволяє проводити ефективні щодо впливу на продуктивність позакореневі обробки добривами, насамперед магнієм з азотом. У 2021 році в Київській області було зафіксовано велику кількість опадів та суттєві ураження хворобами (на контролі перевищували 50 %). Завдяки внесенню в ВВСН 39 препарату Міравіс® Нео в нормі 0,75 л/га вдалося знизити ураження хворобами, продуктивність при цьому залежно від сорту сягала 10,5–13,6 т/га. Варто зазначити, що реутилізація пластичних речовин (вуглець/азот) у колос відбувається в разі внесення фунгіциду протягом подовженого періоду — це дозволяє досягти високих рівнів продуктивності посіву.

Контроль резистентності

Фундаментальний принцип, якого слід дотримуватися при застосуванні стратегій управління резистентністю до фунгіцидів, полягає в такому:

  • усі фунгіциди з одним сайтом дії класу SDHI можуть формувати крос-резистентність до збудників хвороб;
  • при використанні сумішей для боротьби з резистентністю до SDHI фунгіцидів, які застосовуються у вигляді бакової суміші або спільної суміші, партнер по суміші має забезпечувати задовільну боротьбу з хворобами при окремому застосуванні проти цільового захворювання і повинен мати інший механізм дії;
  • фунгіциди SDHI слід застосовувати профілактично або на ранніх стадіях розвитку хвороби.

Не можна використовувати знижені норми та обробляти посіви фунгіцидом з одним механізмом дії багато разів.

Докладнішу інформацію про фунгіцидні композиції для управління резистентністю наведено в Рекомендаціях FRAC, 2021: https://www.frac.info/

Висновки

Міравіс® Нео містить нову діючу речовину — Адепідин™, яка є похідною нової групи SDHI фунгіцидів N-метокси-(феніл-етил)-піразол-карбоксамідів. У складі нової молекули фунгіциду є компоненти, які модерують її поліфункціональність: ліпофільний фрагмент, що потенціює подовжену активність, та піразолова амідна структура, яка визначає високий рівень активності щодо широкого спектра збудників хвороб. Фунгіцид ефективно інгібує проростання спор і ріст зародкових трубок та має високу профілактичну активність. Лікувальну активність визначено на збудниках багатьох шкодочинних хвороб. Міравіс® Нео рекомендовано застосовувати профілактично для підвищення ефективності контролю хвороб та боротьби з резистентністю у збудників.

Високу ефективність контролю in vitro та в польових умовах зафіксовано для таких патогенів, зокрема й до мікотоксинпродуцентів: Pyrenophora teres, Drechslera graminea, Diplocarpon earlianum, Ramularia collo-cygni, Rhyncosporium secalis, Septoria spp., Drechslera tritici-repentis, Fusarium spp. та ін.

Міравіс® Нео ефективний в інтегрованих системах контролю хвороб, насамперед проти фузаріозів, альтернаріозів, борошнистої роси, гельмінтоспоріозів, плямистостей тощо. Застосовувати його варто у вегетативний період розвитку для збереження фотосинтетичної активності ярусів культурної рослини, що суттєво підвищує ефективність використання елементів живлення.

Віктор Швартау, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України

Автор дякує компанії «Сингента Україна» за підтримку цієї роботи

Поділитись:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ