Народження мертвих поросят є одним із найсуттєвіших чинників зниження ефективного розведення свиней. На думку деяких експертів, під час опоросу з неінфекційних причин гине в середньому 7–8% правильно розвинутих плодів, а іноді цей показник збільшується до 12–15%, що завдає суттєвих втрат економічній діяльності господарства.
За останні роки у свинарстві істотно збільшилась багатоплідність свиноматок: 18–20 поросят — уже не рідкість, і це чи не найважливіший чинник прибутковості. Та разом із тим збільшилась і тривалість опоросу до 6–8 год. Довгий опорос і пов’язане із цим кисневе голодування не лише збільшують кількість мертвонароджених поросят, але також можуть бути причиною зниження життєздатності живонароджених поросят. Уважається, що не фізіологічно тривала гіпоксемія поросят може спричиняти перенапруження центральної нервової системи, що призводить до летаргічного стану поросят. Плоди цього виду ссавців характеризуються низькою толерантністю до браку кисню за одночасного надлишку СО2. Перевищення допустимого рівня спричиняє незворотне блокування дихального центра, що призводить до летальних наслідків.
Суттєвий вплив на перебіг опоросу має стресогенний чинник. Доведено дослідними шляхом, що свиноматки в стані стресу в передопоросний період реагують перенесенням опоросу або подовженням його тривалості. Стрес спричиняє збільшення рівня адреналіну, який діє як конкурент до окситоцину.
Серед причин передчасної загибелі поросят під час опоросу також можуть бути:
• низький рівень гемоглобіну (Hb) у крові свиноматок (нижня допустима межа 9 г Hb у 100 мл крові);
• слабкий м’язовий тонус матки, що пов’язаний із низьким рівнем Са в кормі чи поганим його засвоєнням;
• занадто висока температура у відділенні для опоросу, що призводить до слабкої родової діяльності;
• високий рівень вуглекислого газу — недостатня вентиляція зменшує оксигенацію плодів (рівень насичення киснем), що призводить до гіпоксії;
• чистопородні свиноматки частіше мають проблему мертвонароджуваності, як порівняти зі свинками F1;
• старі (більше як четвертий опорос) і зажирілі свиноматки, що належать до групи ризику багатоплідних свиноматок;
• дефіцит вітамінів А, D, Е та мінералів (селен, залізо). Так, брак Se збільшує ризик серцевої недостатності у плодів на 12%;
• мікотоксини в кормах;
• гіпоглікемія;
• паразитарна інвазія свиноматок.
Причини високої смертності поросят під час опоросу можуть бути різні, та не викликає сумніву, що найчастішою є нефізіологічно тривалий опорос з усіма негативними наслідками.
Стратегія запобігання
З початком опоросу матка свиноматки починає скорочуватись, що посилює обмінні процеси в самих плодах і збільшує їх потребу в забезпеченні киснем і поживними речовинами. Перші 8–12 поросят матимуть перевагу над тими, що народяться пізніше.
Поросята, що родяться після 12-го, набагато більше відчуватимуть на собі скорочень матки. Кожне скорочення — це тиск на плаценту та пуповину, які доставляють кров і кисень. Тож на певний час забезпечення плодів порушується. Таким чином, якщо процес триває 6–8 год, це матиме наслідки для поросят у вигляді дефіциту кисню (гіпоксія). Врешті-решт це знижує життєздатність поросят і може призвести до того, що порося народиться мертвим.
Час — це все!
У кожному господарстві склався свій протокол опоросу. Та всі вони звертають увагу на час початку опоросу та періодичність перерви між поросятами: якщо вона приблизно 25–30 хв, ви повинні почати хвилюватися.
Якщо у свиноматки слабкі скорочення, введіть окситоцин, щоб посилити скорочення та пришвидшити опорос й оптимізувати життєздатність поросяти. Окситоцину не слід використовувати занадто багато — максимальна доза — від 5 до 10 міжнародних одиниць. Перевищення цього рівня призведе до збільшення кількості мертвонароджених поросят.
Корегування раціону
Точно не визначено, скільки енергії потребує свиноматка для опоросу, але вочевидь, що цей процес можна порівняти з важкими фізичними навантаженнями. Часто за кілька годин до опоросу свиноматкам обмежують годівлю. Проведені дослідження показали: що більше часу між останнім годуванням свиноматки й початком опоросу, то нижчий рівень глюкози у її крові й довше триває опорос. До того ж кількість мертвородів суттєво збільшується, коли час між останнім годуванням свиноматки й початком опоросу перевищує 6 год.
На більшості свинокомплексів свиноматки до опоросу отримують корм для лактації, і з наближенням терміну опоросу обсяг даванки зменшують, щоб запобігти набряку вимені й закрепу й забезпечити високе споживання корму свиноматкою після опоросу. Тобто на практиці поросні свиноматки отримують корм для стимуляції вироблення молока, а не для полегшення опоросу.
Для підвищення життєздатності поросят компанія VITAGRO NUTRITION розробила продукт VITAMIX PREGNA LIFE на основі донаторів оксиду азоту. NO сприяє розширенню судин, стимулює кровообіг і покращує роботу серця, позитивно впливає на виживання поросят, скорочує тривалість опоросу й збільшує васкуляризацію плаценти, що покращує кровопостачання до плодів, покращує виробництво молозива свиноматкою. Оксид азоту також впливає на метаболічні процеси в організмі, зокрема на метаболізм глюкози й ліпідів, що має важливе значення для енергетичного обміну. Завдяки спеціальним нутрієнтам у складі досягається підвищення життєздатності поросят. Так, завдяки Vitamix Pregna Life збільшується кровопостачання до репродуктивних органів, надходження кисню й поживних речовин у плацентарний і пупковий канатик під час опоросу, а також збільшується кількість кисню та поживних речовин для поросят під час опоросу, що знижує ризик асфіксії та гіпоксії. Окрім того, вживання продукту сприяє зниженню смертності поросят (мертвонародження й смертність до відлучення).
Продукт Vitamix Pregna Life додають у нормі 10 кг на тонну корму для свиноматок за тиждень до опоросу або протягом усього періоду лактації. Для досягнення покращених результатів починайте згодовування Vitamix Pregna Life з постановки свиноматок на маточник, принаймні за 5–7 днів до опоросу.
Регулярний моніторинг роботи підприємства, ветеринарний контроль і впровадження сучасних технологій допоможуть зменшити втрати й підвищити прибутковість вашого господарства.
The Ukrainian Farmer
