Механізація розбивки і садіння значно скорочує витрати праці й коштів на створення плодових насаджень.
Плодові дерева саджають вручну або за допомогою машин. Процес можна механізувати повністю, застосувавши машини-саджалки, або — на половину, у цьому разі за допомогою засобів механізації готують ямки чи борозни (траншеї).
Механізація наполовину
Напівмеханізований траншейний спосіб закладання саду застосовують на ділянках з малородючими ґрунтами. Для нього характерна особлива система розбивки ділянки. Кілки встановлюють не на місці садіння плодових дерев, а на відстані 1 м від майбутнього ряду. Це забезпечує можливість проїзду трактора уздовж ряду кілків, не збиваючи їх, і дозволяє вести розбивку тільки один раз за цикл посадки. Після розбивки ділянки плантажним плугом формують борозну, в яку вносять органічні і мінеральні добрива. Така підготовка ділянки виконується в рік садіння дерев і створює сприятливі умови для їх живлення і зростання. Рослини садять у підготовлені борозни, потім скрепером їх загортають.
Механізована розбивка
На родючих і добре удобрених ґрунтах можна застосовувати інший різновид траншейного садіння, який включає механізовану розбивку площі під сад, нарізання борозен по маркерних лініях, садіння деревець в борозни та механізоване їх загортання.
За механізованої розбивки ділянки в поперечному і поздовжньому напрямках нарізають невеликі борозенки (контрольні лінії). Осьові лінії поздовжніх борозенок мають бути перпендикулярними до осьових ліній поперечних борозенок. Відстань між поздовжніми борозенками дорівнює ширині міжрядь, а між поперечними — відстані між деревами в ряді.
Після розбивки ділянки за допомогою плантажного плуга нарізають траншеї (борозни). На перетині поздовжніх і поперечних борозенок розміщують саджанці й тимчасово присипають кореневу систему рослин ґрунтом (фото 1).
Для повного засипання траншеї (борозни) із розміщеними в ній саджанцями можна скористатися одностороннім тракторним підгортачем або однокорпусним плугом чи скрепером, ширина захвату якого не перевищує ширину між рядами. Робоча швидкість руху машин, які застосовуються для загортання борозен, не повинна перевищувати 3–5 км/год.
Ґрунт навколо саджанця вручну ущільнюють і утворюють лунки для поливу. Саджанець підв’язують до посадкового кілка.
Для нарізання борозен застосовують плуги плантажні моделей ППН-30 (ТОВ «Авілон», Росія), UNLU та Alpler (Турція), обертові плантажні плуги MD 6 (Gregoire Besson, Франція) та FS 1/98 (фірма ER.MO, Італія).
Плантажні плуги розорюють землю на глибину 40–80 см, що сприяє створенню сприятливих умов для розвитку коренів рослин, поліпшує водний режим ґрунту і зменшує вимивання поживних речовин із верхніх шарів ґрунту.
Бури та ямокопачі
Напівмеханізований спосіб садіння саджанців у заздалегідь підготовлені ямки полягає в тому, що посадкові ями для ручної посадки копають за допомогою бура садового або ямокопача. Ці машини можуть викопувати ями діаметром 30–100 см і глибиною до 80 см. Садіння дерев виконують двоє робітників — один установлює саджанець по центру ямки, а другий засипає корені ґрунтом. Далі ґрунт у межах ямки трамбують та формують поливну лунку діаметром 80–100 см.
Садові бури і ямокопачі виготовляють Бобруйський завод тракторних деталей і агрегатів і ТОВ «Завод комунальної техніки» (Білорусь), фірми TAD-LEN, Unia Group, MCMS-WARKA (Польща), B.A.B. Bamps (Бельгія) та ін.
Робочим органом бурів є шнек із гвинтовою робочою поверхнею, його спроектовано так, щоб розкидання виритого ґрунту було мінімальним. Це дозволяє скоротити час засипання як із посадженими деревцями. Більшість садових бурів комплектуються кількома шнеками різного діаметру.
Привід робочого органа ямкокопачів і садових бурів здійснюється від ВВП енергозасоба або від гідромоторів (фото 3).
Садіння дерев можна виконувати за допомогою гідробура ГБ-35/28. Він працює в агрегаті з ємністю (цистерною), з якої подається вода під тиском. Цистерну обладнують чотирма або двома гідробурами. Зазвичай один гідробур обслуговують троє робітників. Перший, упорскуючи у ґрунт 3–5 л води, робить посадкову ямку, другий — садить саджанець, а третій засипає ямку ґрунтом. Посадка під гідробур в 4,5 раза підвищує продуктивність праці, вона дешевша в порівнянні зі звичайним способом садіння деревець у ями. Під час садіння замість води можна вносити живильний розчин.
Механізоване садіння
Порівняно із садінням вручну механізоване садіння саду знижує трудовитрати в 3,4 раза, а витрати коштів у 2,4 раза. Під час механізованого садіння слід особливо подбати про прямолінійність рядів майбутнього саду.
Саджальна машина має раму, сошник, опорні колеса, системи для поливу, загортач, ящики для саджанців, сидіння оператора і маркери.
Як правило садильні машини однотипні за будовою, їх різнять незначні конструкційні риси. Саджалка DS-1 виробництва компанії Agromod (фото 5) оснащена ємністю для міндобрив, які подаються під корінь посаджених дерев.
Фірма Ditta-Seria виготовляє саджалки-глибокорозпушувачі DSG (фото 6). Після демонтажу прикочувальних котків цю саджалку можна застосовувати для глибокого розпушування ґрунту на глибину до 70 см.
Фірма Jagoda J.P.S. виготовляє саджалку моделі Daria 2, яка оснащується двома робочими місцями для саджальників (фото 7).
Фірма Damcon виготовляє саджалки моделі PL, які можуть садити дерева з різними розмірами кореневої системи (фото 8). Ці садильні машини обладнано платформами на двох рівнях — для саджанців та для працівників-саджальників. Коренева система саджанців засипається ґрунтом та ущільнюється за допомогою двох коліс. Саджалки моделі PL можуть одночасно встановлювати посадкові кілки та садити саджанці.
Для закладання саду на великій площі використовують садильні машини IPS Drive фірми Wagner Pflanzen-Technik. Ці агрегати обладнано пристроєм лазерного керування рухом трактора. Перед початком роботи на полі визначається базова точка, у яку встановлюється передавальний пристрій. На рамі садильної машини встановлюють лазерний приймач, здатний передавати імпульс до механізму, що задає та підтримує прямолінійний рух трактора в агрегаті із саджалкою. За допомогою цих двох пристроїв система точно направляє водія в ряд.
Перед закладанням саду слід подбати про організацію дорожньої мережі, також слід відвести місце для садозахисних смуг із швидкоростучих видів дерев (береза, тополя, клен, волоський горіх).
Василь Думич, завідувач лабораторії
Ольга Бахур, інженер
Львівська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
журнал “Садівництво по-українськи”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
