Любительська селекція
Столові сорти винограду любительської селекції вимагають ретельного виконання зелених операцій — тоді їх грона і ягоди будуть гарантовано товарними.
Любительська селекція винограду уже багато років поспіль є темою дискусій. Чи є у неї перспективи? Звісно. Однак любительські сорти потребують ґрунтовних досліджень, і то не лише під кутом їх практичної придатності для товарного вирощування, а й із юридичних, економічних і фахових міркувань. Поговорімо про виробничі характеристики любительських сортів.
Маючи вільний доступ до інформації в Інтернеті, сьогодні будь-хто, навіть без спеціальних знань і досвіду, може схрестити сорти (гібридизація шляхом контрольованого запилення), виділити із плодів насіння, виростити сіянці, обрати з них кращі й розмножити, уже під маркою нових сортів. Усе це можна зробити протягом 2−4 років. Та із рослин, отриманих у такий спосіб, у наукових установах лише починають усебічне вивчення виділеного генотипу. У любительській же селекції такі форми називають «новим сортом», активно розмножують і поширюють. Завдяки використанню стимуляторів — листкового підживлення, обробок гіберелінами на щойно отриманих формах вдається отримати великі і добре виповнені грона із привабливими та великими ягодами. Новинкам обирають звучні, що легко запам’ятовуються, імена. Та за своєю суттю така форма винограду іще не є сортом, це >>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30