Основні правила, яких треба дотримуватися для запобігання проникненню АЧС на свиноферму.
Оскільки за АЧС відсутні засоби специфічної профілактики, а лікувати й вакцинувати хворих тварин заборонено, то, щоб запобігти поширенню хвороби, одним ыз найважливіших заходів є проведення дезінфекції. У разі лабораторного підтвердження діагнозу насамперед визначають межі епізоотичного вогнища та загрозливих зон (першої та другої). В епізоотичному вогнищі відразу після знищення сприйнятливого поголів’я проводять дезінфекцію; другу дезінфекцію проводять після зняття підлог, перегородок, годівниць тощо після ретельного механічного очищення. Третю — перед зняттям карантину. Одночасно з першою дезінфекцією проводять дезінсекцію та дератизацію. У першій загрозливій зоні забивають усе сприйнятливе поголів’я з подальшою промпереробкою, у другій загрозливій зоні вводять жорсткі обмеження з обов’язковими дезбар’єрами у критичних точках.
Інструкції щодо ліквідації АЧС пропонують стандартні заходи дезінфекції, які є обов’язковими для виконання. Вони передбачають, що перед входом у приміщення, де утримуються свині, має бути килимок, заповнений дезінфекційним розчином (3%-й розчин їдкого натру / каустичної соди; 1,5%-й розчин формальдегіду, 5%-й розчин хлораміну або інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні). Розчини наносять на дезінфіковану поверхню з розрахунку 1 л на 1 м² площі за експозиції не менш як 3 год. Дезінфікують також розчинами хлорного вапна з умістом 4% активного хлору, гіпохлориту натрію (кальцію) з умістом активного хлору 3% або формаліну з умістом формальдегіду 0,5%, які наносять на дезінфіковану поверхню з розрахунку 1,5 л/м². Для проведення обробки свиней і приміщень для їх утримання проти комах (кліщів, вошей, бліх) один раз на 10 днів застосовують 1–2%-й універсальний дезінфекційний засіб геоцид, який має виражену інсекто-акарицидну дію, спричиняючи повну загибель комах і кліщів, а пролонгована дія зберігається протягом 9–11 діб. Відомо, що пасовищні мухи (мала коров’яча та коров’яча жигалка, польова муха й ін..), кліщі можуть заподіювати значних збитків тваринництву. Комбіновані дезінсектицидні препарати групового й індивідуального застосування мають велике значення для успішного проведення заходів щодо попередження та ліквідації інфекційних і паразитарних хвороб тварин. Потрібно вести постійну боротьбу з гризунами.
Усі люди, які працюють в епізоотичному осередку, мають проходити щоденну санітарну обробку під гігієнічним душем. Верхній одяг, білизну, спецодяг, взуття знезаражують парою формальдегіду в параформаліновій камері протягом години за температури +57…+60 °С. Спецодяг, білизну, взуття замочують у 5%-му розчині хлораміну Б у такому співвідношенні: на 1 частину (за масою) спецодягу беруть 9 частин дезрозчину за експозиції 3 год або у 0,5%-му розчині формальдегіду чи глутаральдегіду за експозиції 24 год. Так само обробляють лабораторний посуд, що контамінований вірусом АЧС.
Щоб запобігти поширенню АЧС в першій загрозливій зоні негайно беруть на облік усіх свиней в господарствах і населення та в найкоротший термін направляють для забою на м’ясокомбінат або обладнаний для цього забійний пункт. Забій свиней у першій загрозливій зоні проводять із дотриманням усіх ветеринарно-санітарних правил, які виключають можливість поширення вірусу. Встановлюють цілодобові охоронно-карантинні міліцейські або воєнізовані пости на всіх дорогах, що ведуть з епізоотичних осередків і неблагополучних пунктів у першу загрозливу зону, а також на дорогах, що ведуть до зовнішніх меж першої й другої загрозливих зон. Організовують проведення всього комплексу обмежувальних і профілактичних заходів, спрямованих на запобігання поширенню заразної хвороби: забороняється продаж тварин усіх видів, уведення нових свиней в населені пункти, торгівля на ринках продуктами тваринництва, проведення ярмарків, виставок; різко обмежується рух транспорту й людей. Установлюють контроль за виконанням ветеринарно-санітарних вимог організаціями та підприємствами із заготівлі, перероблення та реалізації продуктів і сировини тваринного походження. Населення інформують про загрозу поширення хвороби та необхідність вживання запобіжних заходів.
Згідно з інструкцією «Ветеринарна дезінфекція, дезодорація, дезінсекція, дезінвазія, дератизація», що затверджена науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 23 грудня 2005 р. (протокол №3), за стійкістю до хімічних дезінфекційних засобів збудників основних інфекційних хвороб тварин і птиці поділяють на чотири групи: чутливі, нечутливі, чутливі в певній мірі, взагалі нечутливі (пп. 2.12). АЧС входить до другої групи.
Ураховуючи біологічні особливості вірусу й те, що для більшості дезінфектантів не вивчена їхня віруліцидна активність щодо вірусу АЧС, доцільно проведення дослідницьких робіт із забезпечення ветеринарної дезінфекційної практики високоефективними деззасобами. У лабораторних умовах потрібно досліджувати бактеріостатичну й мінімальну бактерицидну концентрації дезінфектантів із використанням тест-мікроорганізмів 1-ї та 2-ї груп стійкості, зниження активності дезінфекційного засобу за наявності високомолекулярного білка (гною). Адже встановлено, що випробувана ефективність дезінфекційної дії препаратів на тест-мікроорганізмах 1–2-ї груп стійкості прирівнюється до ефективності за знезараження контамінованих вірусом АЧС поверхонь.
У разі застосування засобу дезінфекції щодо вірусу АЧС у свинарських приміщеннях перед входом, де утримуються свині, має бути килимок, заповнений 1%-м розчином геоциду або іншим дезінфекційним засобом, що зареєстрований в Україні, та рекомендується для обробки інфекційних мікроорганізмів групи стійкості вищих за 2. За Кодексом МЕБ процедури по знезаражуванню визначають інкубаційний період у 40 діб.
Потрібно дотримуватися вимог зоогігієнічних норм і правил утримання свиней, корми закуповувати з благополучних щодо інфекційних захворювань свиней регіонів України.
Не слід допускати сторонніх у своє господарство. Тварин потрібно перевести в режим безвигульного утримання. Власникам особистих підсобних, а також фермерських господарств слід утримувати свиней у свинарниках без вигулу та контакту з іншими тваринами. (Чужі свині, інші тварини, хижі птахи, звірі, собаки й коти можуть бути переносниками вірусу!) Не можна купувати живих свиней в місцях несанкціонованої торгівлі без ветеринарних супровідних документів, що підтверджують благополуччя місця вивезення свиней, не слід завозити тварин і продукцію свинарства з інших районів без узгодження із державною ветеринарною службою. Продаж живих свиней здійснювати тільки у спеціально відведених місцях після їх клінічного огляду ветеринарним фахівцем з обов’язковою термометрією та видачею ветеринарної довідки або свідоцтва.
Говорить експерт:
Олександр Ткаченко, свиноферма у Чернігівській області
Наше фермерське господарство налічує 560 голів свиноматок і близько 4000 свиней загалом. Оскільки проти африканської чуми свиней нічого крім вогню не вигадали, то насамперед ми намагаємося просто не допустити потрапляння вірусу в наше господарство. Через це, по-перше, вакцинуємо поголів’я від класичної чуми свиней, контролюємо загальний стан самопочуття та здоров’я, щоб наші тварини мали високий імунітет й опірність різноманітним вірусам і хворобам.
У нас серйозний пропускний режим в господарстві. Це стосується і персоналу, і в’їзних машин. Є спеціальні санітарні пропускники. Персонал, що обслуговує свиноферму, зобов’язаний по приходу в господарство прийняти душ і переодягнутися, щоб потрапити на виробничу зону, а далі вже безпосередньо перед тим, як зайти у свинарники, персонал зобов’язаний переодягнутися ще раз. На кожного працівника на добу в нас передбачено по два комплекти спецодягу.
За територію свиноферми протягом робочої доби жоден із працівників нікуди не має права вийти. Такі правила. Крім того, ми наполягаємо, щоб наш персонал не утримував в домашніх умовах свиней. Хоча, звичайно, я розумію, що свині можуть утримуватися у сусідів, родичів. Однак усе одно, у нас такі правила: хочеш утримувати свиней — не можеш працювати на нашому виробництві.
Маємо потрійну «лінію оборони». Перша — суцільний двометровий паркан із металопрофілю. Далі за 10 метрів є рів завглибшки 2 метри. За ним іще один паркан уже із сітки-рабіці, щоб жодна тварина не могла потрапити на територію свинарників — маю на увазі котів і собак. Дещо трудніше з дикими птахами, хоча в нас на фермі облаштовано спеціальні відлякувачі птахів. Звісно, проводимо дератизацію: боротьбу з мишами, пацюками тощо. Для цього застосовуємо звичайні ветеринарні препарати вітчизняного виробництва.
Обмежили в’їзд стороннього транспорту на територію господарства. Територією ферми курсує один трактор для вивезення твердої фракції гною та кормовіз. До речі, ми намагаємося годувати свиней виключно гранульованим комбікормом, щоб мінімізувати ризики занесення збудників АЧС через корми.
Усі польові дороги в селі, поряд з яким розташована наша ферма, ми перекопали, щоб машини там не їздили. Облаштували санітарні пропускники й поставили людей, щоб вони контролювали проходження колесами машин дезбар’єрів.
Також ми викуповуємо в населення свиней і переробляємо його на тушонку. Просимо місцевих мисливців відстрілювати диких кабанів.
В’ячеслав Коваленко, д-р вет. наук
журнал “The Ukrainian Farmer”, вересень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
