Стабілізація епізоотичної ситуації з інфекційних, бактеріальних і вірусних хвороб є одним із важливих завдань для птахівників. Адже здорова птиця є запорукою успішності агропідприємства. Комплексні натуральні препарати, застосування яких набуває популярності, допоможуть господарям знизити власні витрати на придбання ветліків, мінімізувати падіж поголів’я птиці, покращити ефективність ведення бізнесу та показники продуктивності виробництва тощо.
БІОЛОГІЧНИЙ БАР’ЄР
Основними функціями будь-якого живого організму є харчування, розмноження та захист від зовнішніх і внутрішніх патогенних чинників.
Здавалося б, якщо маємо повноцінний збалансований раціон і якісну воду, більше нічого не потрібно. Проте ми не можемо убезпечитися від впливу вірусів, мікроорганізмів, патогенних й умовно патогенних бактерій, грибків тощо. Саме вони завдають руйнівного удару по мікробіоті. Дається взнаки хімічний вплив, зокрема залишки агрономічних отрутохімікатів. А безконтрольне застосування антибіотиків провокує розвиток мікозів та ендотоксинів. Та й про негативний вплив людини на довкілля й здоров’я інших організмів також не треба забувати. В результаті маємо потужний фронт негативних чинників, зокрема патогенних, які можуть призвести до захворювання й загибелі організмів.
У систему захисту, що протистоїть впливу патогенних чинників, долучається імунітет. А понад 60% імунної системи — це кишківник. Його бар’єрну функцію давно довели науковці, зокрема завідувач кафедри фізіології, біохімії тварин і лабораторної діагностики Дніпровського державного аграрно-економічного університету, професором Дмитро Масюк.
В ідеалі в біологічному бар’єрі 73% припадає на сапрофіт і 28% — на умовно патогени та патогени. Нормальним уважається співвідношення 70 : 30%. Сапрофітні мікроорганізми беруть участь у ферментації після вживання їжі, а також в антагонізмі з патогенами й умовно патогенами. Також вони сприяють синтезу вітамінів, органічних і коротколанцюгових жирних кислот тощо.
Порушення цих пропорцій є неправильним балансом сапрофітної мікрофлори до умовно патогенних мікроорганізмів. Відповідно, сопрофітна мікрофлора не зможе виконувати свої функції.
На сопрофіт впливають мікотоксини, хімієпрепарати, чинники стресу тощо. Ці самі чинники впливають на слизовий бар’єр, клітини й імунокомпетентність.
За порушення мікробіального бар’єра й інших структур спостерігається так званий синдром дірявої кишки, який призводить до транслокації бактерій — умовно патогенів і патогенів, що потрапляють у лімфатичну систему, кров’яне русло, паренхаматозні органи, що призводить до патології всередині організму. До слова, порушення мікробіального бар’єра може призвести до сальмонельозів, ешерихіозів тощо.
За останні десятиріччя на планеті загинуло багато бджіл. На сьогодні доведено: застосування гербіциду гліфосату порушує мікрофлору ґрунту, рослин і надалі призводить до порушення балансу 70 : 30% у кишківнику бджоли. Умовно патогенна мікробіота переходить у патогенну форму і призводить до загибелі бджіл.
До слова, науковці Гонконгу провели дослідження мікробіоти кишківника перехворілих на COVID-19 і виявили, що у 90% пацієнтів виявився дисбактеріоз, що свідчить про порушення балансу 70 : 30%.
ПОТУЖНА КОМБІНАЦІЯ
Розуміючи, що підвищення стійкості організму дозволяє ефективно протидіяти більшості поширених інфекційних захворювань птиці, ми розробили ветеринарний препарат Ентеронормін. Він забезпечує ефективне відновлення пригніченої мікробіоти унаслідок застосування стандартних протипаразитарних засобів й антибіотиків. Препарат нормалізує роботу обміну речовин і шлунково-кишкового тракту, корегує та спрямовує формування здорової сапрофітної мікробіоти організму. Крім того, Ентеронормін є прекрасним антагоністом для патогенної мікрофлори.
До складу препарату входять три компоненти. Перша складова — сопрофітні пробіотичні штами мікроорганізмів. (Лактобактерії та ентерококи підібрано з максимальною можливістю синтезувати біологічно активні речовини, зокрема вітамінну групу, ферменти, органічні кислоти. А штам Baccillus subtillis підібрано з можливістю максимально проявляти антагоністичну можливість за рахунок бактеріоцинів проти умовних патогенів і патогенів.) Друга складова — пребіотик, до складу якого входить поживне середовище. Це хітозан, гідролізат дріжджів, вуглеводний комплекс тощо. Пробіотичні штами мікроорганізмів, споживаючи пребіотики, синтезують біологічно активні речовини. Коли препарат потрапляє в організм птиці, він отримує і пробіотичні, і біологічно активні речовини, які в кишківнику створюють умови для відновлення інших мікроорганізмів: біфідобактерій, дріжджів й ін.
Раніше для активації препарату ми застосовували питну воду. Але близько десяти років ознайомилися з розробленням українських учених під керівництвом академіка Василя Мельниченка — йодіс-концентрат і селен (Йодіс-Se). На відміну від йоду йодіс-концентрат не має подразнювальних і токсичних властивостей, натомість насичує організм потрібною кількістю йоду, бере участь у регуляції всіх обмінних процесів, роботі ендокринної системи та є потужним імуномодулятором.
Йодіс-концентрат разом із селеном продемонстрували імуномодуляційну властивість. За застосування в комплексі з пробіотичними штамами мікроорганізмів Йодіс-селен збільшив активність препарату в 3–4 рази.
Перед застосуванням Ентеронорміну ми змішуємо його з водним розчином йодіс-селену, витримуємо за кімнатної температури й за 16 год отримуємо препарат, готовий до застосування.
Ми провели господарське випробовування препарату Ентеронорміну з йодіс-селеном на курях-бройлерах, яких вирощували на чотирьох майданчиках по 30 тис. одиниць. Під час досліду проводили щодобове зважування, виміряли споживання корму і приріст, підраховували добовий падіж птиці. За результатами випробування рівень падежу за застосування Ентеронорміну був на 1,5 тис. меншим, ніж на контролі. Також ділянки з птицею, де було застосовано препарат, показали більш позитивні результати на зважуванні середнього та загального забою. Після забою ми провели біохімічний аналіз продукції в Національному університеті харчових технологій, результати якого продемонстрували високу якість і екологічну безпечність продукту.
ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ
У нашому арсеналі є також препарат Ентеронормін Детокс. Його застосування дозволяє стимулювати темпи зростання тварин, збільшити збереження молодняку, зменшити витрати на корми, збагатити й збалансувати раціон тварин і птиці з метою оптимізації травлення.
До складу кормового препарату входять сорбент (водорозчинний хітозан, алюмосилікат й автолізат дріжджів), фітобіотик (екстракт гірчиці білої, екстракт часнику та екстракт кориці) і пробіотик (три штами). Його перемішують із кормом і дають у кількості 2–3 кг залежно від ураження мікотоксинами. Також його застосовують і для профілактики. Доведено, що препарат призводить до затримання росту високопатогенних штамів сальмонели та ешерихіозу.
Застосування Ентеронормін Детокс на батьківському поголів’ї розкриває весь генетичний потенціал породи по кількості знесених інкубаційних яєць. Обробка препаратом під час інкубації та з першої доби дозволяє сформувати мікробний орган ще стерильних курчат. Це гарантує високу збереженість курчат. Аерозольна обробка змінює мікробний фон у приміщеннях й убезпечує дихання та травлення птиці, отже, максимізується приріст маси.
Застосування Ентеронорміну покращує органолептичні та кількісні показники отриманої продукції, а субпродукти мають високу товарну привабливість. Продукція відповідає європейським стандартам, а собівартість її вирощування значно нижча, ніж за традиційних технологій. До того ж кожна партія ветеринарних препаратів Ентеронорміну та Ентеронормін Детокс проходить контроль ефективності та безпечності Державним контрольним інститутом біотехнологій і штамів мікроорганізмів України, а також отримали Сертифікацію Органік Стандарт. Наразі понад 20 млн курчат в Україні вирощують із застосуванням препаратів Ентеронормін. Сподіваємось, що з кожним роком їх ставатиме більше.
Наше Птахівництво
