Агрономія

Кореневі гнилі гороху

Кореневі гнилі гороху

Ґрунтові патогени уражують рослини на всіх етапах органогенезу, тож хімічними засобами захистити горох складно. Вихід — у підборі стійких сортів культури.

  

Коренева система зернобобових культур високочутлива до ураження ґрунтовими патогенами. Тому однією з вагомих причин низьких врожаїв гороху є масове ураження рослин збудниками кореневих гнилей. Вони призводять до значного порушення обміну речовин, в результаті чого знижується врожай і погіршується якість зерна та зеленої маси гороху. Шкідливість цих хвороб залежить від метеорологічних умов вирощування культури, видового складу і патогенних властивостей збудників.

Шкодочинна дія кореневих гнилей

Захворювання кореневої системи рослин супроводжується порушенням фізіологічних та біохімічних процесів рослинного організму, підвищенням інтенсивності дихання на 51—62%. За сильного ураження у хворих рослин удвічі знижується кількість хлорофілу, спостерігається якісна зміна у співвідношенні вуглеводів — знижується кількість дицукрів на 43—71,5% і збільшується кількість моноцукрів.

 

В умовах України рослини гороху щороку уражуються кореневими гнилями від 13 до 45% у фазі сходів і від 33 до 80% у фазі цвітіння. За слабкого поширення хвороби інтенсивність дихання збільшується на 30%, сильного — на 62%. Активність поліфенолоксидази зростає відповідно у 2—4 рази, пероксидази — в 5,2—7, загальна адсорбуюча поверхня кореневої системи знижується відповідно на 14 і 55%, робоча поглинальна поверхня — на 13 і 50%. Маса насіння з однієї ураженої рослини знижується на 1,7—2,5 г, а 1000 насінин стає меншою на 66—104 г порівняно із здоровою рослиною.

Як уникнути поширення хвороб

 

Заходи, що обмежують розвиток кореневих гнилей гороху, спрямовані на максимальне зниження запасу в ґрунті та обмеження поширення збудників хвороби у найуражуваніші періоди розвитку, а також посилення стійкості проти патогенів на різних етапах його росту та розвитку. Ускладнює боротьбу з хворобою специфічність паразитизму збудників кореневої гнилі гороху. Вона полягає у здатності уражувати рослини на всіх етапах органогенезу, тривалий час зберігатися в ґрунті у вигляді хламідоспор або міцелію на рослинних рештках. Тому ефективність захисту гороху при відсутності стійких сортів неможливо забезпечити якимось одним агротехнічним, хімічним або іншим способом. Кожний прогресивний прийом, який дозволяє дещо поліпшити фітосанітарні умови, може значною мірою посилити дію іншого, а разом — сприяти максимальному обмеженню розвитку хвороби та підвищенню врожаю культури.

 

Дослідження сортів на ураження патогенами

Захисні заходи культури гороху проти кореневих гнилей залишаються недостатньо вивченими. Завданням досліджень, які були проведені спеціалістами НУБіПУ у 2006—2009 роках, було удосконалення системи заходів захисту гороху від кореневих гнилей. Окрім уточнення видового складу патогенів та дослідження їх біологічних особливостей треба було з’ясувати уражуваність перспективних сортів залежно від інтенсивності розвитку хвороби. Дослідження проводились в умовах фітодільниці Агрономічної дослідної станції НУБіПУ Васильківського району Київської області.

 

Всі сорти гороху певною мірою уражувалися кореневими гнилями протягом вегетаційного періоду незалежно від району досліджень, але не однаковою мірою. В умовах фітодільниці стійких сортів проти хвороби не виявлено (табл. 1).

Таблиця 1. Стійкість сортів гороху проти кореневих гнилей (Агрономічна дослідна станція НУБіПУ, 2006—2009 р.)

Сорт

Сходи

Цвітіння

уражено рослин, %

розвиток хвороби, %

уражено рослин, %

розвиток

хвороби, %

Харківський 312

46,6

18,6

96,6

58,6

Харківський 320

45,0

19,5

96,6

55,0

Орловчанин

45,0

20,6

86,6

46,6

Орендатор

50,0

15,5

90,6

50,5

Комет

50,0

20,0

96,6

55,6

Надійний

53,3

22,4

96,6

63,3

Дамир 2

51,6

19,8

90,0

55,5

Інтенсивний 92

46,6

15,8

83,3

43,7

Елегант

55,0

25,0

96,6

62,8

Світязь

40,0

15,0

90,6

49,9

Банан

56,6

25,2

100

75,7

Модус

56,6

25,1

100

72,3

Харків’янин

50,0

21,1

96,6

60,9

Ароніс

53,3

21,8

100

62,0

Богатир чеський (стандарт)

55,5

24,8

100

71,5

НІР05

2,8

1,48

3,04

2,27

 

 За даними наших досліджень, всі сорти, що вивчались, можна розділити на три умовні групи:

 

  1. Сорти, які менш уражуються
  2. Сорти, сприйнятливі до кореневих гнилей
  3. Найбільш сприйнятливі сорти.

У сортів першої групи — Орловчанин, Світязь, Інтенсивний 92, Орендатор — кількість здорових рослин у фазу сходів була в межах від 40 до 50%, розвиток хвороби — від 15,0 до 20,6%; в період цвітіння, відповідно, 83,3 — 90,6% і 43,7 — 50,6%.

 

Сорти Харківський 317, Харківський 320, Комет, Дамир-2 уражувалися більше порівняно з сортами першої групи, однак рівень їх стійкості у роки досліджень був вищий у 1,25 раза в період сходів та в 1,29 рази у фазу цвітіння порівняно із найбільш сприйнятливими сортами (третя група). Найбільш сприйнятливими до хвороби були сорти Харків’янин, Надійний, Ароніс, Елегант, Банан і Модус.

 

Урожайність зерна гороху обстежених сортів значною мірою залежала від ураженості рослин кореневими гнилями. Серед усіх досліджуваних сортів найвищий урожай отримали від сортів першої групи — Орловчанин, Світязь, Інтенсивний 92, Орендатор (табл. 2). У найбільш сприйнятливих сортів (Харків’янин, Надійний, Ароніс, Елегант, Банан і Модус) урожайність була нижчою порівняно з ними в 1,16 — 1,33 раза. У гороху Харків’янин, Надійний, Ароніс, Елегант, Банан і Модус маса 1000 насінин була в середньому на 24 г нижчою, ніж у сортів найбільш стійких до кореневих гнилей.

Таблиця 2. Продуктивність рослин гороху різних сортів (Агрономічна дослідна станція НУБіПУ, 2006 — 2009 р.)

Сорт

Кількість бобів з рослини, шт.

Кількість насінин з рослини, шт.

Маса 1000 насінин, г

Урожайність, ц/га

Харківський 312

7,2

22,15

259,67

29,7

Харківський 320

7,0

22,06

259,50

30,1

Орловчанин

7,6

22,57

268,36

32,3

Орендатор

7,5

22,15

267,67

32,0

Комет

7,0

22,06

259,50

29,8

Надійний

6,9

21,55

247,67

27,8

Дамир 2

7,2

21,26

258,80

31,0

Інтенсивний 92

7,8

22,67

269,36

33,1

Елегант

6,9

21,15

251,67

28,4

Світязь

7,6

22,16

263,10

31,1

Банан

6,3

20,07

233,36

24,8

Модус

6,5

20,45

247,07

26,7

Харків`янин

6,4

20,16

240,89

26,5

Ароніс

7,0

21,65

250,67

27,7

Богатир чеський (st.)

6,5

20,46

236,31

25,3

НІР05

0,17

0,43

3,62

0,89

Висновки

Серед досліджуваних районованих і перспективних сортів гороху імунних і стійких проти кореневої гнилі не виявлено. Проте відмічено значні відмінності в ураженні сортів. Урожайність зерна гороху обстежених сортів значною мірою залежала від ураженості рослин кореневими гнилями.

Дмитро Гентош, канд. с.-г. наук

Володимир Глим’язний, канд. с.-г. наук

Національний університет біоресурсів і природокористування України

журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ