Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Кому світить держпідтримка

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Кому світить держпідтримка

Її система в агросекторі абсолютно неефективна, вважають економісти. Аграрні асоціації вже внесли свої зауваження. «АгроМаркет» дізнавався, що про це думають самі аграрії.

 

Триває обговорення статей головного фінансового кошторису, за яким Україна житиме у 2018-му. І якщо попередні п’ять років основні зусилля аграрних лобістів було зосереджено на збереженні спецрежиму оподаткування ПДВ, то цьогоріч основні баталії сконцентровано навколо програми дотацій. Що нового запропонував уряд у системі державної підтримки для агровиробників на 2018 рік і як зміняться її форми та хто на такий стимул може розраховувати?

 

Які плани в урядовців

 

Поточного року агровиробники вперше відчули результати дії нової системи підтримки з боку держави. І хоча не всі отримали можливість скористатися дотацією, загалом система працювала прозоро. Єдиний недолік, як зауважують аналітики, — це формула, за якою розподіляються дотації. Зокрема, державна підтримка мала стимулювати розвиток тваринництва. Однак компанії, що займаються не тільки вирощуванням тварин, а й рослинництвом, залишилися без державного стимулу. А сталося так через те, що вся програма розподілу дотацій базується на сплаті ПДВ. Оскільки більшість сільгосппідприємств не спеціалізуються лише на тваринництві, то ПДВ від рослинницької бізнес-діяльності «з’їдає» право на дотацію, яку вони мали б по тваринництву. Поки що формула не відкоригована, а після скандалу з отриманням МХП майже половини дотацій за результатами першого півріччя урядовці мають намір змінити підходи в держпідтримці на наступний рік.

 

Проектом держбюджету-2018 уряд планує перерозподілити статтю щодо виплати дотацій (4 млрд грн) на дві окремих програми. Зокрема, Кабмін пропонує вдвічі скоротити програму дотування (до 2 млрд грн), а іншу частину (2,3 млрд грн) скерувати на програму підтримки тваринництва, що передбачає компенсацію кредитних ставок при будівництві молочнотоварних комплексів і свиноферм. Прем’єр-міністр з ентузіазмом агітує сільгоспвиробників будувати нові тваринницькі потужності, вважаючи, що такі заходи в частині держпідтримки дозволять наростити виробництво й стабілізувати ціни на молоко та м’ясо на внутрішньому ринку.

 

Загалом обсяг держпідтримки для АПК у 2018 році може зрости до 7,3 млрд грн, що на 1 млрд грн більше, ніж передбачено цьогорічним головним кошторисом держави. Це зумовлено запуском нової програми підтримки малих фермерських господарств на 1 млрд грн. Контроль розподілу коштів буде здійснювати асоціація фермерів. Для підтримки розвитку фермерського руху уряд планує започаткувати не лише нову програму фінансування, а й вже призначив нового заступника міністра профільного аграрного міністерства Віктора Шеремету, котрий буде куратором цього напряму. У 2018 році планується вдвічі збільшити фінансування (до 1 млрд грн) за програмою, що передбачає 20%-ву компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки.

 

За рахунок чого дотуватимуть

 

Аграрні асоціації вже зреагували на проект бюджету-2018 і навіть скерували лист-невдоволення на ім’я прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та очільників бюджетного й аграрного парламентських комітетів. На думку представників галузі, запропонований урядом розподіл коштів є неефективним, а кошти за запропонованими програмами можуть бути неосвоєні.

 

Запропонована урядом загальна сума державної допомоги сільськогосподарським виробникам у 2018 році дозволяє залишити витрати на дотації на рівні 4 млрд грн за рахунок перерозподілу коштів з інших програм, фінансування яких перевищить потребу, вважає заступник голови Всеукраїнської Аграрної ради Михайло Соколов.

 

А директор фонду SigmaBleyzer в Україні Вадим Бодаєв переконаний, що важливим нині має бути  не тільки питання щодо розподілу дотацій, але й щодо збереження їх обсягу. Саме тому аграрні об’єднання пропонують залишити фінансування квазіакумуляціі ПДВ на рівні 2017 року — 4 млрд грн. Громадські діячі наголошують: це єдиний вид держпідтримки, що не залежить від втручання чиновників, а отже, не є корупційним, тому його потрібно забезпечити на достатньому рівні. Щоб фінансувати дотації на рівні цього року, аграрні асоціації пропонують скоротити на 2 млрд грн інші програми держпідтримки в бюджеті на 2018 рік. Зокрема, компенсацію вартості сільськогосподарської техніки — до 500 млн грн з 945 млн грн, запропонованих Кабміном, а держпідтримку тваринництва — до 700 млн грн із запропонованих 2,3 млрд грн.

 

За розрахунками аграрних асоціацій, щоб освоїти 1 млрд грн за програмою компенсації вартості сільгосптехніки, вітчизняне виробництво у 2018 році має зрости у 2,5 раза, що не видається можливим. Держпідтримку тваринництва пропонується обмежити 300 млн грн на компенсацію вартості племінних порід тварин, як і закладено в проект бюджету, та 400 млн грн — на часткову компенсацію будівництва тваринницьких комплексів і здешевлення кредитів. За підрахунками Асоціації виробників молока й асоціації «Свинарі України», у 2018 році галузь не зможе освоїти більше, ніж зазначені суми, тоді як уряд пропонує передбачити на ці ціли 2,3 млрд грн. Відкритим є питання стосовно отримання дотацій птахівниками. Оскільки у 2017 році вони отримають половину з 4 млрд грн, передбачених бюджетом, вже зараз виникає проблема щодо фінансування найпотужніших агрокомпаній, які виробляють курятину та яйце, за рахунок державних коштів. Для нівелювання фактора отримання знач них сум однією компанією уряд запропонував увести обмеження дотування розміром 150 млн грн на рік. Проте, як ця норма дотримуватиметься для юридичних осіб, які є частинами одного агрохолдингу, поки що невідомо. Крім того, під час розгляду проекту бюджету на 2018 рік бюджетний комітет парламенту відхилив цю правку.

 

Залежить, із чим порівнювати

 

Попереду ще два місяці обговорень, і як показує досвід — найважливіші рішення високопосадовці та народні обранці прийматимуть перед Новим роком. Утім, будь-які законодавчі зміни в розвинених країнах аналізуються з позиції їх ефективності після певного періоду введення в дію. Старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський вважає, що система держпідтримки АПК в Україні з боку державних інвестицій є абсолютно неефективною. «Фактично наразі це даремне витрачання грошей платників податків. З кожної гривні, яка надавалася внаслідок дії спецрежиму оподаткування ПДВ або у вигляді фіксованого сільськогосподарського, реальна допомога виливалася в 20 коп. додаткового випуску. Тобто 1 грн витрачаємо, а на вихлопі отримуємо 20 коп.», — зазначив він. Крім того, в Україні існують доволі високі корупційні ризики в розподілі держпідтримки. На питання щодо обсягів субсидування європейських фермерів експерт апелює своїми доказами.

 

«Якщо брати європейський досвід, то там субсидії йдуть, наприклад, на закупівлю матеріально-технічних засобів. Тобто доходи отримують не лише фермери опосередковано, а й інші учасники ланцюга, які залучені в агровиробництво», — пояснює Олег Нів’євський. На його думку, підтримувати агровиробництво потрібно, але не прямими дотаціями, а так, щоб всі агровиробники змогли відчути результативність державної допомоги. Мова йде, наприклад, про збільшення витрат на фітосанітарне благополуччя рослин, тобто на фінансування роботи лабораторій або на харчову безпеку. «Якщо держава виділяє кошти на боротьбу з контрафактом пестицидів, то фермер користується якісними ЗЗР й отримує вищий урожай. Якщо ми витрачаємо гроші на фітосанітарну систему, то це означає, що на полях у фермерів росте якісний продукт, а відповідно, ми можемо говорити про відкриття нових ринків і вищу ціну», — коментує аналітик.

 

Сьогодні ж українська пшениця через якість наразі торгується з дисконтом 2 долари проти російської. В українському інформаційному полі всі говорять про високі дотації у ЄС, але рівень рентабельності європейських фермерів нижчий за український, в тому числі й через високу вартість землі. До того ж конкурентоспроможність дотаціями ніколи не визначалася. «Можна порахувати співвідношення дотацій у ЄС і витрат європейських фермерів, тоді чітко стає зрозуміло, що український сільгоспвиробник зараз у дуже вигідному стані», — резюмує Олег Нів’євський. Відповідно постає питання: ми хочемо конкурентоспроможний агросектор, чи такий, як у ЄС? Зрозуміло, що краще говорити про власну українську стратегію розвитку. 

 

Пряма мова

 

Олександр Ткачук, директор кооперативу «Агровесна-2011»

 

— Чи розраховуємо ми на дотації цього року? Важко сказати. Нам потрібна допомога не для збільшення виробництва ягід, а для створення додаткової вартості нашої продукції в частині її переробки, заморозки, а також на закупівлю обладнання. Для цього має бути спеціальна державна програма, а її, на жаль, нема. По дотаціях ми не працювали у 2017 році, на це потрібно мати адміністративний ресурс. Можливо, відкриється якась перспектива за програмою підтримки фермерства, зокрема кооперативів, у 2018 році.

 

У 2012 році ми подавалися на отримання держпідтримки в рамках програми 1,5% збору для можливості отримання компенсації розміром 3,5 млн гривень на свої ягідники. В результаті отримали 3 млн, а за 0,5 млн гривень зараз судимося з державою. Коли ми претендували на ці гроші, то курс був 8 грн/дол. Однак для нас навіть за нинішнім курсом півмільйона гривень — неабияка сума, бо ми могли б її використати на сплату за електроенергію, заробітну плату людям.

 

Ярослав Білоус, керівник ТОВ «Агрофірма „Київська”»

 

— Рік був досить посушливий, вартість кормів суттєво зросла, тому жити стало складніше без держпідтримки. Втім, у 2017 році ми взагалі дотацій не отримували. Ми маємо таку структуру, де тваринництво й рослинництво записані на одну юридичну особу. Порядок розподілу дотацій передбачає їх виділення лише на продукцію тваринництва, а розділити компанію на дві юрособи за видами діяльності не так просто. Ми не готові на це витрачати кошти — це непродуктивні витрати. Спецрежим по сплаті ПДВ був найбільш некорумпованою й прозорою схемою, він не створював ніяких додаткових адміністративних витрат. Так, можливо, деякі компанії зловживали якимось чином у рамках такої системи оподаткування, тоді ці схеми потрібно було прибрати, а не скасовувати спецрежим для всіх.

 

Павло Трейтяк, директор СТОВ «Перемога»

 

— Раніше виробники молока та м’яса отримували компенсацію ПДВ за здану переробникам продукцію. Чому б не залишити все, як було?

 

Ми самі знайдемо, як застосувати кошти й на які напрями їх скерувати. Ми зможемо самі закуповувати техніку, направляти гроші на реконструкцію та будівництво ферм, створювати робочі місця. В наявній системі дотацій не влаштовує те, що у формулу їх розподілу включили рослинництво, ПДВ від рослинництва з’їдає ПДВ тваринництва. Тому, зокрема, й наше підприємство отримало державну допомогу не в тому обсязі, на який розраховувало.

 

Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ «Галичина-Захід»

 

— Незважаючи на те, що наше підприємство включене до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, ми поки що не користувалися правом на її отримання, оскільки на початок 2017 року сформована сума податкового кредиту була суттєво більшою за суму податкових зобов’язань із ПДВ. Пов’язано це з тим, що підприємство довгий час перебувало на спеціальному режимі оподаткування ПДВ і не мало змоги використати податковий кредит, значна частина якого була сформована (ще до введення в дію спецрежиму ПДВ) у зв’язку з масштабною реконструкцією свиноферми. Нині сума від’ємного значення податкового кредиту, сформованого в попередньому періоді, постійно зменшується за рахунок податкових зобов’язань поточних періодів. І вже за підсумками жовтня ми претендуватимемо на отримання дотацій. Спецрежим оподаткування ПДВ був зручнішим (щодо планування фінансових показників у зв’язку з прогнозованістю й повнотою надходжень коштів на рахунок підприємства). Оскільки дотації є менші за обсягами фінансування і механізм їх розподілу залежить від різних чинників, на жаль, суми надходжень коштів у цій ситуації для виробників свинини є непрогнозованими.

 

 

Оксана Пирожок

газета “АгроМаркет”, листопад 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет