Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Китайський ключ до України

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Китайський ключ до України

Що світить аграрному ринку внаслідок зміни полярності впливу найсильніших інвестиційних гравців світу.

 

Попри задекларовані Україною євроінтеграційні орієнтири стратегічний інвестор, схоже, йде до нас зі сходу, а точніше — з Китаю. Реалії сьогодення «АгроМаркет» досліджував разом з аналітиками й експертами галузі.

 

Китай інвестував торік у закордонні проекти приблизно 170 млрд дол. За словами голови Комісії з національного розвитку й реформ КНР Нін Цзи Чже, сума стратегічних інвестицій за кілька найближчих років може досягнути 600 млрд дол. В облігаціях України — близько 7 млрд дол. із Піднебесної. Тому, як наголосив під час Китайсько-українського бізнес-форуму радник із торгово-економічних питань посольства КНР в Україні ЛюЦзюнь, інвестори докладають зусиль, аби повною мірою активізувати цю величезну суму грошей і таким чином пожвавити сільськогосподарську, енергетичну галузь, інфраструктуру й інші сфери економіки. Відтак інвестиційні проекти китайських компаній створюють сьогодні в Україні потужну конкуренцію іншим гравцям цілої низки ринкових сегментів. Зокрема, китайська корпорація COFCO Agri запустила торік у Миколаївському морському порту перевантажувальний комплекс зернових і олійних культур потужністю в 2,5 млн тонн на рік (вартістю в 75 млн дол). Компанії CNBM в Україні належить десять найбільших сонячних електростанцій, розташованих у Миколаївській і Одеській областях (близько 1 млрд дол. інвестицій). Компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd створила з українським підприємством «Мотор Січ» спільне підприємство в Китаї. І цей перелік можна продовжувати…

 

Глобальна стратегія

 

Китайські інвестиції у європейські компанії, за даними EY, торік виросли майже втричі (з 30,1 до 85,8 млрд дол). Ця сума більша, ніж обсяг інвестицій протягом чотирьох попередніх років разом узятих. У Німеччину китайці торік вклали майже у 24 (!) рази більше коштів (530 млн до 12,6 млрд дол.). Та на першому місці за обсягом інвестицій із Піднебесної — Швейцарія. Йдеться про велику угоду зі злиття компаній ChemChina та Syngenta (сума угоди — 45,8 млрд дол.). В українському контексті ця подія привертає до себе особливу увагу, оскільки ChemChina тепер належить одразу дві компанії, що працюють на вітчизняному ринку — Syngenta й ADAMA (її китайська компанія придбала ще 2011 року).

 

Як пояснює аналітик ІА «Інфоіндустрія» Ігор Герасименко, після погодження злиття ChemChina та Syngenta українським антимонопольним комітетом китайська компанія контролюватиме близько третини українського ринку пестицидів. «Це дозволить китайському концерну конкурувати з об’єднаними гігантами DowDuPont і Bayer-Monsanto», — вважає Герасименко. За його прогнозами, в такому разі сумарний обсяг імпорту ChemChina на українському ринку ЗЗР набагато перевершуватиме конкурентів. Прямий імпорт пестицидів із Китаю в Україну (без урахування Syngenta й ADAMA) торік теж був доволі суттєвий (24,2 млн літрів). «Угода з придбання швейцарської компанії Syngenta, оголошена ChemChina в лютому 2016 року, була викликана бажанням Китаю використовувати портфель Syngenta з високоякісних хімікатів і запатентованого насіння для поліпшення та збільшення внутрішнього виробництва сільгосппродукції, — вважає президент компанії «Укр-Китай Коммунікейшин» В’ячеслав Лисенко.

 

Торік, за даними Syngenta, її частка на світовому ринку ЗЗР становила 20%, компанія утримувала лідерство із загальних продажів ЗЗР (9,6 млрд дол.), а з напряму насіння — третє місце після Monsanto й DuPont з обсягом продажів 2,7 млрд дол. Основними чинниками для наступного етапу зростання, як наголошують у Syngenta, мають стати поширення на ринках, що розвиваються, зокрема в Китаї, активізація цифрових пропозицій в агросекторі й поточні інвестиції в нові технології для збільшення врожайності сільгоспкультур за одночасного скорочення викидів CO2 та збереження водних ресурсів. Сама ж угода з ChemChina є історичною з багатьох причин. «Це не лише найбільше придбання, коли-небудь зроблене китайською компанією, а й угода, орієнтована на зростання. Всі зацікавлені сторони отримують вигоду від зміни власника», — цитує в повідомленні заступник голови Syngenta і провідний незалежний директор Мішель Демар (MichelDemar).

 

Перспективне партнерство

 

Українські агрокомпанії ставляться до ринку КНР як до одного з найпривабливіших для збуту своєї продукції. Власне, у структурі українського аграрного експорту Піднебесна стабільно у ТОП-10 лідерів і є одним зі стратегічних партнерів не лише в торгівлі. За словами заступника міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої, китайський ринок відкрився для експорту української замороженої яловичини, а також розширив можливості експортерів української молочної продукції, насіння олійних культур і горіхів. Утім, є ще досить великий потенціал як для збільшення обсягів торгівлі, так і для двосторонніх проектів між українськими та китайськими компаніями. Посадовець сподівається на швидке підписання протоколів щодо соняшникового шроту й бурякового жому до кінця поточного року, аби вже 2018-го цю продукцію можна було експортувати на китайський ринок. Україна також зацікавлена у відкритті цього ринку для продуктів із яєць, м’яса птиці, меду та продукції бджільництва, ріпаку, пшениці, лохини, сорго, яблук, черешні.

 

За результатами 2016-го, експорт української продукції до Китаю становив 1,025 млрд дол. Серед ключових позицій — олія, зернові, борошно, насіння олійних культур, сири та йогурти, кондитерські вироби. Імпорт аграрної продукції з КНР за торік оцінювався в 105,2 млн дол.

 

Цілком імовірно, що після вступу в дію зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Китай вбачатиме в Україні торговельного партнера, який розширить доступ китайських товарів на європейський ринок. Китайські дипломати, зокрема, вже озвучили свою пропозицію щодо створення зони вільної торгівлі з Україною. Є сподівання, що наявність такої ЗВТ посприяє нарощенню експорту в КНР. Однак на заваді цьому — значна відстань між країнами й проблеми з транзитом через Росію. Наразі тривають дискусії та перемовини щодо подальших можливостей розвитку «Шовкового шляху» для постачання українських товарів у країни Азії (ДПЗКУ вивчала можливість транспортування зерна). Та, схоже, цей маршрут поки що є лише доброю теоретичною ідеєю. Колишній голова правління ДПЗКУ Борис Приходько зазначає зі свого досвіду ведення переговорів із китайськими партнерами, що вони є дуже прагматичними бізнесменами й вкладатимуть кошти лише в ті напрями, що цікаві з боку нових продуктів і технологій. До слова, домовлятися з китайськими партнерами теж справа непроста — в китайських діалектах налічується до 80 тисяч ієрогліфів.

 

Нагадаємо, що у 2012 році український уряд домовився з Експортно-імпортним банком Китаю про надання кредиту ДПЗКУ (на 1,5 млрд дол.), який планувалося використовувати на закупівлю зерна для експорту за торговельними угодами з КНР. Оператором із китайської сторони за цим контрактом, розрахованим на 15 років, виступила Китайська національна корпорація машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС). Очікуваний загальний обсяг постачань зернових з України, за інформацією Мінагропроду, — 80 млн тонн (перший рік постачань за кредитним договором — 4 млн тонн, другий рік — 4,5 т, з третього року по 15-й — мінімум 5,17 млн тонн). Передбачалося, що надалі китайська сторона виділить ще 1,5 млрд дол. на закупівлю китайських пестицидів, насіння, сільгоспобладнання, проекти з розвитку зернової логістики. Проте поки що Україні не вдалося отримати другий транш китайського кредиту, а переговори між сторонами із цього питання тривають вже понад три роки. Корупційні скандали в ДПЗКУ однозначно їх не пришвидшать. Крім того, існує висока ймовірність приватизації китайським партнером української держкомпанії, яка, хоч і має проблеми з ефективним менеджментом, але може зберігати близько 3,8 млн тонн сільгоспкультур на рік і перевалювати близько 2,5 млн тонн зерна.

 

В інтересах інвестора

 

Чималий інтерес виявляють китайці до ведення агробізнесу в Україні. Починаючи з 2013 року в Чернігівській області веде свою діяльність сільськогосподарська компанія «Фанда», засновниками якої є велика китайська сільськогосподарська державна корпорація Хуанфаньцюй. Асоціація «Укрсадпром» і державна китайська компанія China Haisum Engineering навесні 2017 року підписали меморандум про взаєморозуміння, в рамках якого передбачено виділення 515 млн дол. інвестицій на українські проекти із садівництва. За словами очільника асоціації «Укрсадпром» Дмитра Крошки, заплановані інвестиції в рамках партнерства будуть освоєні в 16-ти областях України протягом наступних двох років. Основні напрями китайських інвестицій — плодопереробка, будівництво фруктосховищ, трьох виробничо-логістичних комплексів, упровадження системи зрошення на 35 тис. гектарів.

 

А наприкінці листопада минулого року найбільша спотова товарна біржа в Китаї (з річним обігом в 1 трлн дол.) Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE) придбала «Український банк реконструкцій і розвитку». Викупивши український банк за 82,827 млн гривень, новий власник має поповнити його статутний капітал на 2,5 млн — до 120 млн гривень (як того вимагають нормативи НБУ). Втім, на думку аналітика ринку Анатолія Стоянова, купівля такого активу для інвесторів із Піднебесної — далеко не остаточна мета. Швидше, це перший крок щодо розширення географії своєї діяльності. Цілком імовірно, китайці планують створити на наших теренах біржу, яка б повноцінно функціонувала. І врешті — заповнити ту фінансову порожнечу, що виникла після відтоку російського капіталу та яку досі не надто прагне заповнити західний…

 

***

 

Нехай там як, китайські бізнесмени нині дають чіткі сигнали про прагнення розвивати нашу економіку й тільки від державних мужів залежить, наскільки довгостроковими та ефективними будуть ці інвестиції. Максимально обстоюючи інтереси вітчизняного бізнесу, Україні нема сенсу нехтувати грошима, які приходять зі сходу. Тим паче, коли розвиток світової економіки свідчить про зміну полярності впливу найсильніших інвестиційних гравців. Як наголошують експерти, з якими спілкувався «АгроМаркет», головне в такій ситуації — вміти прорахувати вигоди.

 

 

Оксана Пирожок

газета “АгроМаркет”, вересень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: