Техніка
Головне:
Техніка

Кероване живлення

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Вибір типу добрив і способів їх внесення безпосередньо впливає якісні та кількісні показники майбутнього врожаю

«ХАРЧОВА» ЗАЛЕЖНІСТЬ РОСЛИН

На кожному етапі розвитку — від проростання й аж до закінчення вегетації — рослині потрібні різні елементи живлення в різній кількості. Проте внести їх, наприклад, під час основного обробітку ґрунту — не найкращий варіант. Частина сполук із часом розкладається на складові елементи й стає недоступною, інша зв’язується зі сполуками в ґрунті, ще певна кількість промивається (залежно від гранулометричного складу ґрунту). В результаті на початкових етапах може спостерігатися надлишок елементів живлення, а починаючи від середини вегетації зазвичай виникає їх дефіцит. Аби його уникнути, треба розділити внесення на кілька етапів і відповідно до потреб конкретної культури регулювати кількість і склад добрив. Однак виникає наступна проблема: влітку під час вегетації верхні шари ґрунту пересихають, і звичайне розкидання сухих мінеральних добрив може не спрацювати (аграрії через це недоотримують мільйони тонн урожаю). У відповідальні етапи, коли рослини потребують додаткового живлення, в поле виїжджає розкидач і розсипає добрива. Проте через відсутність вологи гранули лежать на поверхні ґрунту тижнями й навіть місяцями, а рослини в таких умовах формують значно менший урожай.

ПЕРЕХІД ДО РІДКОГО ЖИВЛЕННЯ

Ефективний спосіб контролю процесів живлення рослин — вносити добрива в рідкій формі, до того ж саме тоді, коли рослинам потрібні ті або інші поживні речовини. Це, відповідно, гарантує максимальну ефективність розвитку культур на кожному етапі вегетації.

Основним провайдером системи рідкого живлення в Україні є компанія «Агротерра», котра не тільки реалізує обладнання для  локального  внесення рідких мінеральних  добрив  (РМД),  а й створила власне устаткування для їх приготування. Крім того, фахівці-хіміки розробили низку формуляцій, що дають найбільший ефект для відповідної культури на кожній стадії вегетації.

Починаючи з 2014 року, всі ці напрями об’єднано в проєкт FreeFarm, що впроваджує комплекс організаційних і технічних заходів для переходу на рідке живлення. Для цього використовують успішний досвід США й інших країн. Уже п’ятий рік поспіль компанія «Агротерра» активно розвиває і розширює портфоліо технологій, веде практичну роботу щодо ефективності застосовуваних технологій живлення за різними типами обробітку ґрунту — no-till, strip-till, chisel, vertical-till. Торік збудували першу експериментальну установку для приготування розчинів добрив, і сьогодні вже готова чітка стратегія стрічкового живлення рослин.

Установка компанії “Агротерра” для приготування розчинів добрив

Окрім локального  розміщення  добрив  у стрічці передбачено максимальне поглинання добрив рослиною, дробне внесення азотних добрив, використання індивідуальних сумішей та їх диференційоване внесення в межах поля. Це дає низку переваг: рідкі добрива більш рівномірно розподіляються, швидше стають доступними для рослин, локальне розміщення на глибині 12–18 см зменшує втрати через випаровування та вивітрювання, зменшується фіксація ґрунтом фосфору та калію.

FreeFarm вже нині повністю готовий забезпечити будь-яке господарство всім необхідним для переходу на рідке живлення. Завдяки оптимальному розташуванню та дозуванню поживних речовин ефективність живлення суттєво підвищується. Як свідчить досвід тих компаній, що вже перейшли на РМД, залежно від фактичного забезпечення рослин мікрота макроелементами вдається оптимізувати загальні витрати на мінеральні добрива, а врожайність все одно зростає.

ПОШУК ВЛАСНОГО «РЕЦЕПТА»

Позитивний ефект завдяки переходу на рідкі мінеральні добрива вже отримали в ТОВ «Колос» у селі Косівка Олександрійського району, що на Кіровоградщині. Підприємство має в обробітку 6000 га і вирощує озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник та деякі інші культури  в незначних обсягах. Обробіток ґрунту — безвідвальний, в останні роки застосовуються агрегати вертикального обробітку, а також лапові й дискові знаряддя, оснащені системами одночасного внесення добрив. Протягом багатьох років робили все можливе для отримання максимальних урожаїв від усіх культур: купували сучасні гібриди та сорти, не жаліли грошей на добривах, використовували сучасні машини. Однак вийти в лідери вдавалося тільки зрідка — результати хоч і перевищували середні по району, але з рекордами не складалося навіть тоді, коли дощі йшли в потрібний момент.

Проте  саме  з  дощами  в  Центральній Україні не все гаразд, і Олександрійський район — не виняток. Замість 400 мм іноді буває усього 250–300 мм опадів. А це зовсім інша ситуація, і рослинам немає звідки брати живлення. Без вологи жодні мінеральні  добрива не можуть сприйматися коренями, навіть якщо їх  якимось  чином помістити у верхній шар ґрунту. Влітку там теж сухо, і тільки з 7–8 см є хоч якась волога. Тому для нормального забезпечення рослин поживними речовинами в літній період треба було переходити до іншої технології, а саме — застосовувати добрива у рідкій формі, щоб вони могли потрапити в прикореневу зону й були відразу доступними до споживання.

Для цього придбали установку для приготування розчинів у компанії «Агротерра» та за підтримкою її фахівців розробили індивідуальні рецептури для живлення кожної культури на різних етапах вегетації. Агрономічний супровід приніс господарству суттєве поліпшення операційних результатів. Зокрема, витра- ти добрив подекуди скоротилися до 50%, разом із тим урожайність зросла по всіх культурах. Наприклад, по озимій пшени- ці спостерігається стабільне збільшення врожайності на 5–10 ц/га, по кукурудзі — на 10–15 ц/га. До того ж показники можуть бути значно більшими у несприятливі для дробного живлення роки.

У   господарстві   не   відмовилися від сухих мінеральних добрив, але вносять їх локально в ґрунт під час виконання ґрунтообробних операцій. Зазвичай це стосується тих елементів, що не потрібні
рослинам одразу після внесення, й, від- повідно, є час для розчинення гранул. Щодо азотних добрив,  то  переважну  їх більшість вносять рідкими (аміачна вода, КАС тощо).

Приготування розчинів  відбувається в реакторі, який має систему підігріву та циркуляції. Більшість сумішей містить багато компонентів, які необхідно додавати в потрібний момент часу. А весь процес може тривати від 2-х до 8 годин. З одного боку, це вимагає додаткових витрат (електрика, паливо, оплата праці), а з ін- шого — господарство отримує гарантію якості. Наприклад, у продажі виявляють партії КАС, що за щільністю відповідає стандартам, хоча вміст азоту на 15–30% нижчий від нормативів. А робити аналіз усіх зразків часто не дають об’єктивні чинники. От і виходить, що замість запланованої кількості добрив вносять менше, й, відповідно, врожайність менша. В таких умовах строк окупності власної установки змішування на кількох тисячах гектарів не перевищує одного-двох років.

Едуард Рєзніченко, керівник відділу рослинництва ТОВ «Колос»

Норми  застосування  фосфорних такалійних добрив визначаються індиві- дуально по кожному поля, як різниця потреби культури для формування рів- ня запланованого врожаю та вмістом доступних  форм  у  ґрунті  —  зауважує Едуард Рєзніченко, керівник відділу рослинництва ТОВ «Колос». — Велику увагу приділяємо внесенню сірки, бо на наших те- риторіях її як не було, так і тепер немає. Азот без сірки не за- своюється рослина- ми,  тому  ми  повинні

забезпечувати цей елемент у ґрунті. Зазвичай кількість сірки даємо у співвідношенні до азоту не менше ніж 1:7. Усі КАС робимо із сульфату амонію, де сірки є 24%, тому кількість сірки зазвичай біль- ше, ніж потрібно. Таким чином, ми отримуємо гарантію, що внесений азот буде засвоюватися. Наприклад, під кукурудзу даємо 130 кг азоту за весь період вегетації, 20–40 кг фосфору, калій тільки по полях де його недостатній уміст. Сірки вносимо близько 30–33 кг, бо готуємо не КАС 32, а розчин КАС + S 24:0:0:4.

Аналізи ґрунту спочатку робили в Черкасах, тепер придбали власну лабораторію й працюємо з «Агротеррою» для розрахунку потрібної кількості добрив. Це дає позитивні результати з погляду раціональнішого використання добрив. Однак найбільший позитив маємо від переходу до рідкого живлення. Відте- пер ми менш залежні від дощів і в потрібний момент можемо «нагодувати» рослини. Також хочу зазначити можливість створювати суміші з макро- та мікроелементами та вносити їх локально, зі змінними нормами, як у ґрунт, так і по листку. Наприклад, якщо йдеться про підживлення протягом вегетації, ми використовуємо знімки з дронів і показники індексів вегетації (Cropio, OneSoil), по яких бачимо рівень вегетації посіву, а потім використовуємо ці дані у формуванні карт-завданнь для диференційованої норми внесення. Датчики врожайності на комбайнах під час збирання показують, яких результатів ми досягли в межах кожного поля, що дає можливість оцінити правильність наших дій протягом сезону. Звісно,  й досі відкритих питань є багато, але те, що ми можемо певною мірою контролювати процес живлення, вже приносить нам прибуток у вигляді збільшення врожайності та відчутного зниження собівартості продукції.

Контакти компанії:

+38 (095) 57-67-777

a-tera.com.ua

www.facebook.com/FreeFarmUA

Поділитись: