Інсектицид Форс 1,5 G: ефективний захист сходів гарантовано!
На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні дедалі більшої популярності набувають інтенсивні технології, спрямовані передусім на підвищення ефективності вирощування культур. Особливо це стало помітно останні два десятиліття. Порівнюючи з 1990-ми роками вільних орних земель, придатних для рослинництва, сьогодні майже не залишилося, з іншого боку, затратний економічний складник істотно зріс. Так, поступово й неухильно збільшувалася вартість добрив, насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, а особливо заробітна й орендна плати. Тому аграрії змушені були шукати шляхи збереження й підвищення рентабельності агровиробництва, й одним із них стала інтенсифікація.
Неодмінним і важливим елементом сучасних інтенсивних технологій вирощування польових культур є інтегрований захист рослин, головне завдання якого — оптимізація фітосанітарного стану посівів із метою запобігання втратам урожаю. Зокрема, для ефективного керування популяціями шкідливих організмів у певних умовах і в межах конкретних агробіоценозів такий захист передбачає застосування оптимальної системи заходів і засобів.
Однією з таких умов, що на сьогодні передбачені інтенсивними технологіями, є сівба певних культур на кінцеву густоту стояння рослин. Потребу в точному висіві продиктовано не так економією дорогого посівного матеріалу (хоча й цим також), як необхідністю забезпечити кожній рослині оптимальну площу живлення для її безперешкодного росту й розвитку, що в підсумку має гарантувати зростання продуктивності. Зрештою це стало можливим завдяки використанню якісного насіння з високою польовою схожістю та поширенню сівалок точного висіву.
Однак під час сівби на кінцеву густоту таких культур, як соняшник чи цукрові буряки, виникає серйозна загроза від хвороб і шкідників, особливо від комах-фітофагів, чиї пошкодження можуть спричинити відчутні втрати врожаю. Адже на рахунку кожна рослина, й навіть невеликі зрідження посівів істотно знижують продуктивність культури на конкретному полі. Тому проблема збереження сходів від знищення шкідниками в сучасних умовах постає особливо гостро.
Ґрунтові шкідники
Увесь комплекс шкідливих комах, які суттєво пошкоджують сільськогосподарські культури на початкових етапах їх росту й розвитку, можна розділити на дві групи: наземні й ґрунтоживучі (ґрунтові). До останніх належать фітофаги, чиї шкідливі стадії живляться підземними органами рослин і більша частина життя яких проходить, як правило, в ґрунті. Зрештою, в агрономічній практиці часто вживають простішу термінологію, виділяючи певні види чи їх біологічні групи за назвою шкодочинної стадії, як наприклад, «дротяники», що, власне, є личинками коваликів.
Вища небезпека від ґрунтових шкідників, порівнюючи з наземними, пояснюється насамперед технічними труднощами застосування і досягнення високої ефективності захисних заходів проти них у середовищі їх перебування. Адже більшість цих фітофагів живляться, розвиваються й основну частину свого життя проводять саме в ґрунті. Наприклад, в окремих видів коваликів і хрущів розвиток личинок тут триває 3–4 роки. Також слід звернути увагу й на таку особливість їхньої поведінки, як вертикальна міграція в ґрунтовому горизонті залежно від сезону та коливань температури й вологості. До того ж інтервал глибини переміщення в ньому в конкретних видів різний. У результаті окремі шкідники можуть заглиблюватися на 1,5–2 м від поверхні, а їх популяції в будь-яку пору року розподілено в ґрунтовому профілі певної товщини. Все це серйозно ускладнює застосування проти них оперативних заходів із контролю чисельності, що вкрай потрібні у найуразливіші фази росту й розвитку культури. Відтак ефективність захисту на рівні 60–70%, якого, буває, вдається досягти за один сезон, уважається дуже непоганим результатом.
В агроценозах посівів соняшнику та цукрових буряків поширені й загрожують сходам такі ґрунтові шкідники, як дротяники — личинки коваликів (посівного, західного, темного, смугастого, широкого, степового, буроногого); несправжні дротяники — личинки мідляків (піщаного, степового, кукурудзяного); личинки пластинчастовусих (хлібних жуків — кузьки, хрестоносця, красуна; хрущів — травневого, червневого); гусениці підгризаючих совок (озимої, окличної, іпсилон), ведмедка звичайна (або капустянка), бурякова крихітка, тощо. Втім, серед усього цього комплексу фітофагів підземні органи вказаних культурних рослин в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України найчастіше пошкоджують дротяники, личинки пластинчастовусих жуків і гусениці підгризаючих совок (рис. 1–3). Особливості їх розвитку, поширення та потенціал шкодочинності наведено в таблиці.
Одні з найнебезпечніших шкідників дводольних польових культур у початковий період їх росту — личинки коваликів різних років життя. Загалом як біологічна група на території України поширені повсюдно. Що старші дротяники, то вони більші за розмірами й, відповідно, шкідливіші (й то менший ЕПШ). Їх висока шкодочинність пов’язана зі здатністю живитися різноманітними видами культурних і дикорослих рослин (поліфагією), тривалим періодом розвитку й живлення в ґрунті (в середньому 3–4 роки) та ранньою й швидкою вертикальною міграцією до його поверхні після перезимівлі. Відтак, уже з другої половини квітня — початку травня вони здатні завдавати суттєвої шкоди соняшнику й цукровим бурякам, помітно зріджуючи посіви, які в цей час перебувають у найуразливішій фазі сходів. Згідно з деякими даними, за чисельності 5–6 екз./м² дротяники можуть знищити до 35%, а якщо їх 20 екз./м² і більше (у вогнищах), то до 80% сходів буряків. Нещодавно (у 2011–2013 рр.) у Західному Лісостепу на полях без застосування ґрунтових інсектицидів вони знищували від 30 до 50% рослин цієї культури. Багато таких площ сільгоспвиробникам довелося пересівати. Характер пошкоджень дротяниками рослин — різноманітний. Спочатку вони виїдають висіяне насіння, перегризають дрібні паростки й корінці, згодом обгризають бічні корені у більш розвинутих рослин. Проте, як уже було сказано, найшкодочинніші вони у фазу сходів: навіть невеликі укуси гіпокотилю в межах посівного шару ґрунту призводять до втрати тургору в молодих незміцнілих рослин, які відразу в’януть і засихають.
У пластинчастовусих (хлібних жуків, хрущів) шкодять також личинки, що є небезпечнішими, починаючи з другого року життя. В молодому віці вони живляться корінцями сходів, які від таких ушкоджень майже завжди гинуть. У старшому віці, починаючи з другої половини травня — початку червня, перегризають уже товщі кореневі відгалуження, а в буряків — стрижневий корінь, спричиняючи в’янення й гарантовану загибель цілої рослини.
Не менш шкідливими для польових культур є личинки підгризаючих совок. Найчастіше в агроценозах трапляється озима совка, що на більшій частині території України (крім Північного Полісся) розвивається у двох поколіннях. Гусениці першої генерації з’являються, як правило, в середині — другій половині червня та шкодять багатьом видам овочів, бурякам, кукурудзі, просу. Хоча рослини в цей час уже проминули уразливу фазу сходів, на площах із пізніми посівами та/або високою чисельністю фітофага істотна загроза від нього все ж зберігається. Про це свідчать неодноразові факти суцільного знищення цих культурних рослин на частині полів і присадибних ділянок в окремі роки. Друге покоління озимої совки набагато чисельніше й створює неабияку небезпеку для озимих культур наприкінці серпня та в першій половині осені, заселяючи поля осередками з високою щільністю популяції. У цей період гусениці завдають величезної шкоди, суттєво зріджуючи посіви ріпаку, пшениці, ячменю.
Інсектицидний захист
Розробляючи систему захисту польових культур від ґрунтових шкідників, насамперед слід ураховувати щільність їх популяцій на кожному конкретному полі, заздалегідь виконуючи певні обліки. Для цього найкраще проводити ґрунтові розкопки з визначенням якісного та кількісного складу шкідливого ентомокомплексу. З огляду на багаторічний цикл розвитку цих фітофагів у ґрунті коливання їх чисельності протягом щонайменше двох років поспіль будуть невеликими. Отож у разі якісно проведеного обліку отримані дані вважатимуться достовірвними, і ними можна буде певний час успішно користуватися, плануючи конкретні заходи захисту. Адже від чисельності кожної групи ґрунтових шкідників залежатиме вибір тих чи інших заходів. За даними деяких дослідників (Д. Шпаар, Д. Дрегер, 2005, та ін.), ступінь загрози посівам цукрових буряків від личинок коваликів можна визначити залежно від сумарної щільності їх популяцій: до 2,5 екз./м² — слабкий, 2,5–7 екз./м² — середній, понад 7 екз./м² — високий. З іншого боку, нинішній практичний досвід багатьох бурякосійних господарств доводить, що ефективний захист сходів від дротяників можливий тільки в межах певних рівнів чисельності: до 4–5 екз./м² — достатньо буде обробки насіння сумішшю системного й контактного інсектицидів; 5–15 екз./м² — обов’язково потрібно додатково застосовувати ґрунтові інсектициди; 16–17 екз./м² і більше — буряки на такому полі взагалі не слід сіяти.
Отже, за високої чисельності личинок коваликів, пластинчастовусих жуків і підгризаючих совок окрім обробки насіння сучасними комбінованими протруйниками слід застосовувати й інші дієві заходи, які гарантуватимуть збереження густоти стояння рослин. З цією метою компанія «Сингента» спеціально створила потужний гранульований ґрунтовий інсектицид Форс 1,5 G, г. (тефлутрин, 500 г/кг) для внесення в ґрунт під час сівби.
Ця розробка стала можливою завдяки розвинутим науковій і технологічній базам компанії. Діюча речовина належить до синтетичних піретроїдів і має як контактну, так і фумігантну дії, що забезпечують ефективний захист сходів від ґрунтових шкідників навіть за умови їх високої чисельності. Саме виражена фумігаційна активність вирізняє тефлутрин з-поміж усіх інших сполук цієї хімічної групи. Тобто він діє на комах одразу після контакту з кутикулою або за потрапляння парів у їхні організми через дихальця. Механізм отруєння полягає в дестабілізації функціонування центральної й периферійної нервової системи фітофагів унаслідок впливу на трансмембранні іонні процеси. Зокрема, блокуючи роботу натрієвих каналів мембран нервових клітин, тефлутрин спричиняє надлишкове вивільнення з них іонів натрію. В результаті це призводить до порушення передачі нервового імпульсу, розвитку явища паралічу та швидкої загибелі комахи.
У Форс® надзвичайно широкий спектр дії — він успішно контролює всіх ґрунтових шкідників (крім нематод). Це стало можливим завдяки універсальній інсектицидній активності тефлутрину. Від контакту з ним гинуть дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, хлібних жуків, гусениці совок тощо.
Як препарат справляє свою дію на них? Потрапивши у посівний шар ґрунту, гранула Форс® поступово виділяє фумігантно-активний тефлутрин у вигляді своєрідної «газової хмари», створюючи навколо себе захисну зону діаметром 2,5–3,0 см. Усі шкідники в цій зоні відразу паралізуються й гарантовано гинуть. Іншу частину фітофагів, які не потрапили під інсектицидну дію тефлутрину (перебували трохи далі від зони рядка), але й далі мігрують до проростків, препарат ефективно відлякує, змушуючи їх рухатися у напрямку від рослини. Тобто Форс® виявляє ще й виражений репелентний ефект на тих шкідливих комах, що спочатку уникнули його летальної дії.
Окрім високої ефективності проти широкого спектра шкідників Форс® має також і тривалий термін токсичної дії на них. За умови дотримання необхідних регламентів (передусім рекомендованих норм витрати), період надійного захисту сходів досягає одного місяця від моменту застосування. Ці та інші важливі особливості препарату, що надають йому цінних технологічних переваг, наведено на рис. 4.
Також слід відзначити й деякі інші унікальні властивості інсектициду Форс®:
• абсолютно відсутня фітотоксичність для культур. Діюча речовина й інші складники жодним чином у насіння й рослину не проникають і на них не впливають; тому препарат не знижує польової схожості й не гальмує ріст і розвиток сходів;
• тефлутрин не розчиняється у воді, тому не вимивається в глибші горизонти ґрунту; тобто даремно не витрачається. Весь потенціал своєї інсектицидної дії ця активна сполука продуктивно реалізовує саме там, де потрібно — навколо насінини з проростком, що в результаті подовжує тривалість ефективного захисту;
• фумігаційна дія препарату починається відразу після його застосування і від погодних та ґрунтових умов майже не залежить. Низька вологість ґрунту через відсутність опадів чи суховії, а також зниження/коливання його температури, що нерідко буває у весняний період, на активність «газової фази» не впливає.
Форс® вносять у ґрунт локально (в зону рядка) під час сівби спеціальними аплікаторами, які монтують на посівному агрегаті. В разі застосування рекомендованих норм витрати та правильно налаштованої техніки в посівний шар потрапляє достатня кількість гранул препарату, які рівномірно розподіляються по всій довжині та необхідній ширині цього рядка. Як наслідок, це гарантуватиме надійний захист кожної культурної рослини на всій площі поля.
В Україні Форс® зареєстровано на таких польових культурах, як цукрові буряки, соняшник, ріпак, соя, на окремих овочевих і ягідних, де його успішно й застосовують. Вибір конкретної норми витрати (в межах рекомендованих) залежить від самої культурної рослини, агроценозам якої притаманний певний видовий склад фітофагів, і від щільності їх популяцій на певному полі. До речі, зважаючи на позитивний «екологічний профайлінг», Форс® — єдиний ґрунтовий інсектицид, який на сьогодні дозволено використовувати у Європі. Багато сільгоспвиробників, які ще донедавна зазнавали чималих збитків від зрідження посівів шкідниками, спробувавши на своїх полях цей препарат, були цілком задоволені результатами, адже з Форс 1,5 G ефективний захист сходів гарантовано!
Микола Дем’янюк, технічний експерт, інсектициди, компанія «Сингента»