Господарство «Земля Переяславщини», що на Київщині, в молочній галузі поки що новачок — тут розводять ВРХ всього чотири роки, хоч підприємство було створено 2007 року на базі колишнього колгоспу. Але свою роботу фактично починало з нуля, адже на той момент у колишньому колгоспі не лишилося навіть техніки. Тож нові власники викупили в людей майно, взяли в оренду паї, сформували технічний парк.
На початку основним напрямом діяльності бачили рослинництво, виробництво зернових. І, варто зазначити, ця справа господарству нині добре вдається завдяки застосуванню сучасних технологій. Відповідно, за короткий строк зріс і земельний банк — до 4200 га. Згодом керівник господарства Олександр Ярема вирішив розвивати й тваринництво — справа ж вигідна та й добре знайома Олександру Григоровичу, бо ж сам народився та виріс у селі. Нині у ПП «Земля Переяславщини» вирощують свиней, курей, качок, овець і корів — усіх тварин та птицю годують із власного поля.
— Ми починали розведення ВРХ з того, що закупили у селян 25 теляток, провели реконструкцію старих тваринницьких приміщень, адже фактично там були самі стіни, — перекрили дах, встановили нові пластикові вікна, стійлове обладнання, конвеєрне очищення гною. Поступово дійне стадо розросталося, і нині маємо вже 200 голів, а разом зі шлейфом усі 300. Спершу доїли корів у бачки. Це була досить тяжка праця для доярок, та й молоко мало невисоку якість, бо його постійно переносили й зливали в загальну місткість. А потім директор нашого вітчизняного заводу «Брацлав» Петро Михайленко, з яким я познайомився на одній із сільгоспвиставок, запропонував установити доїльну установку УДМ-200 «Брацлавчанка». І ви знаєте, від того ми тільки виграли!
— Спеціалісти ГК «Брацлав» приїхали до нас у господарство, усе замірили та змонтували доїльну установку на 200 голів у приміщенні ферми, — приєднується до розмови інженер ферми Григорій Ярмоленко. — Все відмінно працює вже майже два роки. Претензій до компанії немає жодних. Тепер доїння повністю автоматизоване, а установку обслуговує всього одна людина. Треба тільки одягнути апарат на вим’я корови й натиснути кнопку на пульті керування — і молоко тече по молокопроводу в охолоджувач, проходячи через фільтри, які міняємо за кожного доїння. Після закінчення автоматизовано вмикається промивання всієї системи від доїльних апаратів до кінцевої точки подачі. Уся система промивається 40 хв і готова до наступного доїння.
Покращити кількість і якість молока
Своєю чергою, в компанії «Брацлав» наголошують, що встановлення чотирирядної доїльної установки УДМ-200 «Брацлавчанка» дає змогу зменшити трудовитрати, захворюваність корів, збільшити надої молока від кожної корови, вести облік молока як по групі корів, так і по кожній корові окремо й підвищити якість молока до рівня екстра. Директор ПП «Земля Переяславщини» повністю з цим погоджується.
— Тут два важливих моменти. По-перше, коли корова доїться за допомогою доїльної установки, людина не торкається молока, воно не контактує з повітрям корівника, тож є фактично стерильним. І це відразу позначилося на його якості — нині молоко в нас екстракласу, а таке молоко молокозавод бере за найвищою ціною. А ще ж у нас молоко екологічно чисте, бо ми корів годуємо тільки власним кормом — силос, меляса, жом тощо. По-друге, в нас немає втрат молока — все, що корова дала, потрапляє в молокопровід. Тобто й тут ми виграємо. Скажу так, відколи ми поставили доїльну установку «Брацлавчанка», у нас надої зросли в середньому на 2 л. Нині здаємо на молокозавод до 2 т молока на день, а хочемо здавати 10 т. Думаю, що через 3–4 роки так і буде. Для цього поновлюємо стадо породами голштин, монбельярд, швіц, відбираємо корів, які можуть давати в день по 25–28 л молока, добре їх годуємо. І ще один момент важливий — працювати з вітчизняним виробником вигідно не лише тому, що його продукція якісна, а ще й тому, що держава частково компенсує вартість обладнання вітчизняного виробництва. От ми цього року отримали від держави 30% вартості встановленого обладнання. Тому треба підтримувати вітчизняного виробника.
Поки що корів у господарстві утримують прив’язно — фермерів це цілком влаштовує, адже таким чином персонал ферми повністю контролює їхній стан. До речі, стійлове обладнання, систему гноєтранспортування також встановили спеціалісти компанії «Брацлав». Оскільки за прив’язного утримання тварини позбавлені можливості вільно рухатися, тому важливо, щоб місце, де вони постійно перебувають, було комфортним і чистим, адже від цього залежить здоров’я та продуктивність корів. Тож конструкції та розмір стійла мають значення. ОСК.C-25 з огородженням кормового столу виробництва ГК «Брацлав» має ширину фронту годівлі 1,2 м й ширину скотомісця 1,2 м. Завдяки такому обладнанню корова лягає відпочити тільки перпендикулярно до гноєтранспортера, відповідно й спорожняється безпосередньо в нього. Таким чином забезпечується чистота скотомісця.
Традиційний гноєтранспортер конструктори ГК «Брацлав» ще й удосконалили: виготовили його з якіснішого та товстішого металу, що робить пристрій надійнішим і довговічнішим. Окрім того, корито для гною зробили з вищими бортами. У результаті гній, що транспортується, потрапляє точно в ціль, а не розкидається навколо корита.
У перспективі — безприв’язне утримання
Нині в ПП «Земля Переяславщини» планують розширювати виробництво, відтак незабаром вводитимуть в експлуатацію ще одне приміщення для утримання корів.
— Хочемо ще один корівник поставити, адже стадо росте — наш шлейф у 100 голів наступного року вже буде доїтися. Тож уже дах перекрили, встановили світло-вентиляційний пристрій, — ділиться планами Олександр Ярема. — І знову залучаємо спеціалістів «Брацлава». Бо в нас за роки нашої співпраці ніколи не виникало питань ні до якості їхньої роботи, ні до їхньої добросовісності. Якщо треба замінити якусь деталь, ремкомплект поставити — нема питань, оперативно висилають Новою поштою, часто й самі навідуються. Люди дуже пунктуальні: сказали, що приїдемо через шість годин — тож так і буде. От як тільки потеплішає, приступимо до роботи. Тепер установлюватимемо дворядний молокопровід УДМ112, розрахований на одночасне доїння 112 корів. Окрім того, в літньому таборі цього року також установимо доїльну установку, таку саму, як і в корівнику. Щоб мати якісне молоко, яке переробники оцінюють вище.
Утім, плани ПП «Земля Переяславщини» сягають ще далі — збільшити молочне стадо до 500–600 голів і перейти на безприв’язне утримання корів. А для цього потрібно будувати нове приміщення, вже на 400 голів. Як це можна втілити в життя, Олексій Григорович знає — після того, як разом зі спеціалістами «Брацлава» оглянув у Вінницькій області подібний комплекс, який вони нині встановлюють. Олександр Ярема переконаний, що будівництва нової ферми за новими технологіями — це стратегічні інвестиції в майбутнє.
— Я думаю так: скільки б це не коштувало, але треба щось робити, бо ще трохи, і наші внуки не лише живої корови не бачитимуть, а й справжнього молока не питимуть, хоча його вже й тепер у магазинах не знайти, — наголошує Олександр Григорович. — Тому треба відроджувати тваринництво в країні, особливо ж молочне.
Людмила Морозова
журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
